Спосіб відновлення прозорості плоских зовнішніх поверхонь оптичних приладів та вікон

Реферат: Спосіб відновлення прозорості плоских зовнішніх поверхонь оптичних приладів та вікон, за яким попередньо виготовляють додаткову плоско-паралельну пластину із листового полірованого скла, з геометричними розмірами, що охоплюються розміром деталі, яка відновлюється. Поверхню оптичної та додаткової деталей промивають та знежирюють, наносять шар оптично прозорого фотополімероздатного клею з показником заломлення в діапазоні від 1,46 до 1,51, притискають їх одна до одної, видавлюють зайвий клей, залишки клею по периметру деталей видаляють тампоном, змоченим розчинником, а потім полімеризують клей ультрафіолетовим випромінюванням протягом 30-60 сек. UA 105031 U (12) UA 105031 U UA 105031 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Запропонована корисна модель належить до способів проведення ремонтних робіт оптичних приладів та зовнішніх вікон бронетанкової техніки та може бути використана на ремонтних підприємствах та майстернях військових частин. Для спостереження та прицілювання широко використовують броньовані вікна та оптичні прилади, зовнішні поверхні яких можуть бути пошкоджені при експлуатації (протирання, пил, каміння тощо) та при військових бойових операціях. Відомо, що для "осліплення" танкістів ще в період Другої світової війни снайпери намагались влучити у прилади спостереження, вікна та інші оптичні прилади. На сьогодні кількість приладів спостереження та прицілювання суттєво зросла (додались лазерна дальномірна система, прилади "нічного" бачення, тепловізори тощо), тому актуальною задачею є можливість відновлення прозорості зруйнованих оптичних поверхонь. Відоме технічне рішення [1] відповідно до якого забезпечується легкість встановлення та знімання оптичних приладів. Таким чином, відновлення оптичних характеристик приладів, в тому числі і прозорості зовнішніх поверхонь може бути здійснена достатньо швидко шляхом блочного ремонту, тобто заміною всього пошкодженого приладу на новий. Недоліком такого рішення є висока вартість операції відновлення, що обумовлено вартістю нового приладу. Відоме технічне рішення [2], відповідно до якого оптичну поверхню створюють методами шліфування і полірування прогресивним інструментом шляхом зменшення шорсткості, мікротріщин, подряпин та інших дефектів на поверхні деталі, які обумовлюють розсіювання світла. Це рішення може бути використано для відновлення оптичної поверхні лише однієї пошкодженої деталі. Але для цього потрібно дістати прилад та саму деталь. Такий спосіб дешевший за спосіб [1], але потребує витрат часу на розбирання, механічну обробку поверхні деталі, контроль оптичних властивостей, повторне збирання приладу. Таку операцію можна проводити лише на спеціальних підприємствах і може тривати до місяця, в залежності від складності приладу. До того ж при великих ушкодженнях деталь не може бути відновлена, а лише замінена на нову. Отож, при меншій вартості ремонтних робіт суттєво збільшується їхня тривалість. Задачею корисної моделі є розробка швидкого та економного способу відновлення прозорості плоских зовнішніх поверхонь оптичних приладів та вікон. Поставлена задача вирішується тим, що пропонується спосіб відновлення прозорості плоских зовнішніх поверхонь оптичних приладів та вікон, за яким зменшується розсіювання на поверхневих мікротріщинах, подряпинах та інших дефектах, згідно з корисною моделлю, попередньо виготовляють додаткову плоско-паралельну пластину із листового полірованого скла, з геометричними розмірами, що охоплюються розміром деталі, яка відновлюється, поверхню оптичної та додаткової деталей промивають та знежирюють, наносять шар оптично прозорого фотополімероздатного клею з показником заломлення в діапазоні від 1,46 до 1,51, притискають їх одна до одної, видавлюють зайвий клей, залишки клею по периметру деталей видаляють тампоном, змоченим розчинником, а потім полімеризують клей ультрафіолетовим випромінюванням протягом 30-60 сек. Клей з показником заломлення близьким до деталі, яка відновлюється, забезпечує "лікування" тріщин, подряпин та інших поверхневих дефектів і оптичний промінь має можливість