Спосіб визначення компенсувальної дози азоту при застосуванні на добриво рослинних решток

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб визначення компенсувальної дози азоту при застосуванні на добриво рослинних решток, який відрізняється тим, що компенсувальну дозу азотних добрив, яка забезпечує відношення С:N=30:1 в рослинних рештках розраховують за формулою;

ДN=(C:30-N) K m 10,

де ДN - доза азотних добрив, кг/га д. р.;

С - середній вміст вуглецю в рослинних рештках (46-48 % на суху речовину);

N - вміст азоту в рослинних рештках, % на суху речовину;

30 - необхідне співвідношення С:N;

m - маса рослинних решток, що заробляється в ґрунт, т/га.

К - коефіцієнт переводу маси рослинних решток у суху речовину;

10 - коефіцієнт розмірності.

Текст

Реферат: Спосіб визначення компенсувальної дози азоту при застосуванні на добриво рослинних решток включає урахування кількості внесених рослинних решток, вмісту вологи та азоту. UA 104798 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЕНСУВАЛЬНОЇ ДОЗИ АЗОТУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ НА ДОБРИВО РОСЛИННИХ РЕШТОК UA 104798 U UA 104798 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі сільського господарства і може бути використана в загальному землеробстві для визначення компенсувальної дози азоту при застосуванні на добриво рослинних решток сільськогосподарських культур. Високий вміст легкорозчинних органічних сполук азоту сприяє інтенсивній мінералізації рослинних решток, а наявність стійких речовин уповільнює їх переробку мікроорганізмами. Особливо значні ці відмінності на початкових етапах розкладання. З розвитком процесу мінералізації і посиленням контакту розкладаючої маси з ґрунтом вони поступово згладжуються. Досить точним інтегральним показником якості органічної речовини, від якого залежить інтенсивність її розкладання, є відношення вуглецю до азоту (С:N) (Новиков А.А. Обоснование роли корневых и пожнивных остатков в агроценозах / А.А. Новиков, О.П. Кисаров // Научный журнал КубГАУ. - 2012. - № 78 (04). Режим доступу: http://ej.kubagro.ru/2012/04/pdf/36.pdf). Необхідно враховувати, що для росту і розвитку мікроорганізмів вуглецю потрібно в кілька десятків разів більше, ніж азоту. Вуглець ними використовується як джерело енергії і елемент живлення, а азот - тільки як елемент живлення (Методичні вказівки та рекомендації з біотехнологічних методів переробки та використання органічних відходів міст / [за заг. ред. Мельничука Д.О. та Городнього М.М]. - К.: ТОВ "Алефа", 2003. - 111 с.) Встановлено, що оптимальне співвідношення (С:N) 26-30:1 (Іваніна В.В. Агрохімічні основи біологізації системи удобрення культур в сівозмінах Правобережного Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. с.-г. наук: спец. 06.01.04 "Агрохімія" / В.В. Іваніна. Харків, 2014. - 44 с.). За розширення вуглецево-азотного співвідношення понад 30 процеси розкладання сповільнюються, відбувається іммобілізація азоту. За менших значеннях йде інтенсивна мінералізація рослинних решток у результаті активізації діяльності мікрофлори (Новиков А.А. Обоснование роли корневых и пожнивных остатков в агроценозах / А.А. Новиков, О.П. Кисаров // Научный журнал КубГАУ. - 2012. - № 78 (04). Режим доступу: http://ei.kubagro.ru/2012/04/pdf/36.pdf). Найбільш близьким до заявленого є спосіб удобрення сільськогосподарських культур, за яким восени органічні та мінеральні добрива вносять у ґрунт при співвідношенні вуглецю до азоту більше, ніж 32:1 (RU № 2163063 Способ удобрения сельскохозяйственных культур). При цьому конкретне співвідношення С:N визначається залежно від ґрунтово-кліматичних умов і виду вирощуваної культури, а також від тривалості тимчасового інтервалу між датами внесення добрив і зниження температури орного шару ґрунту до 5 °C - восени, а навесні - між датами внесення добрив та агротехнічно оптимальними строками сівби сільськогосподарських культур. Водночас, даний метод не враховує співвідношення С:N у рослинних рештках. В основу корисної моделі поставлено задачу визначення компенсувальної дози азоту при застосуванні на добриво рослинних решток. