Спосіб формування панкреатоєюноанастомозу

Реферат: Спосіб формування панкреатоєюноанастомозу включає накладання першого ряду вузлових швів між серозною оболонкою тонкої кишки і краєм резекційної поверхні підшлункової залози та другого ряду швів між куксою загальної панкреатичної протоки та отвором в стінці тонкої кишки, причому отвір в кишці формують на 1-1,5 см ширше за діаметр загальної панкреатичної протоки, додатково накладають два шви через отвір кишки та паренхіму підшлункової залози, відступивши на 3-5 мм назовні від просвіту загальної панкреатичної протоки, та ще два шви через серозно-м'язовий шар стінки кишки, відступивши 3-5 мм від отвору в кишці, та через паренхіму підшлункової залози назовні від попередніх швів. UA 109615 U (54) СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ПАНКРЕАТОЄЮНОАНАСТОМОЗУ UA 109615 U UA 109615 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії та може бути застосована при виконанні резекції підшлункової залози. Відомий спосіб формування панкреатоєюноанастомозу включає в себе накладання першого ряду вузлових швів між серозною оболонкою тонкої кишки і краєм резекційної поверхні підшлункової залози та другого ряду швів між куксою загальної панкреатичної протоки та отвором в стінці тонкої кишки [А.В. Скумс, М.Е. Ничитайло, О.И. Литвин, В.П. Шкарбан, Ю.П. Цюра. Значение трансплантационных технологий в предупрежедении образования панкреатоичского свища после панкреатодуоденальной резекции // Клінічна хірургія. - 2009. - № 9, С. 5-9]. Недоліком цього способу є велика кількість післяопераційних ускладнень у вигляді недостатності панкреатоєюноанастомозу та формування панкреатичної нориці. Задачею корисної моделі є розробка такого способу формування панкреатоєюноанастомозу, який за рахунок збільшення отвору в кишці та додаткових швів забезпечував би зменшення кількості післяопераційних ускладнень у вигляді недостатності панкреатоєюноанастомозу та панкреатичної фістули. Поставлена задача вирішується тим, що в способі формування панкреатоєюноанастомозу, який включає накладання першого ряду вузлових швів між серозною оболонкою тонкої кишки і краєм резекційної поверхні підшлункової залози та другого ряду швів між куксою загальної панкреатичної протоки та отвором в стінці тонкої кишки, згідно з корисною моделлю, отвір в кишці, що анастомозують, формують на 1-1,5 см ширше за діаметр загальної панкреатичної протоки, додатково накладають два шви через отвір кишки та паренхіму підшлункової залози, відступивши на 3-5 мм назовні від просвіту загальної панкреатичної протоки, та ще два шви через серозно-м'язовий шар стінки кишки, відступивши 3-5 мм від отвору в кишці, та через паренхіму підшлункової залози назовні від попередніх швів. Збільшення отвору в кишці, що анастомозують, та накладання додаткових двох швів через отвір кишки та паренхіму підшлункової залози, відступивши на 3-5 мм назовні від просвіту загальної панкреатичної протоки, та ще двох швів через серозно-м'язовий шар стінки кишки, відступивши 3-5 мм від отвору в кишці, та через паренхіму підшлункової залози назовні від попередніх швів, забезпечує зменшення кількості післяопераційних ускладнень у вигляді недостатності панкреатоєюноанастомозу та панкреатичної фістули, за рахунок додаткового укріплення та герметизації панкреатоєюноанастомозу. Всі зазначені в формулі корисної моделі числові значення визначені на підставі клінічних досліджень 6 хворих. Спосіб виконують наступним чином. Виконують лапаротомію, мобілізацію та видалення панкреатодуоденального комплексу. Після цього формують панкреатоєюноанастомоз наступним чином, на відстані 2-3 см від кукси тонкої кишки між нижнім краєм кукси підшлункової залози та серозною оболонкою тонкою кишки, на 1-1,5 см вище брижового краю, накладають 7 окремих вузлових швів, ниткою Prolen № 5-0, далі напроти кукси загальної панкреатичної протоки формують отвір в стінці кишки, на 11,5 см більше, ніж