Спосіб прогнозування ризику рецидивування гіперпластичного процесу ендометрія

Реферат: Спосіб прогнозування ризику рецидивування гіперпластичних процесів ендометрія шляхом проведення імунофенотипування лімфоцитів периферичної крові. Додатково проводять імуногістохімічне дослідження тканини ендометрія, при якому визначають функціональний стан антигенпрезентуючих клітин та стан апоптозу з розрахунку індексу активності проліферації (ІАП). UA 106383 U (12) UA 106383 U UA 106383 U 5 10 15 20 25 Корисна модель належить до області медицини, а саме гінекології, і може бути використана для прогнозування перебігу гіперпластичних процесів ендометрія. У структурі гінекологічної патології гіперплазія ендометрія (ГЕ) становить від 10 до 50 % і захворюваність неухильно зростає [1, 2]. Найбільш часто ГЕ виявляють у жінок у віці 45-55 років. ГЕ відрізняється схильністю до тривалого рецидивуючого перебігу, на тлі якого можуть виникати злоякісні ураження слизової оболонки матки, особливо при відсутності лікування. Доведено, що у 80 % хворих на тлі гіперплазії ендометрія виникає ендометріоїдна аденокарцинома. Частота малігнізації варіює від 3 % до 29 % в залежності від форми ГЕ; в постменопаузі ризик малігнізації значно зростає [1]. Найбільш близьким аналогом до запропонованої корисної моделі є спосіб раннього прогнозування пухлинних захворювань ендометрія [2], який полягає в імунофенотипуванні лімфоцитів периферичної крові, що включає визначення відносного вмісту Т-хелперів, Тсупресорів і природних кілерів із розрахунком індексу пухлиноасоційованої реактивності (ІПР). Однак, даний спосіб є недостатньо специфічним і не відображає функціональний стан антигенпрезентуючих дендритних клітин організму та активності апоптозу, що не дозволяє точно прогнозувати активність клітинної проліферації, а отже, й визначити прогноз захворювання. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу прогнозування перебігу гіперпластичних процесів ендометрія шляхом проведення імунофенотипування лімфоцитів периферичної крові, а саме визначення функціонального стану антигенпрезентуючих клітин та стан апоптозу з використанням імуногістохімічних досліджень, після чого розраховують індекс активності проліферації за заявленою формулою, що дозволяє прогнозувати перебіг гіперпластичного процесу та диференційовано вибирати спосіб лікування. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, поряд з імунофенотипуванням лімфоцитів периферичної крові додатково проводять імуногістохімічне дослідження тканини ендометрія, при якому визначають функціональний стан антигенпрезентуючих клітин та стан апоптозу з розрахунку індексу активності проліферації (ІАП) за заявленою формулою: ІАП  30 35 40 45 50 55 CD (16  56)  CD (3  4) H  score(CD1a) H  score(bcl  2)   CD (3  8) H  score(CD 56) H  score(BAX) ; де: CD(16  56) - кількість NK-клітин; CD (3  4) - кількість Т-супресорів; CD (3  8) кількість Т-хелперів; H  score(CD1a) - рівень експресії незрілих ДК; H  score(56) - рівень експресії зрілих ДК; H  score(bcl  2) - рівень експресії bcl; H  score(BAX) - рівень експресії ΒΑΧ і при значенні індексу  10,0 визначають високий ризик рецидивування гіперпластичного процесу ендометрія. Спосіб виконують наступним чином. У дослідженні прийняли участь 150 жінок репродуктивного віку, що страждали на гіперпластичні процеси ендометрія та 30 практично здорових жінок того ж віку. Всім пацієнткам проводили комплексне обстеження, що включало клінічні і параклінічні методи дослідження, згідно з наказами МОЗ України № 620 від 29.12.2003 р. та № 676 від 31.12.2004 р. "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги". Додатково проведено дослідження імунологічного профілю з визначенням субпопуляцій імунокомпетентних клітин та функціонального стану гуморальної та клітинної ланки імунітету [2]. Визначення якісного складу клітинної популяції імунокомпетентних клітин периферійної крові здійснювали методом проточної цитометрії. Визначення вмісту CD рецепторів дендритних клітин в біоптатах ендометрія було проведено