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, проводиться урахування кількості внесених рослинних решток і вміст в них вологи, азоту з врахуванням співвідношення С:N. Відомо, що вміст органічного вуглецю в сухій речовині рослин є стабільним і становить у середньому 35-40 % (Шляхи підвищення родючості ґрунтів у сучасних умовах сільськогосподарського виробництва / За ред. Б.С. Носка. - К.: Аграрна наука, 1999. - 109 с.; Господаренко Г.М. Агрохімія: Підручник / Г.М. Господаренко. - К.: ТОВ "СІК ГРУП УКРАЇНА", 2015. - 376 с.; іл.). При цьому вміст азоту в рослинних рештках сільськогосподарських культур змінюється в значно ширших межах залежно від властивостей ґрунту, удобрення і погодних умов, що зумовлює різне вуглецево-азотне співвідношення (таблиця). Таблиця Хімічний склад рослинних решток різних культур (П.Д. Попов, В.А. Деревягін, 1988) Рослинні рештки Пшениці Жита Ячменю Вівса Кукурудзи Ріпаку Зернобобових Коефіцієнт переводу в суху речовину 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,85 0,86 Органічна речовина, % 82 82 82 80 82 80 80 1 Вміст азоту, % Співвідношення C:N 0,45 0,34 0,50 0,42 0,46 0,53 1,29 80-90:1 100-110:1 70-80:1 80-90:1 60-80:1 60-70:1 20-25:1 UA 104798 U 5 10 15 Як видно з даних таблиці, в усіх видах рослинних решток, крім зернобобових культур, широке співвідношення С:N. Тому для її розкладання мікроорганізми потребують додаткового живлення азотом, який вони перехоплюють у рослин з ґрунту і добрив. На 1 т рослинних решток рекомендується додавати різну кількість мінерального азоту - 5-9 кг (Іваніна В.В. Агрохімічні основи біологізації системи удобрення культур в сівозмінах Правобережного Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. с.-г. наук: спец. 06.01.04 "Агрохімія" / В.В. Іваніна. Харків, 2014. - 44 с.), 7-10 (Шляхи підвищення родючості ґрунтів у сучасних умовах сільськогосподарського виробництва / За ред. Б.С. Носка. - К.: Аграрна наука, 1999. - 109 с.), 1012 кг (Господаренко Г.М. Агрохімія: Підручник / Г.М. Господаренко. - К.: ТОВ "СІК ГРУП УКРАЇНА", 2015. - 376 с.; іл.). Отже, рекомендується вносити компенсувальну дозу азоту з огляду виключно на кількість рослинних решток. Запропонований нами спосіб визначення компенсувальної дози азоту при застосуванні на добриво рослинних решток дозволяє точно встановити дозу внесення для конкретних рослинних решток з урахуванням як кількості їх внесення, так і вмісту вологи та азоту з метою тимчасового усунення блокування поживних речовин за рахунок чіткого керування співвідношенням С:N і ефективно застосовувати мінеральні добрива. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 Спосіб визначення компенсувальної дози азоту при застосуванні на добриво рослинних решток, який відрізняється тим, що компенсувальну дозу азотних добрив, яка забезпечує відношення С:N=30:1 в рослинних рештках розраховують за формулою: ДN=(C:30-N)Km10, де ДN - доза азотних добрив, кг/га д. р.; С - середній вміст вуглецю в рослинних рештках (46-48 % на суху речовину); N - вміст азоту в рослинних рештках, % на суху речовину; 30 - необхідне співвідношення С:N; m - маса рослинних решток, що заробляється в ґрунт, т/га; K - коефіцієнт переводу маси рослинних решток у суху речовину; 10 - коефіцієнт розмірності. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A01C 21/00

Мітки: визначення, азоту, рослинних, компенсувальної, дози, добриво, решток, застосуванні, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-104798-sposib-viznachennya-kompensuvalno-dozi-azotu-pri-zastosuvanni-na-dobrivo-roslinnikh-reshtok.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення компенсувальної дози азоту при застосуванні на добриво рослинних решток</a>

Подібні патенти