Спосіб оцінки інтраопераційної крововтрати та об’єму гемодилюції зрошувальною рідиною при трансуретральній резекції простати

Реферат: Спосіб оцінки інтраоперційної крововтрати та об'єму гемодилюції зрошувальною рідиною при трансуретральній резекції простати включає визначення об'єму крововтрати за оцінкою зрошувальної рідини. При цьому визначають вміст гемоглобіну у плазмі хворого та зрошувальній рідині, а також проводять розрахунок об'єму гемоделюції зрошувальною рідиною, що всмокталась до судинного русла. UA 107432 U (12) UA 107432 U UA 107432 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до інтенсивної терапії, урології, та може бути використана як спосіб оцінки інтраопераційної крововтрати при трансуретральних резекціях простати в роботі анестезіолога, уролога. Вікові зміни балансу статевих гормонів у чоловічому організмі призводять до розвитку гіперплазії передміхурової залози (ГПЗ). Поширеність цього захворювання досягає 50 % у чоловіків 50-60-річного віку, 74 % у 60-70-річному віці і 92-94 % у 70-80-річному віці. Загальна кількість чоловіків, які страждають на ГПЗ складає понад 23 млн. Специфічність клінічних симптомів захворювання разом із погіршенням соматичного стану хворих викликають побутовий дискомфорт та соціальну дезадаптацію, і як наслідок - психічні розлади. Тому вирішення проблеми вибору ефективного лікування цієї патології є актуальним питанням сучасної медицини. "Золотим стандартом" у лікуванні ГПЗ є трансуретральна резекція передміхурової залози (ТУРПЗ). ТУРПЗ поєднує мінімальну травматичність з високим ступенем радикальності. Короткий післяопераційний та реабілітаційний період зменшують час перебування пацієнта в стаціонарі, що дає значний економічний ефект. Проте, при проведенні ТУРПЗ можливе виникнення ускладнень. Зокрема, інтраопераційні кровотечі (15 %), неутримання сечі (0,8 %), еректильна імпотенція (15,7 %), ретроградна еякуляція (68 %), синдром трансуретральної резекції (ТУР-синдром - до 10 %). Суть аденоми простати полягає в тому, що відбувається виражене розростання так званої "периуретральної залозистої зони" простати, тканин, що оточують початок сечовипускального каналу (уретри). У результаті неминуче відбувається стиснення просвіту уретри інфравезікальна (передміхурова) обструкція (ІПО). Наслідком цього є труднощі при сечовипусканні. Крім цього ІПО призводить до рефлекторного підвищення тонусу мускулатури внутрішнього сфінктера уретри і підвищення чутливості (подразнення) нервових закінчень в області шийки сечового міхура. Це, у свою чергу, призводить до "симптому накопичення": відчуття неповного випорожнення сечового міхура, прискорене сечовипускання, переривчасте сечовипускання, імперативні (сильні, наказові) позиви до сечовипускання, слабкий напір струменя сечі, необхідність натужуватися для початку сечовипускання, нічні підйоми в туалет. Проте, аденома простати не обмежується описаними симптомами. По мірі прогресування захворювання настає декомпенсація (незворотне виснаження) м'язової стінки сечового міхура. Рано чи пізно настає серйозне ускладнення аденоми простати - гостра затримка сечі (неможливість помочитися через звуження просвіту уретри і нездатності сечового міхура до адекватного скорочення). Крім того, розвиток аденоми передміхурової залози супроводжується поступовим збільшенням кількості "залишкової сечі", тобто сечі, що не евакуйовується з сечового міхура при сечовипусканні. Це сприяє, з одного боку, розвитку інфекції і утворенню каменів у сечовому міхурі, а з іншого - порушує відтік сечі з нирок по сечоводах. Поступово розвивається гідронефроз - розширення порожнистої системи нирок, що в кінцевому підсумку призводить до хронічної ниркової недостатності (ХНН). Тактика лікування залежить від стадії патологічного процесу та наявності ускладнень. За умов відсутності ускладнень та незначних проявів захворювання можливе лише спостереження з обов'язковим обстеженням хворого лікарем-урологом один раз на рік. Погіршення стану хворого, прогресування симптоматики є показаннями до активної лікувальної тактики: терапевтичні засоби, термотерапія, малоінвазивні