Спосіб консервування перги бурштиновою кислотою

Реферат: UA 107431 U UA 107431 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі бджільництва і може бути застосована, зокрема в технології виробництва перги. Перга це пилок, зібраний робочою медоносною бджолою, змішаний з медом та виділеннями верхньощелепних залоз бджоли, складений у комірках стільника, який пройшов бродіння без доступу повітря у бджолиному гнізді [2]. Пилок під час трамбування бджолами у комірки додатково збагачується ензимами і органічними кислотами з верхньощелепних залоз бджіл. Унаслідок процесу молочної ферментації пилку, викликаного палочкою Lactobacillus, збільшується кількість простих цукрів та молочної кислоти, завдяки якій продукт не псується. Без доступу повітря при температурі 3335 °C і підвищеній вологості в гнізді під впливом ферментів слини і меду обніжжя піддається ферментативному бродінню з утворенням молочної кислоти, яка надалі стає його консервантом і перешкоджає розвитку бактерій і пліснявих грибів. За своїм біохімічним складом перга значно переважає пилок. Перга містить всі незамінні амінокислоти, ліпіди, багато вітамінів: А, Е, С, групи В та ін., мінералів (калій, кальцій, фосфор, магній, кремній та ін.), а також унікальний комплекс білків, вуглеводів, жирів, ферментів, фітогормонів, природних антибіотиків. Усі вони збалансовані й органічно зв'язані між собою. Перга, у порівнянні з пилком, містить менше білку, приблизно на 12 %, жирів на 66 %, але збільшена кількість цукрів на 60 % та інших складових на 23 %. Кількість молочної кислоти становить 3,1 % [1]. На якість перги впливає спосіб її збирання і переробки. На початку збирання перги пасічник її зберігає в сховищі для стільників, а потім починає її отримувати різними способами із стільників. Існує декілька способів отримання перги, кожний із яких відрізняється як за важкістю, так і за якістю отриманої перги. В умовах кожної пасіки можна заготовляти пергу з вибракуваних рамок і використовувати її весною для підгодівлі бджіл. Для цього в вибракуваних рамках зрізають верхню частину стільника до перги і ріжуть стільника на полоски, які пропускають через м'ясорубку. Отриману масу складають в чисті скляні банки, добре ущільнюють, заливають зверху шаром зрілого меду [3]. Інший спосіб заготівлі перги полягає у заморожуванні рамки в морозилці, а потім пасічник дуже швидко розбиває їх і перетирає на сито. Віск подрібнюється на дрібні шматки і просипається, а перга залишається. Спосіб не складний, але має недолік - перга втрачає частину поживних речовин під час заморожування. Останній спосіб найбільш трудомісткий, але і найбільш правильний. Пасічник видаляє пергу спеціальним штапелем, тим самим зберігає всі її корисні властивості. Перга - це готовий кисломолочний продукт, і тому ніякого висушування не потребує, оскільки при цьому вона знову втрачає частину поживних речовин. Зберігання перги дуже важливий момент. Від того, як буде зберігатись перга, залежить її якість та вміст поживних речовин. Після шести місяців зберігання перга втрачає 30 % своїх корисних властивостей, після дев'яти місяців - 50 %, а після року - до 80-90 %, і в подальшому є просто висококалорійним продуктом. Отриману пергу необхідно законсервувати, оскільки вона належить до продуктів, що швидко псуються. Пергу можна консервувати медом з розрахунку на одну вагову частину перги одну або дві частини консерванту. Однак відомий спосіб консервування перги медом має ряд недоліків, а саме, через кристалізацію меду утруднюється подальше використання консервованої перги, виникає потреба розігрівати мед, що потребує додаткових витрат. Задачею запропонованого способу було усунути недолік відомого способу консервування перги медом. Суть запропонованого способу консервування перги полягає в тому, що отриману пергу консервують використовуючи бурштинову кислоту в кількості 2,5 % від маси перги, або з розрахунку 25 грам на один кілограм отриманої перги. Пергу рівномірно перемішують з бурштиновою кислотою та зберігають у герметичному посуді. Механізм дії бурштинової кислоти полягає в тому, що вона створює кисле середовище та запобігає псуванню перги. Бурштинова кислота або сукцинат, її хімічна формула: C 4H6O4. Температура плавлення 184 °C. Є проміжним продуктом циклу трикарбонових кислот. Сукцинат є важливим проміжним продуктом обміну живих організмів, бере участь у процесах клітинного дихання (цикл трикарбонових кислот). Чиста кислота являє собою безбарвні кристали. Тверда речовина. Розчинна у воді та спирті, нерозчинна у бензолі, бензині, хлороформі. Метиленові групибурштинової кислоти мають високу реакційну здатність завдяки впливу карбоксильних груп. 1 UA 107431 U 5 10 15 20 25 У промисловості її отримують гідруванням малеїнового ангідриду або фумарової кислоти. Бурштинова кислота може бути отримана в результаті багатьох хімічних синтезів, із акрилової кислоти, акролеїну, етилену, ацетилену. На вигляд і за смаком бурштинова кислота нагадує звичайну лимонну кислоту - така ж біла кристалічна речовина. Так само розчиняється у воді і спирті. Використовується в харчовій промисловості у вигляді добавки. Для нашого організму життєво необхідна. Міститься в кожній його клітині і бере участь у процесах синтезу АТФ (аденозинтрифосфату) - універсального джерела енергії. В результаті застосування запропонованого способу зберігаються поживні речовини в законсервованій перзі, вона може бути використана для підгодівлі бджолиних сімей у весняний період. Джерела інформації: 1. Соломка В.О. Пилок квітковий (обніжжя бджолине), перга: технології, властивості, використання / В.О. Соломка. - К.: Медицина України, 2010. - 112 с. 2. Черкасова A.I. Бджільництво / A.I. Черкасова, В.М. Блонська, П.О. Губа, І.К. Давиденко, О.М. Яцун, П.А. Возний, Н.В. Муквич. - К.: Урожай, 2089. - 301 с. 3. Шеметков М.Ф. Советы пчеловоду / М.Ф. Шеметков, В.И. Головнев, М.М. Кочевой. - Мн.: Ураджай, 1991. - 399 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб консервування перги, який включає відбір стільників з пергою та видалення її з стільників спеціальним штапелем, тим самим зберігаючи всі її корисні властивості, який відрізняється тим, що після отримання перги її консервують бурштиновою кислотою в кількості 2,5 % від маси перги або з розрахунку 25 грам на один кілограм отриманої перги. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2