Тандемний спосіб кількісного визначення зопіклону методами екстракційної фотометрії та уф-спектрофотометрії

Реферат: Тандемний спосіб кількісного визначення зопіклону методами екстракційної фотометрії та УФспектрофотометрії включає обробку його розчину розчином кислотного барвника метилового оранжевого в кислому середовищі для утворення іонних асоціатів, екстракцію отриманих іонних асоціатів хлороформом. Потім здійснюють руйнування іонних асоціатів проводять шляхом реекстракції їх компонентів в розчин кислоти хлористоводневої. Вимірюють оптичну густину метилового оранжевого та зопіклону в отриманому водному розчині за допомогою спектрофотометра. UA 106266 U (12) UA 106266 U UA 106266 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до аналітичної хімії, а саме до аналізу снодійного лікарського препарату зопіклону, і може знайти застосування для кількісного визначення зазначеної лікарської речовини в хіміко-токсикологічному аналізі. Відомий спосіб екстракційно-фотометричного кількісного визначення зопіклону шляхом обробки його розчину 0,02 % розчином кислотного барвника метилового оранжевого в кислому середовищі (ацетатний буферний розчин з рН=4,6) для утворення іонних асоціатів, екстракції отриманих іонних асоціатів хлороформом (при цьому хлороформний шар забарвлюється в жовтий колір), додавання до хлороформних екстрактів 1 % розчину кислоти сульфатної в абсолютному етанолі для руйнування зазначених іонних асоціатів і підвищення інтенсивності забарвлення і чутливості методу з наступним вимірюванням оптичної густини отриманого рожевого розчину за довжини хвилі 540 нм [Болотов В.В. Спектрофотометричне та екстракційно-фотометричне визначення зопіклону та продукту його лужного гідролізу - 2-аміно5-хлорпіридину / В.В. Болотов, Л.Ю. Клименко // Вісн. фармації. - 2004. - № 4 (40). - С. 15-19]. До недоліків відомого способу можна віднести застосуванням леткого розчинника хлороформу; використанням фотоелектроколориметра для вимірювання оптичної густини; незадовільні показники лінійності, правильності та збіжності, що безпосередньо пов'язано з вище наведеними параметрами. Задача корисної моделі полягає у створенні тандемного способу кількісного визначення зопіклону методами екстракційної фотометрії та УФ-спектрофотометрії, який завдяки проведенню вимірювань оптичної густини у водному розчині за допомогою спектрофотометра має задовільні показники лінійності, правильності та збіжності і дозволяє одночасно визначати зопіклон як за його власним поглинанням в УФ-області спектра, так і за поглинанням метилового оранжевого у видимій області спектра, що забезпечує додаткову надійність аналізу. Поставлена задача вирішується тим, що у тандемному способі кількісного визначення зопіклону методами екстракційної фотометрії та УФ-спектрофотометрії проводять обробку його розчину 0,02 % розчином кислотного барвника метилового оранжевого в кислому середовищі (ацетатний буферний розчин з рН=4,6) для утворення іонних асоціатів, екстракцію отриманих іонних асоціатів хлороформом (при цьому хлороформний шар забарвлюється в жовтий колір) та руйнування іонних асоціатів з наступним вимірюванням оптичної густини отриманого розчину; згідно з корисною моделлю, руйнування іонних асоціатів проводять шляхом реекстракції їх компонентів (метилового оранжевого та зопіклону) в 0,1 моль/л розчин кислоти хлористоводневої, вимірювання оптичної густини метилового оранжевого та зопіклону проводять в отриманому водному розчині за допомогою спектрофотометра за довжини хвилі 304 нм та 540 нм відповідно. Корисна модель ґрунтується на даних відносно залежності ступеня екстракції зопіклону від рН середовища - при рН=1-2 зопіклон не екстрагується з водних розчинів хлороформом, а також відносно перетворень метилового оранжевого при зміні рН середовища - в кислому середовищі метиловий оранжевий існує у вигляді зарядженої частинки, і тому повинен реекстрагуватися 0,1 моль/л розчином кислоти хлористоводневої з хлороформного розчину. Експериментальним шляхом доведено, що в 0,1 