Спосіб діагностики синдрому грудного виходу

Реферат: Спосіб діагностики синдрому грудного виходу включає виконання ангіографії підключичної артерії в положенні пацієнта лежачи з відведенням верхньої кінцівки вгору. При ангіографії виконують вимірювання артеріального тиску в підключичній артерії до та після реберноключичної щілини, визначають процентне співвідношення другого і першого та при показниках, що перевищують 40 %, підтверджують діагноз синдрому грудного виходу. UA 93694 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ СИНДРОМУ ГРУДНОГО ВИХОДУ UA 93694 U UA 93694 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до діагностики, та може бути використана для діагностики синдрому грудного виходу. Відомий спосіб діагностики синдрому грудного виходу, який включає виконання ангіографії підключичної артерії в положенні пацієнта лежачи з відведенням верхньої кінцівки вгору [Рабкин И.Х., Матевосов А.Л., Готман Л.Н. Рентгеноэндоваскулярная хирургия. - М.: Медицина, 1987. 415 с]. Недоліком цього способу є низька точність діагностики синдрому грудного виходу. Задачею корисної моделі є розробка такого способу діагностики синдрому грудного виходу, який за рахунок обліку артеріального тиску в підключичній артерії до та після реберноключичної щілини, забезпечував би підвищення точності діагностики. Поставлена задача вирішується тим, що в способі діагностики синдрому грудного виходу, що включає ангіографію підключичної артерії в положенні пацієнта лежачи з відведенням верхньої кінцівки вгору, згідно з корисною моделлю, виконують вимірювання артеріального тиску в підключичній артерії до та після реберно-ключичної щілини, визначають процентне співвідношення другого і першого та при показниках, що перевищують 40 %, підтверджують діагноз синдрому грудного виходу. Вимірювання артеріального тиску в підключичній артерії до та після реберно-ключичної щілини та визначення процентного співвідношення другого і першого дозволяє підвищити точність діагностики синдрому грудного виходу, тому що при цьому зміна артеріального тиску вказує на наявність та ступінь стенозу підключичної артерії. Вказане в формулі корисної моделі числове значення процентного співвідношення другого показника артеріального тиску і першого більше 40 % вибрано на основі клінічних досліджень 10 пацієнтів. Спосіб здійснюють наступним чином. В положенні пацієнта лежачи черезшкірним стегновим внутрішньоартеріальним доступом по Сельдінгеру під спостереженням рентгеноскопії катетеризують підключичну артерію. Виконують ангіографію підключичної артерії після відведення верхньої кінцівки вгору та з допомогою гемодинамічної системи з мінгографом, змінюючи положення катетера відносно реберно-ключичної щілини до та після, вимірюють артеріальний тиск в підключичній артерії та вираховують процентне співвідношення другого показника і першого і при його процентному значенні більше 40 % підтверджують діагноз синдром грудного виходу. Приклад Хворий М., 29 років, і/х № 1677, госпіталізований в відділення мікросудинної та пластичної хірургії 11.02.2014 р. Зі скаргами на болі в правій верхній кінцівці, особливо при навантаженнях, мерзлякуватість пальців, зниження м'язової сили. Хворіє протягом декількох років. При огляді права верхня кінцівка бліда, при пробі з навантаженням - швидко втомлюється. При проведенні позиційної проби з відведенням правої верхньої кінцівки вверх відмічається ослаблення пульсації на променевій артерії, з'являється систолічний шум на підключичній артерії. Встановлений попередній діагноз: Синдром грудного виходу справа. З метою уточнення діагнозу призначена ангіографія правої підключичної артерії з відведенням верхньої кінцівки. Виконана ангіографія в положенні пацієнта лежачи, черезшкірним стегновим внутрішньоартеріальним доступом по Сельдінгеру під спостереженням рентгеноскопії катетеризована підключична артерія. Виконали ангіографію підключичної артерії після відведення верхньої кінцівки вгору та діагностували сумнівний стеноз правої підключичної артерії, обумовлений стисненням її між першим ребром та ключицею, за допомогою гемодинамічної системи з мінгографом, змінюючи положення катетера відносно реберноключичної щілини до та після, виміряли артеріальний тиск в підключичній артерії. В положенні катетера до реберно-ключичної щілини величина артеріального тиску в підключичній артерії 120 мм рт. ст., а в положенні катетера після реберно-ключичної щілини величина артеріального тиску в підключичній артерії 60 мм рт. ст., їх процентне співвідношення склало 50 %, що дало можливість підтвердити діагноз - синдром грудного виходу - та було підтверджено при оперативному лікуванні. Згідно із запропонованим способом виконана діагностика у 6 хворих. Синдром грудного виходу підтверджено у всіх хворих. З 6 хворих, діагностованих за аналогом, у 3 випадках стеноз підключичної артерії не визначено, хоча при подальшому спостереженні було діагностовано синдром грудного виходу. Таким чином, порівняння з найближчим аналогом показує, що використання запропонованого способу забезпечує підвищення точності діагностики синдрому грудного виходу. 60 1 UA 93694 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб діагностики синдрому грудного виходу, що включає виконання ангіографії підключичної артерії в положенні пацієнта лежачи з відведенням верхньої кінцівки вгору, який відрізняється тим, що при ангіографії виконують вимірювання артеріального тиску в підключичній артерії до та після реберно-ключичної щілини, визначають процентне співвідношення другого і першого та при показниках, що перевищують 40 %, підтверджують діагноз синдрому грудного виходу. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2