імуногістохімічним методом з використанням моноклональних антитіл. Матеріал для досліджень одержаний шляхом виконання біопсії слизової оболонки тіла матки пацієнток за 2-3 дні до передбачуваного терміну менструації з використанням кюретки типу Пайпель або фракційного лікувально-діагностичного вискоблювання слизової оболонки порожнини матки і цервікального каналу. Експресію активаційних маркерів CD16+CD56+, CD3+4+, CD3+8+ на поверхні лімфоцитів вивчали методом проточної цитофлуориметрії за допомогою приладу "FACScan" фірми "Becton Dickinson" і набору прямих моноклональних антитіл і ізотипових контролів цієї ж фірми. Визначення вмісту CD рецепторів у біоптатах ендометрія проведено імуногістохімічним методом з використанням моноклональних антитіл LIR (Dardilly) до CD56(+), CDla(+). Експресія антиапоптозного білка BCL-2 і проапоптозного білка ΒΑΧ оцінювалася імуногістохімічним методом за допомогою наборів DAKO LSAB+kit (Dako corporation). 1 UA 106383 U 5 10 15 20 25 Після проведення розрахунку індексу активності проліферації, встановлено, що він складав для здорових жінок контрольної групи - 0,22±0,07, для жінок з простою гіперплазією ендометрія -0,76±0,13, для жінок з атиповою гіперплазією ендометрія - 1,56±0,25. Найвищі значення були притаманні хворим на гіперплазією ендометрія з атипією, в яких цей індекс склав 17,5±4,9. Таким чином, при наявності клітинної атипії мають місце не лише імунологічні порушення у вигляді активації системного клітинного (зростання активності NK-клітин) та локального клітинного імунітету (зміни співвідношення зрілих та незрілих дендритних клітин), але й особливості регуляції апоптозу. При цьому діагностично значущим слід вважати значення індексу активності проліферації, що перевищують 10,0. Аблація ендометрія має виконуватися пацієнткам з гіперпластичними процесами ендометрія, за наступних умов: відсутність клінічного ефекту стандартної гормональної терапії протягом 3 місяців у хворих з атиповою комплексною гіперплазією ендометрія та значеннях індексу активності проліферації, що перевищує 10,0. У порівнянні з найближчим аналогом запропонована корисна модель дозволяє з високим ступенем вірогідності визначити прогноз ризику рецидивування гіперпластичних процесів ендометрія та диференційовано вибирати спосіб лікування. Джерела інформації: 1. Шешукова Н.А. Оценка функционального статуса слизистой оболочки тела матки у пациенток с гиперпластическими процессами эндометрия / Н.А. Шешукова, И.О. Макаров // Акушерство и гинекология. - 2012. - № 2. - С. 72-75. 2. Патент України № 21743, МПК(2006); G01N 33/38; А61В 5/12; G01N 33/49; Спосіб раннього прогнозування пухлинних захворювань ендометрія. Винахідники: Запорожан B.M, Дубініна В.Г., Пономаренко А.І. Заявник і патентовласник: Одеський державний медичний університет. Заявл. 22.01.2007; опубл. 15.03.2007. - Бюл. № 3. 3. Фетеску С.А. Проліферативний потенціал при гіперпластичних процесах ендометрія та методи його оцінки / С.А. Фетеску // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2(3). - С. 342-346. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб прогнозування ризику рецидивування гіперпластичних процесів ендометрія шляхом проведення імунофенотипування лімфоцитів периферичної крові, який відрізняється тим, що додатково проводять імуногістохімічне дослідження тканини ендометрія, при якому визначають функціональний стан антигенпрезентуючих клітин та стан апоптозу з розрахунку індексу активності проліферації (ІАП) за заявленою формулою: ІАП  40 CD(16  56 )  CD(3  4 ) H  score (CD1a) H  score (bcl  2)   ; CD(3  8 ) H  score (CD56 ) H  score (BAX) де: CD(16  56) - кількість NK-клітин; CD(3  4) - кількість Т-супресорів; CD(3  8) - кількість Тхелперів; H score (CD1a) - рівень експресії незрілих ДК; H  score (56) - рівень експресії зрілих ДК; H  score (bcl  2) - рівень експресії bcl; H score(BAX) - рівень експресії ΒΑΧ і при значенні індексу  10,0 визначають високий ризик рецидивування гіперпластичного процесу ендометрія. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2