Спосіб діагностики синдрому грудного виходу

Реферат: Спосіб діагностики синдрому грудного виходу, що включає виконання ангіографії підключичної артерії в положенні пацієнта лежачи з відведенням верхньої кінцівки вгору, причому при виконанні ангіографії пацієнту підкладають валик під грудну клітку в ділянці лопаток, утримуючи голову в горизонтальному положенні, з моделюванням напруження м'язів шиї. UA 109025 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ СИНДРОМУ ГРУДНОГО ВИХОДУ UA 109025 U UA 109025 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до діагностики, та може бути використана для діагностики синдрому грудного виходу. Відомий спосіб діагностики синдрому грудного виходу, який включає виконання ангіографії підключичної артерії в положенні пацієнта лежачи з відведенням верхньої кінцівки вгору [Рабкин И.Х., Матевосов А.Л., Готман Л.Н. Рентгеноэндоваскулярная хирургия. - Μ.: Медицина, 1987. 415 с.]. Недоліком цього способу є низька точність діагностики синдрому грудного виходу. Задачею корисної моделі є розробка такого способу діагностики синдрому грудного виходу, який за рахунок вибору положення пацієнта, при якому моделюється напруження м'язів шиї, забезпечував би підвищення точності діагностики синдрому грудного виходу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі діагностики синдрому грудного виходу, що включає виконання ангіографії підключичної артерії в положенні пацієнта лежачи з відведенням верхньої кінцівки вгору, згідно з корисною моделлю, при виконанні ангіографії пацієнту підкладають валик під грудну клітку в ділянці лопаток та просять його утримувати голову в горизонтальному положенні, при якому моделюється напруження м'язів шиї. Підкладання валика під грудну клітку в ділянці лопаток та утримування голови в горизонтальному положенні, при якому моделюється напруження м'язів шиї, дозволяє підвищити точність діагностики синдрому грудного виходу, тому що при цьому стеноз підключичної артерії спостерігається частіше за рахунок зменшення реберно-ключичної щілини. Спосіб здійснюють наступним чином. В положенні пацієнта лежачи черезшкірним стегновим внутрішньоартеріальним доступом по Сельдінгеру під спостереженням рентгеноскопії катетеризують підключичну артерію. Під грудну клітку в ділянці лопаток підкладають валик, за рахунок якого грудна клітка трохи піднімається над столом, а пацієнт утримує голову в горизонтальному положенні, за рахунок напруження м'язів шиї. Виконують відведення верхньої кінцівки вгору. Виконують ангіографію підключичної артерії і при наявності стенозу підключичної артерії діагностують синдром грудного виходу. Приклад Хворий Б., 28 років, і/х № 1122, госпіталізований у відділення мікросудинної та пластичної хірургії 12.08.2015 р. зі скаргами на болі в правій верхній кінцівці, особливо при навантаженнях, мерзлякуватість пальців, зниження м'язової сили. Хворіє протягом декількох років. При огляді права верхня кінцівка бліда, при пробі з навантаженням - швидко втомлюється. При проведенні позиційної проби з відведенням правої верхньої кінцівки вверх відмічається зникнення пульсації на променевій артерії. Встановлений попередній діагноз: Синдром грудного виходу справа. З метою уточнення діагнозу призначена ангіографія правої підключичної артерії з відведенням верхньої кінцівки. Виконана ангіографія в положенні пацієнтки лежачи черезшкірним стегновим внутрішньоартеріальним доступом по Сельдінгеру, під спостереженням рентгеноскопії катетеризована підключична артерія. Під грудну клітку в ділянці лопаток підклали валик розмірами 600*600*100 мм, за рахунок якого грудна клітка трохи піднялася над столом, а голова вимушено утримувалася пацієнтом, за рахунок напруження м'язів шиї, у горизонтальному положенні на одній площині з грудною кліткою. Виконали відведення верхньої кінцівки вгору. Виконали ангіографію підключичної артерії. На ангіограмі діагностували стеноз правої підключичної артерії 70 %, обумовлений стисненням її між першим ребром та ключицею, що було підтверджено при оперативному лікуванні. Згідно із запропонованим способом виконана діагностика у 5 хворих. Синдром грудного виходу підтверджено у всіх хворих при оперативному лікуванні. З 5 хворих, діагностованих за аналогом, у 2 випадках стеноз підключичної артерії не визначено, хоча при подальшому спостереженні було діагностовано синдром грудного виходу. Таким чином, порівняння з найближчим аналогом показує, що використання запропонованого способу забезпечує підвищення точності діагностики синдрому грудного виходу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб діагностики синдрому грудного виходу, що включає виконання ангіографії підключичної артерії в положенні пацієнта лежачи з відведенням верхньої кінцівки вгору, який відрізняється тим, що при виконанні ангіографії пацієнту підкладають валик під грудну клітку в ділянці лопаток, утримуючи голову в горизонтальному положенні, з моделюванням напруження м'язів шиї. 1 UA 109025 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2