Спосіб лікування хронічного рецидивуючого генітального герпесу біологічно активним гексапептидом

Реферат: Спосіб лікування хронічного рецидивуючого генітального герпесу біологічно активним гексапептидом включає застосування стандартної схеми лікування з використанням специфічних противірусних препаратів, протизапальної та дезінтоксикаційної терапії. Додатково місцево в зоні запалення застосовується препарат "Імунофан", який чинить місцеву імуностимулюючу та антиоксидантну дію на шкіру та слизові оболонки статевих органів. UA 109268 U (12) UA 109268 U UA 109268 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонована модель належить до галузі інфектології. Може бути використана в гінекології, урології для лікування рецидивуючого герпетичного ураження шкіри і слизових оболонок статевих органів. Генітальний герпес є однією з найпоширеніших форм герпетичної вірусної інфекції, яка характеризується запальною реакцією тканин, рецидивуючим перебігом та стійкістю до різноманітних терапевтичних заходів. Генітальний герпес, за даними ВООЗ, займає третє місце серед захворювань, що передаються статевим шляхом, поступаючись за частотою лише гонореї та негонококовим уретритам. Відомо, що первинне інфікування генітальним герпесом відбувається в період активного статевого життя. Частіше на первинний генітальний герпес хворіють люди віком від 15 до 35 років. Віруси герпесу передаються різноманітними шляхами, але все ж найбільше значення має статевий шлях інфікування. Віруснейтралізуючі антитіла, що зберігаються у хворого на генітальний герпес протягом усього життя, іноді навіть у досить високих титрах, хоча і перешкоджають поширенню, але не попереджують виникнення рецидивів. При генітальному герпесі рецидиви захворювання виникають у 50-75 % випадків, що значно вище показників загострення при екстрагенітальній локалізації інфекції, у тому числі, при первинному герпесі, спричиненому ВПГ-2, рецидиви наступають у 94-95 % випадків. Варто відзначити можливу роль ВПГ-2 у розвитку неопластичних процесів у людини, зокрема раку шийки матки і раку передміхурової залози. Вважають, що в даному випадку ВПГ-2 може виступати як кофактор канцерогенезу, ініціюючи розвиток дисплазії і підтримуючи її у стані стабілізації. Також відомо, що ВПГ -1, 2 виявляються у еякуляті чоловіків, що страждають на безпліддя. У зв'язку з цим, актуальною є проблема оптимізації лікування генітального герпесу для профілактики рецидивів захворювання та розвитку неопластичних процесів. Поглиблення вивчення патогенезу генітального герпесу свідчить про імунопатогенетичну природу захворювання, яка пов'язана з імуносупресивною дією герпевірусів. В зв'язку з цим особливо актуальним напрямком фармакотерапії рецидивуючого генітального герпесу є застосування препаратів з імуностимулюючою дією. Відомий стандартний спосіб лікування генітального герпесу, який включає специфічні противірусні препарати, індуктори та препарати інтерферонів, імуномодулятори з переважно парантеральним способом введення (Інфекційні хвороби. /За ред. О.А. Голубовської. - К.: ВСВ "Медицина", 2012. - 728 с.). Недоліком цього способу лікування генітального герпесу є неврахування активації факторів місцевого імунітету шкіри та слизових оболонок статевих органів. Ми пропонуємо застосовувати місцево у складі комплексної терапії генітального герпесу препарат "Імунофан" (виробник "Бионокс", Росія), діючою речовиною якого є біологічно активний гексапептид з політропною дією. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб лікування хронічного рецидивуючого геніального герпесу з місцевим застосуванням імуноторопного препарату "Гепон" (Ушкалова Е.А. Генитальный герпес: этиология, патогенез, лечение. //Фарматека, 2004. - № 1. - С. 53-60). Недоліком цього препарату є його відстрочена дія. Так, регрес місцевої симптоматики у хворих з рецидивом генітального герпесу починається у середньому на 3-4 день, а повне зникнення місцевих проявів герпетичної інфекції спостерігається лише через два тижні. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб лікування хронічного рецидивуючого генітального герпесу, що включає застосування стандартної схеми лікування з використанням специфічних противірусних препаратів (ацикловір, ганцикловір), протизапальної та дезінтоксикаційної терапії (Казмірчук В.Є., Мальцев А.В. "Клиника, діагностика, лечение герпевирусной инфекции человека". - К., 2009. - С. 183-205) відрізняється тим, що додатково місцево в зоні запалення застосовується препарат "Імунофан", який має стимулюючий вплив на фактори місцевого імунітету шкіри і слизових оболонок, а також чинить антиоксидантну дію. Задача вирішується шляхом додаткового місцевого включення до стандартної схеми лікування хронічного рецидивуючого генітального герпесу біологічно активного гексапептиду у складі препарату "Імунофан", який чинить імуностимулюючу та антиоксидантну дію, активізує місцевий імунітет шкіри та слизових оболонок, за рахунок чого позитивний ефект лікування помітний уже на 2-3 день застосування цього препарату. Спосіб лікування здійснюється наступним чином: - уражену герпесом шкіру та слизові оболонки статевих органів обробляють 0,05 % розчином препарату "Імунофан" 1 раз на день протягом курсу лікування. Позитивний ефект полягає в тому, що при хронічному рецидивуючому генітальному герпесі біологічно активний гексапептид "Імунофан" покращує показники клітинного та гуморального імунітету, сприяє швидшій епітелізації елементів висипу, зменшує запалення та вираженість больового синдрому, дозволяє скоротити термін лікування. 1 UA 109268 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб лікування хронічного рецидивуючого генітального герпесу біологічно активним гексапептидом, що включає застосування стандартної схеми лікування з використанням специфічних противірусних препаратів, протизапальної та дезінтоксикаційної терапії, який відрізняється тим, що додатково місцево в зоні запалення застосовується препарат "Імунофан", який чинить місцеву імуностимулюючу та антиоксидантну дію на шкіру та слизові оболонки статевих органів. 10 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2