моль/л розчині кислоти хлористоводневої відсутня взаємодія між зопіклоном та метиловим оранжевим, тобто можна вимірювати оптичну густину кожного з компонентів в такій суміші окремо. Заявлений спосіб здійснюють таким чином: в ділильну лійку вносять 10,00 мл ацетатного буферного розчину з рН=4,6, 5,00 мл 0,02 % розчину метилового оранжевого та 10,00 мл аналізованого розчину зопіклону. До отриманої суміші додають 20,00 мл хлороформу. Суміш у ділильній лійці струшують протягом 5 хв. за допомогою механічного струшувача і залишають на 10 хв. для розділення шарів. Збирають хлороформний шар через паперовий фільтр ("червона стрічка") з 1 г натрію сульфату безводного до ділильної лійки та додають до нього 10,00 мл 0,1 моль/л розчину кислоти хлористоводневої. Суміш у ділильній лійці струшують протягом 5 хв. за допомогою механічного струшувача і залишають на 10 хв. для розділення шарів. Хлороформний шар відділяють та в подальшому не досліджують; водний шар фільтрують через паперовий фільтр ("червона стрічка") та визначають його оптичну густину на спектрофотометрі СФ-46 (λ1=304 нм, λ2=540 нм) в кюветі з товщиною шару 10 мм. Як компенсаційний розчин використовують 0,1 моль/л розчин кислоти хлористоводневої. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. Експериментальним шляхом визначено показники лінійності, правильності та збіжності екстракційно-фотометричного способу кількісного визначення зопіклону за прототипом. В ділильну лійку вносили 5,00 мл ацетатного буферного розчину з рН=4,6, 5,00 мл 0,02 % розчину метилового оранжевого та 5,00 мл аналізованого розчину зопіклону. До отриманої 1 UA 106266 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 суміші додавали 10,00 мл хлороформу. Суміш у ділильній лійці струшували протягом 5 хв. за допомогою механічного струшувача і залишали на 10 хв. для розділення шарів. Збирали 8,00 мл хлороформного шару, відкидаючи його перші та останні порції (близько 1,00 мл), і додавали до нього 2,00 мл 1 % розчину кислоти сульфатної в абсолютному етанолі. Одержану суміш ретельно перемішували та визначали її оптичну густину на фотоелектроколориметрі КФК-2 в кюветі з товщиною шару 20 мм (світлофільтр з λ еф=540±10 нм). Як розчин порівняння використовували хлороформ. За наведеною методикою аналізували серію модельних розчинів зопіклону з концентрацією 14, 12, 10, 8, 6, 4 і 2 мкг/мл і розчин порівняння зопіклону з концентрацією 8 мкг/мл та проводили їх валідацію за показниками лінійності, правильності та збіжності (табл. 1). Приклад 2. Експериментальним шляхом визначено показники лінійності, правильності та збіжності екстракційно-фотометричного способу кількісного визначення зопіклону за прототипом (модифікованого). В ділильну лійку вносили 10,00 мл ацетатного буферного розчину з рН=4,6, 5,00 мл 0,02 % розчину метилового оранжевого та 10,00 мл аналізованого розчину зопіклону. До отриманої суміші додавали 20,00 мл хлороформу. Суміш у ділильній лійці струшували протягом 5 хв. за допомогою механічного струшувача і залишали на 10 хв. для розділення шарів. Збирали 15,00 мл хлороформного шару, відкидаючи його перші та останні порції (близько 4,00 мл), і додавали до нього 1,00 мл 1 % розчину кислоти сульфатної в абсолютному етанолі. Одержану суміш ретельно перемішували та визначали її оптичну густину на спектрофотометрі СФ-46 в кюветі з товщиною шару 10 мм (λ=540 нм). Як розчин порівняння використовували хлороформ. За наведеною методикою аналізували серію модельних розчинів зопіклону з концентрацією 14, 12, 10, 8, 6, 4 і 2 мкг/мл і розчин порівняння зопіклону з концентрацією 8 мкг/мл та проводили їх валідацію за показниками лінійності, правильності та збіжності (табл. 1). Приклад 3. Експериментальним шляхом визначено показники лінійності, правильності та збіжності заявленого тандемного способу кількісного визначення зопіклону методами екстракційної фотометрії та УФ-спектрофотометрії. В ділильну лійку вносили 10,00 мл ацетатного буферного розчину з рН=4,6, 5,00 мл 0,02 % розчину метилового оранжевого та 