та радикальні хірургічні втручання. "Золотим стандартом" у лікуванні аденоми передміхурової залози (АПЗ) визнана трансуретральна резекція передміхурової залози (ТУРПЗ). Застосування сучасних технологій (волокнисті оптичні системи) дозволило проводити видалення тканин простати під візуальним контролем через резектоскоп. Такий спосіб виключає наявність зовнішньої післяопераційної рани і як результат - більш короткі післяопераційний та реабілітаційний періоди. Висока ефективність способу доведена швидким покращенням стану пацієнтів, ліквідацією симптоматики та покращенням акту сечопуску. Проте, слід зазначити небезпеку виникнення ускладнень при проведенні ТУРПЗ (ТУР-синдром, інтраопераційні кровотечі, травма уретри, перфорація сечового міхура, пошкодження органів черевної порожнини та ін.), а також обмеження ТУРПЗ розмірами простати (даний спосіб 3 рекомендований при розмірах простати до 100 см ). Одним із найбільш небезпечних ускладнень трансуретральної резекції є інтраопераційні кровотечі, тому визначення кількості інтраопераційної крововтрати має важливе значення в роботі уролога та анестезіолога при проведенні ТУРПЗ. Аналогом корисної моделі є спосіб оцінки інтраопераційної крововтрати (Ю. С. Винник, Л. В. Кочетова, У. А. Карлова, С. С. Дунаевская "Кровотечение и трансфузиология". - Ростов на Дону. - 207. - С. 20), в якому визначають масу тіла пацієнта, здійснюють забір у пацієнта проби крові 1 UA 107432 U 5 10 15 та визначають за нею фізичні характеристики, обчислюють величину крововтрати за формулою, що містить кінцеве та нормальне значення гематокритного числа. Недоліком аналогу є те, що за основу беруть нормальне значення гематокриту, що не завжди відповідає показникам у хворих на гіперплазію простати. Крім того, не враховують гемодилюцію зрошувальною рідиною (потрапляє до судинного русла через пошкоджені під час операції венозні синуси), а також рух рідини з інтерстицію до судинного русла та викид еритроцитів із депо (під впливом крововтрати), що також впливає на показники гематокриту і в кінцевому варіанті негативно впливає на точність розрахунків при даному методі. Найближчим аналогом є спосіб визначення післяопераційної кровотечі (Пат. № 2121676 Способ определения послеоперационной кровопотери / Барабаш А. П., Барабаш И. В., Свердлова Л. А., Заявитель Государственное учреждение Научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии ВСНЦ СО РАМН, заявка № 96113025/14, від 21.06.1996, опубл. 10.11.1998), який полягає в тому, що проводять збір дренажної рідини з операційної рани за добу і визначають в ній кількість еритроцитів, одночасно визначають кількість еритроцитів в периферійній крові хворого, потім проводять розрахунок об'єму післяопераційної крововтрати в дренажній рідині за формулою: Vк  Vд * Эд Эп.к , де Vк - об'єм післяопераційної крові в дренажній рідині, мл/доба; Vд - об'єм дренажної рідини, мл/доба; 20 Э д - кількість еритроцитів в дренажній рідині; Эп.к - кількість еритроцитів в периферійній крові. 25 30 35 40 45 50 55 Недоліком найближчого аналога є те, що в даних дослідженнях не враховують гемоліз еритроцитів, який відбувається під час оперативного втручання (електрорезекція тканин простати з руйнацією еритроцитів). Крім того застосування даного методу недоцільне у випадку трансуретральних резекцій, оскільки частина зрошувальної рідини (аналог дренажної при інших оперативних втручаннях) потрапляє до судинного русла через пошкоджені венозні синуси і призводить до гемодилюції. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб оцінки інтраопераційної крововтрати та об'єму гемодилюції зрошувальною рідиною при трансуретральній резекції простати шляхом визначення вмісту гемоглобіну у плазмі хворого та зрошувальній рідині для оцінки інтраопераційної крововтрати, а також проведення розрахунку об'єму гемоделюції зрошувальною рідиною, що всмокталась до судинного русла. Спільними ознаками найближчого аналога та корисної моделі є те, що визначають об'єм крововтрати за оцінкою зрошувальної рідини. Відмінними є те, що для визначення об'єму крововтрати визначають вміст гемоглобіну у плазмі хворого та зрошувальній рідині, а також проводять розрахунок об'єму гемоделюції зрошувальною рідиною, що всмокталась до судинного русла. Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: крововтрата, трансуретральна резекція простати, гемоглобін, маса тіла. Теоретичні передумови здійснення корисної моделі. Кровотеча під час трансуретральної резекції простати достатньо точно корелює з вагою резекційної тканини, тривалістю операції та майстерністю і досвідченістю хірурга. Відомо, що в середньому крововтрата складає 15 мл на грам резекційної залози, але цей показник може значно варіювати зі збільшенням тривалості операції. Оцінка крововтрати при трансуретральній резекції простати складна у зв'язку з постійною іригацією. При цьому звичайна адаптаційна відповідь серцево-судинної системи на крововтрату дещо змита за рахунок часткового відновлення ОЦК при абсорбції іригаційної рідини. Тому визначення об'єму інтраопераційної крововтрати має важливе значення. Спосіб здійснюють наступним чином: Перед початком операції хворого зважують та визначають рівень гемоглобіну крові. Після закінчення оперативного втручання проводять повторне зважування пацієнта (різниця маси тіла пацієнта до та після операції відповідає об'єму зрошувальної рідини, що всмокталась до судинного русла за мінусом об'єму інфузійної терапії), визначають загальний об'єм зрошувальної рідини та вміст гемоглобіну в останній; потім визначають об'єм крововтрати та об'єм гемоделюції зрошувальною рідиною, що потрапила до судинного русла. Приклади використання корисної моделі. Приклад 1. 2 UA 107432 U 5 10 15 20 25 30 Хворий М., 72 років, з діагнозом: доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Планове оперативне лікування - трансуретральна резекція передміхурової залози. Перед початком оперативного втручання проведено визначення маси тіла (зважування) - 78,7 кг, а також рівень гемоглобіну в периферичній крові - 137 г/л. Об'єм інфузії впродовж операції склав - 900 мл (800 мл 0,9 % р-н NaCl+100 мл 7,2 % р-н NaСl). Об'єм зрошувальної рідини - 15,7 л. Визначено рівень гемоглобіну в зрошувальній рідині - 9,8 г/л. В кінці операції проведено повторне зважування пацієнта - 80,1 кг. 1. Визначають об'єм крововтрати: 9,8×15,7=153,86 г (гемоглобіну втрачено), що відповідає: 137 г гемоглобіну - 1 л крові 153,86 г гемоглобіну - X л крові X=1,145 л (об'єм крововтрати). 2. Визначають об'єм гемоделюції зрошувальною рідиною, що потрапила до судинного русла: 80,1+0,9-1,145-78,7=1,155 л. Приклад 2. Хворий М., 68 років, з діагнозом: доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Планове оперативне лікування - трансуретральна резекція передміхурової залози. Перед початком оперативного втручання проведено визначення маси тіла (зважування) - 81,3 кг, а також рівень гемоглобіну в периферичній крові - 145 г/л. Об'єм інфузії впродовж операції склав - 900 мл (800 мл 0,9 % р-н NaCl+100 мл 7,2 % р-н NaCl). Об'єм зрошувальної рідини 13,4 л. Визначено рівень гемоглобіну в зрошувальній рідині 5,3 г/л. В кінці операції проведено повторне зважування пацієнта - 82,2 кг. 1. Визначають об'єм крововтрати: 5,3×13,4=71,02 г (гемоглобіну втрачено), що відповідає: 145 г гемоглобіну - 1 л крові 71,02 г гемоглобіну - X л крові X=0,490 л (об'єм крововтрати). 2. Визначають об'єм зрошувальної рідини, що потрапила до судинного русла: 82,2+0,9-0,490-81,3=1,310 л. Технічний результат. Запропонований спосіб дозволяє об'єктивно визначити об'єм інтраопераційної крововтрати та об'єм гемодилюції зрошувальною рідиною при трансуретральній резекції простати. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб оцінки інтраоперційної крововтрати та об'єму гемодилюції зрошувальною рідиною при трансуретральній резекції простати, що включає визначення об'єму крововтрати за оцінкою зрошувальної рідини, який відрізняється тим, що для визначення об'єму кровотрати визначають вміст гемоглобіну у плазмі хворого та зрошувальній рідині, а також проводять розрахунок об'єму гемоделюції зрошувальною рідиною, що всмокталась до судинного русла. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3