Спосіб прогнозування перебігу та наслідків гострого гепатиту в у осіб із рецидивуючим простим герпесом

Реферат: Спосіб прогнозування перебігу та наслідків гострого гепатиту В у осіб із рецидивуючим простим герпесом шляхом клініко-анамнестичного обстеження та дослідження в сироватці крові рівня показників клітинного та гуморального імунітету, а саме: лімфоцитів та їх субпопуляцій, імуноглобулінів класу А, М, G. При рецидивах простого герпесу протягом року 4 і більше визначають ознаки імунного дисбалансу в ремісію (в сироватці крові реєструються низькі CD3+, CD4+ та вміст IgM, підвищені CD8+, CD16+) та імуносупресії при рецидиві (пригнічення CD3+, CD4+, CD16+, CD20+, низький вміст IgM), у зв'язку з чим, при гострому гепатиті В, незалежно від наявності клініко-лабораторних ознак реактивації вірусу простого герпесу, формується група ризику затяжного та хронічного перебігу гепатиту. UA 109269 U (12) UA 109269 U UA 109269 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонований спосіб належить до галузі медицини, а саме до інфекційних хвороб, і призначається для прогнозування ризику розвитку затяжного перебігу та хронізації гострого гепатиту В (ГГВ) у осіб із рецидивуючим простим герпесом (ПГ). Найважливішим напрямком вивчення проблеми гепатиту В (ГВ) є виділення серед хворих на ГГВ групи високого ризику розвитку хронічного гепатиту В (ХГВ). З наукових джерел відомо, що частота хронізації при ГГВ коливається и межах від 5 до 15 %, а за даними окремих авторів сягає 20-30 % [Серов В.В. Факторы вируса и хозяина в развитии и прогрессировании хронических вирусных гепатитов В и С / В.В. Серов, Н.В. Вушуева, Т.М. Игнатова, З.Г. Апросина // РЖГТК. - 2006. - №4. - С. 12-23; Ивашкин В.Г. Факторы риска развития гепатоцеллюлярной карциномы / В.Г. Ивашкин, М.А. Морозова, М.В. Маевская, И.А. Соколина [и др.] // РЖГГК. - 2009. - № 1. - С. 4-15]. Нa формування прогредієнтного перебігу хвороби впливає низка факторів, серед яких, насамперед, виділяють порушення клітинного імунітету [Зайцев И.Л. Вирусный гепатит В у ВИЧ-инфицированных / И.Л. Зайцев // Сучасні інфекції. - 2005. - № 3-4. - С. 79-86]. Серед багаточисленних чинників, що безпосередньо впливають на імунну систему, заслуговують на особливу увагу герпесвіруси, зокрема вірус простого герпесу 1-2 типу (ВПГ 12), який найбільш розповсюджений в людській популяції. Численні дослідження доводять, що порушення імунної відповіді є провідною ланкою патогенезу рецидивуючого ПГ, а імунні зрушення виявляються як при рецидиві, так і в ремісії. З огляду на односпрямованість імунних реакцій при вірусних інфекціях, у разі поєднання ГГВ із рецидивуючим ПГ не виключене формування неадекватної імунної відповіді, що може позначитися на перебігу та наслідках гепатиту. Відомими способами прогнозування перебігу та визначення факторів, що сприяють розвитку затяжних та хронічних форм ГВ є: спосіб прогнозування хронізації гострого гепатиту В [Пат. 66815 МПК G01N 33/00. Спосіб прогнозування хронізації гострого гепатиту В / Козько Володимир Миколайович (UA); Винокурова Ольга Миколаївна (UA); Соломенник Ганна Олегівна (UA); Заблоцька Світлана Іванівна (UA); Могиленець Олена Іванівна (UA); заявник та патентовласник: Харківський національний медичний університет. № u201104299; заявл. 08.04.2011; опубл. 25.01.2012, Бюл. №2]; спосіб прогнозування тривалої реконвалесценції та затяжного перебігу гострих вірусних гепатитів [Пат. 2012881 МПК G01N 33/48, G01N 33/53. Спосіб прогнозування тривалої реконвалесценції та затяжного перебігу гострих вірусних гепатитів / Мельник Григорій Вавильович (RU); Лебедев Василь Васильович (RU); заявник та патентовласник: Лебедев Василь Васильович. №5012779/14; заявл. 01.07.1991; опубл. 15.05.1994]; прогнозування прогредієнтного затяжного перебігу гострого гепатиту В [Фролов Л.В. Прогредиентное затяжное течение острого гепатита В. Диагностика, прогнозирование, возможности терапии: автореф. дисс… на соискание ученой степени кандидата медицинских наук: 14.00.10 / Александр Владимирович Фролов. - СПб., 1991. - 16 с.]. