Спосіб хірургічного лікування раку прямої кишки

Спосіб хірургічного лікування раку прямої кишки, що включає мобілізацію прямої кишки з пухлиною, підготовку для зведення життєздатного трансплантата сигмоподібної кишки, демукозацію промежинного доступу анального каналу, видалення прямої кишки з пухлиною, зведення трансплантата на промежину, формування колоанального анастомозу, який відрізняється тим, що сигмоподібну кишку на дистальному рівні життє здатності трансплантата, на відстані 2см, двічі прошивають апаратами УО-40, після чого перетинають між двома лініями танталових швів, на дистальний сегмент трансплантата надягають гумовий ковпачок, до нього фіксують довгу марлеву тасьму, кінець якої занурюють в малий таз, на проксимальний сегмент мобілізованої прямої кишки надягають гумовий ковпачок, до нього фіксують довгу марлеву тасьму, кінець якої виводять з операційної рани, з боку промежини на трубці виконують демукозацію анального каналу, на висічену слизову оболонку анального каналу надягають гумовий ковпачок, з боку черевної порожнини виконують тракцію за марлеву тасьму, фіксовану до кукси прямої" кишки, пряму кишку з пухлиною, висічену слизову анального каналу витягують з черевної порожнини, препарат видаляють, з боку промежинної рани візуалізують кінець марлевої тасьми, фіксованої до трансплантата сигмоподібної кишки, виконують тракцію за тасьму та трансплантат зводять на промежину. Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме, до онкопроктології і може бути використана для хірургічного лікування хворих раком нижньо - і середньоампулярного відділів прямої кишки. Відомий спосіб хірургічного лікування рака прямої кишки, [Холдин С.А. Злокачественные новообразования прямой кишки. - Л.: Медгиз, 1955.360с; Клиническая оперативная колопроктология: Руководство для врачей / Под редакцией Федорова В.Д., Воробьева Г.И., Ривкина В.Л. - М.: ГНЦ проктологии, 19Э4.-432с.:ил.], що полягає в мобілізації прямої кишки з пухлиною, підготовці для зведення життєздатного трансплантата сигмоподібної кишки, мобілізації промежинним доступом анального каналу, витягу через промежинну рану прямої кишки з пухлиною, зведенні трансплантата на промежину, формуванні колоанального анастомозу. Однак він має таки недоліки Велика травма діафрагми таза. Імовірність розвитку анальної інконтиненції, що пов'язана з перерозтяганням і травмою сфінктерного апарата при витягу великої пухлини через промежинну рану. Можливість розвитку перфорації пухлини й інфікування черевної порожнини. В основу корисноі моделі поставлена задача збереження сфінктерного апарата при витягу пухлини прямої кишки великих розмірів при черевноанальній резекції прямої кишки з приводу раку. Поставлена задача вирішується тим, що після виконання промежинної де му коза ції анального каналу, мобілізована пряма кишка з пухлиною видаляються з боку черевної порожнини з наступним зведенням в анальний канал трансплантата сигмоподібної кишки, формуванням колоанального анастомозу. На Фіг.1 зображена мобілізована пряма кишка з пухлиною, де 1 - пряма кишка, 2 - пухлина прямої кишки, 3 - трансплантат сигмоподібної кишки, 4 лінія перетинання трансплантата сигмоподібної кишки. На Фіг.2 зображені мобілізована пряма кишка з пухлиною і трансплантат сигмоподібної кишки, де О) 00 5Г 9895 5 - занурена у гумовий ковпачок висічена слизова оболонка анального каналу, 6 - занурений у гумовий ковпачок проксимальний сегмент прямої кишки, 7 - фіксована до прямої кишки марлева тасьма, 8 - занурений у гумовий ковпачок дистальний сегмент трансплантата, 9 - фіксована до трансплантата марлева тасьма. Спосіб реалізується таким чином. За загальноприйнятою методикою виробляється мобілізація прямо/ кишки з пухлиною до діафрагми таза, формування життєздатного трансплантата сигмоподібної кишки для зведення на промежину. Визначається дистальний рівень життєздатності трансплантата, на цьому рівні кишка на відстані 2см. двічі прошивається апаратами УО40, після чого перетинається між двома лініями танталових швів. На дистальний сегмент трансплантата вдягається гумовий ковпачок, до нього фіксується довга марлева тасьма, кінець якої занурюється в малий таз. На проксимальний сегмент мобілізованої прямої кишки вдягається гумовий ковпачок, до нього фіксується довга марлева тасьма, кінець якої виводиться з операційної рані. З боку промежини на трубці виробляється демукозація анального каналу. На висічену слизову оболонку анального каналу вдягається гумовий ковпачок. З боку черевної порожнини виробляється тракція за марлеву тасьму, фіксовану до кукси прямої кишки. Пряма кишка з пухлиною, висічена на трубці слизова оболонка анального каналу витягаються з черевної порожнини, препарат видаляється. З боку промежинної рани визуалізується кінець марлевої тасьми, фіксованої до трансплантата сигмоподібної кишки. Виробляється тракція за тасьму, по напрямку назовні завдяки чому трансплантат зводиться на промежину. Трансплантат фіксується до періанальної шкіри вузловими шовковими швами. Черевна порожнина пошарове ушивається Переваги способу хірургічного лікування рака прямої кишки в тім, що: - дозволяє запобігти травми м'язових елементів діафрагми таза. - технічно простій для виконання - дозволяє поліпшити функцію анального тримання - дозволяє зменшити імовірність розвитку перфорації пухлини. - операція виконується в більш абластичних умовах Приклад Хворий К., 72 років, історія хвороби №603267, надійшов у клініку з діагнозом "Рак середньоампулярного відділу прямої кишки", ускладнений частковою кишковою непрохідністю. Діагноз підтверджений морфологічно, рентгенологічне. Хворий обстежений - протипоказань до операції не виявлено. Хворому виконана черевнево-анальна резекція прямої кишки зі зведенням на промежину сигмоподібної кишки і витягом пухлини прямої кишки з погрозою перфорації через лапаротомну рану. Післяопераційний період без особливостей. На 12ту добу відсічен надлишок зведенної кишки, сформований колоанальний анастомоз, хворий виписаний з відділення. Через 1 місяць хворому у плані комплексного лікування зроблена стимуляція анального каналу. Ступінь анальної континенції і роботи замикального апарата визначалася показниками сфінктерометрії, знятими в доопераційному періоді і через 1, 3 і б місяців після операції, що показали відновлення анальної континенції до 63% від рівня доопераційних показників. Суб'єктивно хворий утримував кал і гази. З використанням даного способу оперовано 8 хворих у віці від 45 до 68 років з локалізацією пухлини прямої кишки в середньоампулярному відділі. Фіг. І Комп'ютерна верстка Н. Лисенко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової' власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601