Спосіб відновлення спрацьованих внутрішніх циліндричних поверхонь деталей

Реферат: Спосіб відновлення спрацьованих внутрішніх циліндричних поверхонь деталей включає механічну обробку спрацьованої поверхні, фіксацію ремонтної втулки в отворі, нанесення полімерного матеріалу. На зовнішній поверхні втулки виконують поздовжні виступи, висота яких рівна товщині полімерного прошарку, що відповідає радіальному зазору між втулкою та отвором, а подачу полімерного матеріалу між втулкою і отвором здійснюють під тиском. UA 98233 U (54) СПОСІБ ВІДНОВЛЕННЯ СПРАЦЬОВАНИХ ВНУТРІШНІХ ЦИЛІНДРИЧНИХ ПОВЕРХОНЬ ДЕТАЛЕЙ UA 98233 U UA 98233 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі ремонту деталей і може застосовуватись для відновлення спрацьованих циліндричних поверхонь отворів корпусних деталей. Відомий спосіб відновлення спрацьованих внутрішніх циліндричних поверхонь деталей, який включає механічну обробку спрацьованої поверхні деталі, вклеювання ремонтної втулки з наступною необхідною обробкою [А.С. № 626925 СРСР, В23Р 7/00, В23Р 11/00]. При використанні цього способу металеву полосу згортають у вигляді втулки з тепловим зазором по колу, розміщують її в отворі, що відновлюють з нанесеним шаром полімерного клею, за допомогою розтискної оправки створюють рівномірний тиск по всьому контуру деталі, який знімають після затвердіння клею, та проводять механічну обробку отвору, в результаті чого забезпечується зниження внутрішніх залишкових напружень в клейовому з'єднанні після зняття підпресування, підвищується точність обробки отвору. Недоліком такого способу є те, що при знятті припуску шляхом механічної обробки ремонтної втулки зменшується міцність з'єднання, що збільшує можливість зсуву втулки в процесі експлуатації. Найбільш близьким аналогом є спосіб відновлення спрацьованих внутрішніх циліндричних поверхонь деталей, який включає механічну обробку спрацьованої поверхні деталі, вклеюванні ремонтної втулки з одночасним її центруванням і проведенням процесу у вакуумній камері [Патент України № 60194А, МПК В23Р 6/00]. При цьому способі втулка формується до номінального внутрішнього діаметра розкочуванням в роз'ємній матриці, за допомогою пристрою для фіксування розміщується у відновлюваному розточеному отворі з нанесеним полімерним шаром, після чого процес полімеризації проводять у вакуумі, що дозволяє підвищити точність центрування втулки в отворі та збільшити ресурс з'єднання. Недоліком такого способу є те, що при встановленні втулки у отвір деталі відбувається витиснення полімерного матеріалу і як наслідок його нерівномірність розподілу, що зменшує міцність з'єднання, а застосування вакуумної камери хоча і покращує процес полімеризації, але не забезпечує достатню міцність з'єднання та збільшує трудомісткість процесу. Задачею корисної моделі є підвищення міцності з'єднання "ремонтна втулка - полімерний матеріал - поверхня розточеного отвору" та спрощення операції центрування втулки в отворі. Поставлена задача вирішується тим, що в способі відновлення спрацьованих внутрішніх циліндричних поверхонь деталей, який включає механічну обробку спрацьованої поверхні, фіксацію ремонтної втулки в отворі, нанесення полімерного матеріалу, згідно з корисною моделлю, на зовнішній поверхні втулки виконують поздовжні виступи, висота яких рівна товщині полімерного прошарку, що відповідає радіальному зазору між втулкою та отвором, а подачу полімерного матеріалу між втулкою і отвором здійснюють під тиском. Завдяки цьому, виступи втулки дозволяють спростити її центрування відносно розточеного отвору, а подача полімерного матеріалу під тиском забезпечить рівномірний, без порожнин, розподіл полімерного матеріалу між втулкою і отвором та його ущільнення, тим самим підвищує міцність з'єднання. На креслені зображена ремонтна втулка з поздовжніми виступами, яка встановлена в розточений отвір корпусної деталі. Спосіб відновлення здійснюється наступним чином. Розточують спрацьовану циліндричну поверхню отвору 1 корпусної деталі. Розкочують ремонтну втулку 2 до номінального діаметру в роз'ємній матриці з внутрішніми поздовжніми канавками, для утворення поздовжніх виступів на зовнішній поверхні втулки. Знежирюють посадочну поверхню розточеного отвору та ремонтної втулки. Фіксують ремонтну втулку у розточеному отворі корпусної деталі. В утворені зазори між отвором корпусної деталі і втулкою подають під тиском полімерний матеріал. Застосування даного способу дозволяє підвищити ресурс відновленого отвору і спростити спосіб центрування ремонтної втулки. 50 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб відновлення спрацьованих внутрішніх циліндричних поверхонь деталей, який включає механічну обробку спрацьованої поверхні, фіксацію ремонтної втулки в отворі, нанесення полімерного матеріалу, який відрізняється тим, що на зовнішній поверхні втулки виконують поздовжні виступи, висота яких рівна товщині полімерного прошарку, що відповідає радіальному зазору між втулкою та отвором, а подачу полімерного матеріалу між втулкою і отвором здійснюють під тиском. 1 UA 98233 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2