Спосіб діагностики фази інфекційно-септичного процесу у хворих на інфекційний ендокардит

Реферат: Спосіб діагностики фази інфекційно-септичного процесу у хворих на інфекційний ендокардит включає забір крові з ліктьової вени з подальшим виділенням сироватки крові та проведенням імунологічних досліджень на доопераційному етапі. Визначають рівень білків теплового шоку, після цього оцінюють відхилення зазначеного показника від норми. UA 106267 U (12) UA 106267 U UA 106267 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до кардіології і кардіохірургії, та може бути використана у клінічній практиці для діагностики фази інфекційно-септичного процесу синдрому персистенції інфекції, імуносупресії та катаболізму - у хворих на інфекційний ендокардит(ІЕ), що потребують кардіохірургічного втручання в умовах штучного кровообігу. Загальними тенденціями, що обумовлюють розповсюдження IE є: збільшення тривалості життя хворих з вродженими та набутими вадами серця, для яких супутні захворювання стають причиною зниження резистентності організму до інфекції; розширення спектра діагностичних та лікувальних маніпуляцій; розповсюдження ін'єкційної наркоманії. Зазначені особливості обумовлюють збільшення частоти реєстрації IE. Важливим чинником, що визначає розвиток і розповсюдження захворювання, пов'язаного з інфекцією, є стан імунологічної системи організму. Актуальність проблеми пов'язана із застосуванням загальної керованої гіпертермічної перфузії під час оперативних втручань з приводу IE. У реалізації лікувальної дії гіпертермії найважливішу роль грає активація імунної системи як за рахунок безпосередньої дії підвищення температури на імуноцити, так і в результаті синтезу білків теплового шоку, які проявляють активуючу дію стосовно імунокомпетентних клітин. Загальна керована гіпертермічна перфузія при хірургічному лікуванні хворих на IE модифікує вироблення в організмі білків теплового шоку (БТШ) (70 кДа), які через внутрішньоядерний фактор транскрипції (NF-kβ) регулюють активність клітинної та гуморальної імунної відповіді. БТШ відіграють виключно важливу роль в індукції імунної відповіді. У першу чергу вони активують систему вродженого імунітету, індукуючи підвищення активності NK-клітин, дозрівання професійних антиген презентуючих клітин і вироблення цитокінів. Розщеплені пептидні фрагменти білкових молекул перехоплюються БТШ і зазнавши процесінгу в антиген презентуючих клітинах (АПК), індукують реакції адаптивного імунітету. Таким чином, через активацію АПК та участь у процесінгу антигену БТШ інтегрують реакції вродженого і набутого (адаптивного) імунітету. Індукцію експресії білків теплового шоку розглядають як новий підхід до створення методів прямої активації імунної системи та розширення показань для клінічного застосування гіпертермічної перфузії. Досягнення в хірургічному лікуванні та інтенсивній терапії хворих на IE дозволили знизити частоту реєстрації синдрому поліорганної дисфункції (СПОД) і летальних випадків, та збільшити кількість хворих, які перенесли початкові стадії сепсису і хірургічне втручання, та прогресували в синдром персистенції інфекції, імуносупресії і катаболізму. Група хворих, які затримуються в відділенні реанімації з СПОД, характеризується білковим катаболізмом, низьким нутритивним статусом, поганим загоєнням післяопераційної рани, імуносупресією та рекурентними інфекціями - реєструється синдром персистенції інфекції, імуносупресії і катаболізму. У таких пацієнтів через значне зниження маси тіла, тривалу імуносупресію часто приєднується вторинна нозокоміальна інфекція і тільки незначний відсоток з них здатний повернутися до повноцінного життя. Для діагностики IE використовують клінічні та лабораторні методи. Відомий спосіб діагностики IE лабораторними методами (Кнышов Г.В. Инфекционный эндокардит / Г.В. Кнышов, В.Н. Коваленко // К. - 2004. - Сс. 132-134): виявлення підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШOE), лейкоцитоз та паличкоядерний зсув при проведенні загального аналізу крові; реєстрація рівня циркулюючих імунологічних комплексів. Недоліком зазначеного способу є низька інформативність показників визначення синдрому персистенції інфекції, імуносупресії та катаболізму у хворих на IE, зважаючи на неспецифічність показників. Несвоєчасна діагностика фази інфекційно-септичного процесу у хворих на IE сприяє збільшенню кількості хворих з ускладненими формами захворювання. Виникнення екстракардіальних ускладнень, таких як: емболії артерій малого та великого кола кровообігу, септикопіємія з утворенням периферичних вогнищ абсцедування, нирково-печінкова недостатність, анемія, в значній мірі ускладнюють хірургічне лікування та знижують його ефективність. Задача корисної моделі є удосконалення методів діагностики синдрому персистенції інфекції, імуносупресії та катаболізму у хворих на IE, використовуючи більш специфічні показники у результаті чого підвищиться інформативність і точність діагностування фази інфекційно-септичного процесу у хворих на IE. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб діагностики фази інфекційно-септичного процесу у хворих на IE включає забір крові з ліктьової вени з подальшим виділенням сироватки крові та проведенням імунологічних досліджень на доопераційному етапі, згідно з корисною 1 UA 106267 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 моделлю, визначають рівень БТШ 70 кДа, після чого оцінюють відхилення зазначеного показника від норми К=А/Аn. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Новий спосіб дозволяє діагностувати фазу інфекційносептичного процесу у хворих на IE. Визначення відхилення рівня БТШ 70 кДа від норми К=А/Аn, де А - рівень БТШ 70 кДа, a n - показник норми у здорових людей, в нормі К1; якщо коефіцієнт перевищує 1 - діагностують синдром персистенції інфекції, імуносупресії та катаболізму у хворих на IE. Спосіб виконується таким чином: у хворих з ліктьової вени роблять забір крові, виділяють сироватку крові. За допомогою тест - системи "ВСМ Diagnostics" методом імуноферментного аналізу визначали рівень БТШ 70 кДа, за значенням якого діагностували синдром персистенції інфекції, імуносупресії та катаболізму у хворих на IE. Приклад № 1 Хворих С, 26 років, історія хвороби № 2363/2010 p., госпіталізований 13.05.10 p., з діагнозом вторинний інфекційний ендокардит з ураженням аортального клапана, недостатність аортального клапана, СН-ІІА. Тривалість захворювання - 1 місяць, тривалість лихоманки - 1 місяць, підвищення температури тіла до 39,4 °C періоди нормалізації температури тіла відсутні. До госпіталізації пройшов курс антибіотикотерапії (ципрофлоксацин) - 3 тижні. Доопераційні показники активності інфекційного процесу: 9 ЕКГ: ЧСС - 100 уд./хв.; загальний аналіз крові: Лейкоцити 9,4×10 , паличкоядерні - 18 %, сегментоядерні - 62 %, лімфоцити - 14 %, моноцити - 6 %, ШОЕ - 34 мм/год.; коагулограмма гіперагрегація тромбоцитів; вихідний рівень креатини ну склав - 109 мкмоль/л. На доопераційному етапі рівень БТШ 70 кДа - 1,04 нг/мл, коефіцієнт відхилення від норми склав 1,04. Синдром персистенції інфекції, імуносупресіїта катаболізму відсутній. Приклад № 2. Хворий Г., 44 роки, історія хвороби № 698/2011 p., госпіталізований 7.02.11 p., з діагнозом вторинний інфекційний ендокардит з ураженням аортального та мітрального клапана, недостатність аортального та мітрального клапанів, СН-ІІБ. Тривалість захворювання - 10 місяців, тривалість лихоманки - 1 місяць, підвищення температури тіла до 38,7 °C; тривалість періоду нормальної температури тіла (36,6 °C) - 60 діб. Протягом останніх двох місяців антибіотикотерапія не проводилась. Доопераційні показники активності інфекційного процесу: 9 ЕКГ: ЧСС - 92 уд./хв.; загальний аналіз крові: Лейкоцити 5,3×10 , паличкоядерні - 19 %, сегментоядерні - 34 %, лімфоцити - 41 %, моноцити - 3 %, ШОЕ - 25 мм/год.; коагулограмма гіперагрегація тромбоцитів не виявлена; вихідний рівень креатинину склав - 140 мкмоль/л. На доопераційному етапі рівень БТШ 70 кДа - 10,09 нг/мл, коефіцієнт відхилення від норми склав 10,09. Діагностовано синдром персистенції інфекції, імуносупресії та катаболізму. Використання даної методики дозволило нам удосконалити методи діагностики синдрому персистенції інфекції, імуносупресії та катаболізму у хворих на IE, підвищити точність діагностування фази інфекційно-септичного процесу. Застосування даного способу дозволяє удосконалити методи діагностики синдрому персистенції інфекції, імуносупресії та катаболізму у хворих на IE, використовуючи більш специфічні показники - БТШ 70 кДа. Своєчасне виявлення синдрому персистенції інфекції, імуносупресії та катаболізму підвищує інформативність і точність діагностування фази інфекційно-септичного процесу у хворих на IE. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Спосіб діагностики фази інфекційно-септичного процесу у хворих на інфекційний ендокардит, що включає забір крові з ліктьової вени з подальшим виділенням сироватки крові та проведенням імунологічних досліджень на доопераційному етапі, який відрізняється тим, що визначається рівень білків теплового шоку 70 кДа, після чого оцінюють відхилення зазначеного показника від норми К=А/Аn. 55 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2