Спосіб хірургічного лікування раку прямої кишки

Спосіб хірургічного лікування раку прямої кишки, що полягає в мобілізації прямої кишки з пухлиною до діафрагми таза, підготовці для зведення життєздатного трансплантата сигмоподібної кишки, зведенні на промежину трансплантата сигмоподібної кишки з надлишком 5-6 см над рівнем періанальної шкіри, через 14 діб після операції - відсіканні надлишку зведеної U 1 3 27616 прямої кишки й евагінованою на промежину слизуватою оболонкою кукси прямої кишки. На Фіг.1 зображена коротка, евагінована на промежину кукса сигмоподібної кишки, де, де 1 кукса прямої кишки, 2 - слизувата оболонка кукси прямої кишки, 3 - м'язова оболонка кукси прямої кишки. На Фіг.2 зображена зведений на промежину трансплантат сигмоподібної кишки через м'язовослизуватий тунель кукси прямої кишки, де 4 надлишок зведеної кишки, 5 - евагінована на промежину слизувата оболонка кукси прямої кишки, 6 - занурена в малий таз м'язова оболонка кукси прямої кишки. На Фіг.3 зображений сформований колоректальний анастомоз, де 7 - лінія колоректального анастомозу, 8 - м'язовий футляр прямої кишки. Спосіб реалізується таким чином. За загальноприйнятою методикою виробляється мобілізація прямої кишки з пухлиною до діафрагми таза, формування життєздатного трансплантата сигмоподібної кишки для зведення на промежину. На 3-5см вище рівня діафрагми таза пряма кишка двічі прошивається апаратом УО-40, після чого перетинається між двома лініями танталових швів, визначається дистальний рівень життєздатності трансплантата, на цьому рівні кишка на відстані 2см двічі прошивається апаратами УО-40, після чого перетинається між двома лініями танталових швів, пряма кишка з пухлиною віддаляється, на промежину евагінується кукса прямої кишки (1), сепаруються м'язова (3) й слизувата (2) оболонки кукси, м'язова оболонка (6) занурюється в малий таз, через сформований тунель проводиться трансплантат сигмоподібної кишки з надлишком 56см (4) над рівнем періанальної шкіри, що фіксується до евагінованої слизуватої оболонки кукси прямої кишки (5) вузловими швами, черевна порожнина пошарово ушивається. Через 14 діб після операції надлишок зведеної кишки відтинається, формується колоректальний анастомоз, що занурюється в порожнину малого таза, так, щоб лінія анастомозу (7) перемістилася у футляр м'язової оболонки прямої кишки (8). Переваги способу хірургічного лікування раку прямої кишки в тім, що: - дозволяє запобігти великій травмі м'язових елементів діафрагми таза. - те хнічно простій для виконання. - дозволяє поліпшити функцію анального тримання - дозволяє зменшити імовірність розвитку перфорації пухлини. - операція виконується в більш абластичних умовах Приклад. Хворий К., 75 років, історія хвороби №63267, надійшов у клініку з діагнозом "Рак середньоампулярного відділу прямої кишки", ускладнений частковою кишковою непрохідністю. Діагноз підтверджений морфологічно, рентгенологічно. Хворий обстежений протипоказань до операції не виявлено. Хворому виконана черевно-наданальна резекція прямої 4 кишки із зведенням на промежину сигмоподібної кишки й і переміщенням лінії колоректального анастомозу у футляр м'язової оболонки кукси прямої кишки. Післяопераційний період без особливостей. На 12-і добу відсічений надлишок зведеної кишки, сформований колоректальний анастомоз, хворий виписаний з відділення. Через 1 місяць хворому в плані комплексного лікування зроблена стимуляція анального каналу. Ступінь анальної континенції й роботи замикального апарата визначалася показниками сфінктерометрії, знятими в доопераційному періоді й через 1, 3 й 6 місяців після операції, що показали відновлення анальної континенції до 83% від рівня доопераційних показників. Суб'єктивно хворий утримував кал і гази. З використанням даного способу оперовано 8 хворих у віці від 45 до 68 років з локалізацією пухлини прямої кишки в середньоампулярному відділі. 5 27616 6