діаметр протоки. Ниткою PDS 5-0 накладають три шви на задню частину анастомозу через просвіт кишки та протоки підшлункової залози, додатково накладають два шви через просвіт кишки та паренхіму підшлункової залози, відступивши 3-5 мм від загальної панкреатичної протоки, та ще два шви між серозно-м'язовим шаром кишки, відступивши 3-5 мм назовні від отвору кишки, та паренхімою підшлункової залози назовні від останніх швів. Аналогічним чином формують передню частину анастомозу та передній ряд швів між серозною оболонкою тонкої кишки та підшлунковою залозою, на тій же петлі тонкої кишки формують гепатикоєюноанастомоз та передбодовий гастроентероанастомоз. Встановлюють два дренажі в черевну порожнину. Рану ушивають. Приклад. Хворий Ш., 1959 р.н., знаходився на лікуванні з діагнозом нейроендокринна пухлина голівки підшлункової залози, обтураційна жовтяниця. Після проведення передопераційного обстеження та підготовки хворому виконали операцію. Верхньо-серединна лапаротомія, з продовженням розрізу поперечно вправо, виконали видалення панкреатодуоденального комплексу, далі на відстані близько 3 см від кукси тонкої кишки між нижнім краєм кукси підшлункової залози та серозною оболонкою тонкої кишки, на 1 см вище брижового краю, наклали 7 окремих вузлових швів, ниткою Prolen № 5-0, напроти кукси загальної панкреатичної протоки за допомогою монополярного електрода сформували отвір діаметром близько 1,6 см в стінці кишки. Використовуючи нитки PDS 5-0 наклали три шви на задню частину анастомозу через просвіт кишки та протоки підшлункової залози, додатково накладали два шви через просвіт кишки та паренхіму підшлункової залози, відступивши приблизно 3 мм від загальної панкреатичної протоки, та ще два шви між серозно-м'язовим 1 UA 109615 U 5 10 15 шаром кишки на 3 мм назовні від отвору в кишці та паренхімою підшлункової залози назовні від останніх швів. Аналогічним чином сформували передню частину анастомозу та передній ряд швів між серозною оболонкою тонкої кишки та підшлунковою залозою, на тій же петлі тонкої кишки сформували гепатикоєюноанастомоз та передободовий гастроентероанастомоз. Встановили два дренажі в черевну порожнину. Рану ушили. В післяопераційному періоді ознак неспроможності панкреатоєюноанастомозу не виявлено. Дренажі видалені на 5 добу після операції. Хворий виписаний на 10 добу після операції на амбулаторне лікування. Пацієнт був обстежений через 6 місяців після оперативного втручання стан пацієнта задовільний, скарги відсутні, ознак рецидиву захворювання не виявлено. За запропонованим способом прооперували 6 хворих. В жодному випадку ознак неспроможності панкреатоєюноанастомоза не виявлено, що дозволило зменшити строки перебування пацієнта в стаціонарі. В той же час при проведенні лікування за способом аналогом, у 6 пацієнтів, у 2 з них визначили післяопераційні ускладнення у вигляді неспроможності панкреатоєюноанастомозу та панкреатичної фістули. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє зменшити кількість післяопераційних ускладнень у вигляді недостатності панкреатоєюноанастомозу та панкреатичної фістули. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб формування панкреатоєюноанастомозу, який включає накладання першого ряду вузлових швів між серозною оболонкою тонкої кишки і краєм резекційної поверхні підшлункової залози та другого ряду швів між куксою загальної панкреатичної протоки та отвором в стінці тонкої кишки, який відрізняється тим, що отвір в кишці формують на 1-1,5 см ширше за діаметр загальної панкреатичної протоки, додатково накладають два шви через отвір кишки та паренхіму підшлункової залози, відступивши на 3-5 мм назовні від просвіту загальної панкреатичної протоки, та ще два шви через серозно-м'язовий шар стінки кишки, відступивши 35 мм від отвору в кишці, та через паренхіму підшлункової залози назовні від попередніх швів. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2