проходити без розсіювання через "заліковану" поверхню деталі, клей та додаткову пластину. Цим забезпечується можливість подальшого використання приладу спостереження, прицілювання тощо. Якщо показник заломлення нижчий за 1,46, то межа між склом, поверхневими дефектами та клеєм буде розсіювати випромінювання і якість відновлення не буде задовільною. А отримати клей з показником заломлення більше ніж 1,51 шляхом введення наповнювачів з високим показником заломлення призводить до виникнення додаткового розсіювання на цих частинках, клей стає мутним. Операція видавлювання залишків клею необхідна для того, щоб видалити повітряні бульбашки, рівномірно розподілити клей по поверхням, що склеюють, і забезпечити мінімальну однакову товщину шару клею. При полімеризації менше 30 сек. клей ще не полімеризувався, а проводити полімеризацію більше 60 сек. не раціонально, т.к. клей вже набув достатню міцність. Позитивний ефект запропонованої корисної моделі полягає в тому, що ремонтновідновлювальні роботи можна проводити без демонтажу оптичного приладу або вікна. Ремонт за запропонованим способом з підготовчими операціями займає не більше години і може проводитись навіть у польових умовах в зоні військових операцій. Вартість відновлювальних робіт на 3-5 порядків менше, ніж у прототипі. 1 UA 105031 U 5 10 15 20 25 Новизна запропонованого винаходу обумовлена новою сукупністю відомих та вперше запропонованих операцій і ознак. Приклад реалізації. Для реалізації способу використовували прилади спостереження, які використовують у бронетанковій техніці. При цьому прилади не демонтували. Із віконного полірованого скла вирізали заготовку за розміром деталей, що відновлюються, доводили їх розмір на шліфувальному крузі так, щоб геометричні розміри деталі, що відновлюється, охоплювали цю пластину (пластина має бути меншою за деталь на 0,1-1 мм та може щільно притиснута до поверхні всієї деталі). Використовували УФ-клей на основі аміноакрилату з наповнювачем аеросил (не більше 5 % мас.) для збільшення показника заломлення. Промивали та знежирювали поверхні, що з'єднували, послідовно бензином, ацетоном та спиртом. Наносили тонкий шар клею як на зовнішню пошкоджену поверхню оптичної деталі приладу, так і на плоско-паралельну пластину. Пластину з клеєм притискали до поверхні оптичної деталі так, щоб забезпечити рівномірний та суцільний шар клею і видалення повітряних бульбашок. Залишки клею по периметру видаляли тампоном, змоченим спиртом. Потім деталі, що з'єднували, опромінювали джерелом УФ-випромінювання (ДРТ-1000, газорозрядну лампу або УФ-LED) протягом 30-60 сек. Після полімеризації зовнішню поверхню додатково протирали та перевіряли візуально оптичні властивості відновленого приладу або вікна. Загальний час проведення ремонту не перевищував 3 годин в залежності від розміру дефектів та поверхонь, що відновлюють. Експерименти довели, що запропонований спосіб є ефективним і має невисоку собівартість і виконується за короткий проміжок часу. Джерела інформації: 1. Горбачев А.Е., Громов В.В., Мосалёв С.М., Рыбкин И.С, Синицын Д.И., Хитров В.Α., Установочный комплект для визирного оптического прибора, патент Російської федерації № 2463557, опуб. 10.10.2012. 2. Ардамацкий А.Л. Алмазная обработка оптических деталей. - Л.: Машиностроение, 1978, с. 31-40, 50-53. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб відновлення прозорості плоских зовнішніх поверхонь оптичних приладів та вікон, за яким зменшується розсіювання на поверхневих мікротріщинах, подряпинах та інших дефектах, який відрізняється тим, що попередньо виготовляють додаткову плоско-паралельну пластину із листового полірованого скла, з геометричними розмірами, що охоплюються розміром деталі, яка відновлюється, поверхню оптичної та додаткової деталей промивають та знежирюють, наносять шар оптично прозорого фотополімероздатного клею з показником заломлення в діапазоні від 1,46 до 1,51, притискають їх одна до одної, видавлюють зайвий клей, залишки клею по периметру деталей видаляють тампоном, змоченим розчинником, а потім полімеризують клей ультрафіолетовим випромінюванням протягом 30-60 сек. 40 Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2