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб прогнозування перебігу ГГВ, який полягає в дослідженні імунних реакцій із визначенням рівня основних регуляторних цитокінів у сироватці крові, а саме: ІЛ-1β, ФНП-α, ІЛ-6, ІЛ-2, ІЛ-4. При низьких концентраціях як прозапальних, так і протизапальних цитокінів діагностують гіпореактивний тип і прогнозують затяжний варіант перебігу ГВ [Пат. 15844 МПК G01N 33/48. Спосіб прогнозування наслідків гострого гепатиту В / Малий Василь Пантелейович (UA); Лядова Тетяна Іванівна (UA); заявник та патентовласник: Харківська медична академія післядипломної освіти. - № u200600946; заявл. 02.02.2006; опубл. 17.07.2006, Бюл. №7]. Основними недоліками відомого способу є складність, яка полягає у значних фінансових затратах, неможливості широкого застосування в практичній охороні здоров'я та комплексного врахування впливу супутньої фонової патології на вираженість імунологічних змін. Наявність вищезазначених недоліків не дозволяє своєчасно спрогнозувати й попередити розвиток хронізації ГГВ. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб прогнозування перебігу та наслідків ГТВ у осіб із рецидивуючим ПГ з урахуванням змін соматичного та імунного статусу з метою вчасної діагностики хронізації процесу. Поставлена задача вирішується шляхом створення способу прогнозування перебігу та наслідків гострого гепатиту В у осіб із рецидивуючим простим герпесом шляхом клінікоанамнестичного обстеження та дослідження в сироватці крові рівня показників клітинного та гуморального імунітету, а саме: лімфоцитів та їх субпопуляцій, імуноглобулінів класу А, М, G, який відрізняється тим, що при рецидивах простого герпесу протягом року 4 і більше визначаються ознаки імунного дисбалансу в ремісію (в сироватці крові реєструються низькі CD3+, CD4+ та вміст IgM, підвищені CD8+, CD16+) та імуносупресії при рецидиві (пригнічення 1 UA 109269 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 CD3+, CD4+, CD16+, CD20+, низький вміст IgM), у зв'язку з чим, при гострому гепатиті В, незалежно від наявності клініко-лабораторних ознак реактивації вірусу простого герпесу, формується група ризику затяжного та хронічного перебігу гепатиту. Запропонованим способом в умовах Полтавської обласної клінічної інфекційної лікарні обстежено 344 особи 102 хворих на ПГВ, 169 хворих із рецидивуючим ПГ, 73 практично здорових. Діагноз ГГВ установлювали на основі епідеміологічних, клініко-анамнестичних даних та підтверджували за наявності специфічних серологічних (HBsAg, HBeAg, анти-HBcor-IgM) і молекулярно-біологічних (ДНК НBV) маркерів. Наслідки ГГВ характеризували як одужання, залишкові явища (гепатомегалія, астеновегетативний синдром, затяжна реконвалесценція), постгепатитна гіпербілірубінемія, хронічний гепатит (фаза реплікації чи інтеграції). Діагноз ПГ установлювали на підставі клініко-анамнестичних даних, скарг, об'єктивного обстеження (типова везикульозна висипка з характерною динамікою висипних елементів, що поєднувалася з проявами інтоксикації, гарячкою, лімфаденопатією) та підтверджували визначенням 1 специфічних антитіл класу IgM і IgG до ВПГ /2 методом ІФЛ з виділенням у зіскрібку із місць 1 1 уражень або секретів ДНК ВПГ /2 методом ПЛP. Клінічні форми ВПГ /2-інфекції визначали як латентну, субклінічну та хронічну рецидивуючу. Імунологічні дослідження проводили за стандартними методиками з визначенням основних показників клітинного та гуморального імунітету. Стан клітинної ланки імунітету оцінювали за загальною кількістю лейкоцитів, лімфоцитів та їх субпопуляцій: CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD20+, співвідношення CD4+/CD81 та CD3+/CD2 (H шляхом імунофенотипування моноклональними антитілами з подальшим аналізом досліджуваних зразків на проточному цитофлюориметрі ЕРІХ LX-MCL ("Bеckman Coulter", США). Стан гуморальної ланки імунітету аналізували за вмістом імуноглобулінів класів А, М, G, які визначали за допомогою специфічних антиглобулінових кон'югатів методом ІФА. Для з'ясування фону, який передує ГГВ у осіб із рецидивуючим ПГ, проаналізували дані соматичного та імунного статусів осіб залежно від частоти рецидивів ПГ протягом року і порівняли їх із показниками здорових людей. Поглиблене клінічне обстеження показало, що в 45,6 % обстежених із рецидивуючим ПГ мали місце хронічні соматичні захворювання, частота яких виявилася вищою в 3,3 разу, в порівнянні із здоровими особами (13,7 %, р