10,00 мл аналізованого розчину зопіклону. До отриманої суміші додавали 20,00 мл хлороформу. Суміш у ділильній лійці струшували протягом 5 хв. за допомогою механічного струшувача і залишали на 10 хв. для розділення шарів. Збирали хлороформний шар через паперовий фільтр ("червона стрічка") з 1 г натрію сульфату безводного до ділильної лійки та додавали до нього 10,00 мл 0,1 моль/л розчину кислоти хлористоводневої. Суміш у ділильній лійці струшували протягом 5 хв. за допомогою механічного струшувача і залишали на 10 хв. для розділення шарів. Хлороформний шар відділяли та в подальшому не досліджували; водний шар фільтрували через паперовий фільтр ("червона стрічка") та визначали його оптичну густину на спектрофотометрі СФ-46 (λ1=304 нм, λ2=540 нм) в кюветі з товщиною шару 10 мм. Як компенсаційний розчин використовували 0,1 моль/л розчин кислоти хлористоводневої. За наведеною методикою аналізували серію модельних розчинів зопіклону з концентрацією 14, 12, 10, 8, 6, 4 і 2 мкг/мл і розчин порівняння зопіклону з концентрацією 8 мкг/мл та проводили їх валідацію за показниками лінійності, правильності та збіжності (табл. 1). Таким чином, запропонований тандемний спосіб кількісного визначення зопіклону характеризується задовільною лінійністю, правильністю і збіжністю для обох підходів до оцінки його прийнятності, що робить його придатним для розробки методик кількісного визначення зопіклону в біологічних рідинах. Потрібно зазначити, що запропонована методика дозволяє одночасно визначати зопіклон як за його власним поглинанням в УФ-області спектра, так і за поглинанням метилового оранжевого у видимій області спектра, що забезпечує додаткову надійність аналізу і відповідає вимогам до виконання досліджень в хіміко-токсикологічному аналізі - визначення потрібно проводити за допомогою як мінімум двох методик аналізу, що ґрунтуються на різних принципах. 2 UA 106266 U Таблиця Показники лінійності, правильності та збіжності способу, що пропонується, та відомого (прототип) Спосіб за прототипом (модифікований) Заявлений спосіб (304/540 нм) b 1) лінійність 1,007 0,995 0,987/0,979 x mod el b 0,019 0,019 0,006/0,007 amod el 0,546 2,437 0,620/0,948 x mod el a 2,099 2,158 0,693/0,753 RSDmod el 0 2,484 Підхід 1 Підхід 2 ≤4,96 ≤2,25 2,553 Підхід 1 Підхід 2 ≤4,96 ≤2,25 0,821/0,891 Підхід 1 Підхід 2 ≤4,96 ≤2,25 0,9991 0,9991 Підхід 1 Підхід 2 Підхід 1 Підхід 2 ≥0,9958 ≥0,9991 ≥0,9958 ≥0,9991 2) правильність та збіжність 99,79 99,87 0,9999/0,9999 Підхід 1 Підхід 2 ≥0,9958 ≥0,9991 Параметр mod el Критерій: RSDmod el 0  max RSDmod el 0 Rmod el c Критерій: Rmod el  minRmod el c c R Rmod el , % mod el  100  R R mod el Спосіб за прототипом 0,21 Критерій: mod el  Підхід 1 ≤4,52 % mod el  mod RSDRR el ,% mod mod el  RSDRR el  t95 %; n  1 RR Критерій: 0,06/0,02 Підхід 2 ≤2,05 % 2,68 2,21 1,51/1,25 5,21 Підхід 1 4,29 2,94/2,43 Підхід 2 ≤10,00 % mod el , mod el  max mod el sample RR sample Загальний висновок 0,13 100,06/99,98 Підхід 1 відп. Підхід 2 ні ≤4,52 % Підхід 1 відп. Підхід 2 ні Підхід 1 відп. Підхід 2 відп. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Тандемний спосіб кількісного визначення зопіклону методами екстракційної фотометрії та УФспектрофотометрії, що включає обробку його розчину 0,02 % розчином кислотного барвника метилового оранжевого в кислому середовищі (ацетатний буферний розчин з рН=4,6) для утворення іонних асоціатів, екстракцію отриманих іонних асоціатів хлороформом (при цьому хлороформний шар забарвлюється в жовтий колір) та руйнування іонних асоціатів з наступним вимірюванням оптичної густини отриманого розчину, який відрізняється тим, що руйнування іонних асоціатів проводять шляхом реекстракції їх компонентів (метилового оранжевого та зопіклону) в 0,1 моль/л розчин кислоти хлористоводневої, а вимірювання оптичної густини метилового оранжевого та зопіклону проводять в отриманому водному розчині за допомогою спектрофотометра за довжини хвилі 304 нм та 540 нм, відповідно. 15 Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3