Спосіб лікування хронічного гіпертрофічного риніту

Реферат: Спосіб лікування хронічного гіпертрофічного риніту включає часткову резекцію носових раковин. Розтин м'яких тканин раковин виконують за допомогою біполярного пристрою з пропусканням через електроінструмент високочастотного електричного струму, при температурі 40-70 °C в ділянці розтину тканин. UA 109676 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГІПЕРТРОФІЧНОГО РИНІТУ UA 109676 U UA 109676 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до оториноларингології, і може застосовуватись для лікування хронічного гіпертрофічного риніту. Відомі способи лікування хронічного гіпертрофічного риніту: часткова конхотомія (1), електрокоагуляція носових раковин (2), ультразвукова дезінтеграція нижніх носових раковин (3). При конхотомії за допомогою ріжучих інструментів (скальпеля, ножиць) видаляється частина раковин і утворюється ранова поверхня, яка кровоточить, причому кровотеча інколи буває сильною. При електрокоагуляції нижньої носової раковини має місце вплив високої температури (до 1200 °C), яка викликає виражений некроз тканин раковини, а крім того втручання виконується по всій раковині, ушкоджуючи слизову оболонку раковини. При ультразвуковій дезінтеграції нижніх носових раковин втручання виконується підслизово через передній кінець раковини, але при цьому також має місце кровотеча, що потребує введення тампонів в порожнину носа. Крім цього, в ряді випадків спостерігаються рецидиви захворювання. За прототип ми взяли спосіб часткової конхотомії (1). Недоліком часткової резекції носових раковин (конхотомії) є те, що під час операції має місце кровотеча. Після операції в порожнину носа вводяться тампони. При їх видаленні в післяопераційному періоді, як правило, також спостерігається кровотеча. Утворення кірок потребує проведення туалету носової порожнини тривалий час. В основу корисної моделі поставлена задача попередження кровотечі при хірургічному втручанні на носових раковинах. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування хронічного гіпертрофічного риніту, що включає часткову резекцію носових раковин, згідно з корисною моделлю, розтин м'яких тканин раковини виконують за допомогою біполярного пристрою з пропусканням через електроінструмент високочастотного електричного струму, при температурі 40-70 °C в ділянці розтину тканин. Спосіб виконується таким чином. Пацієнт під час операції знаходиться в лежачому положенні. Операція виконується під загальним або місцевим знеболенням. Гіперплазовану частину заднього кінця нижньої носової раковини видаляють біполярним пристроєм. Робочі губки пристрою підводяться до заднього кінця нижньої носової раковини. При контакті обох електродів з гіперплазованими тканинами раковини через контактні штирі штекерного рознімання подається високочастотний струм, наприклад, частотою 66 кГц. Як джерело струму використовується високочастотний біполярний електрокоагулятор ЕК-300М1. Струм "оббігає" електроди по поверхні, яка не ізольована, проходить через м'які тканини між композитними електродами і спричиняє їх розігрівання та електрокоагуляцію. При зближенні електродів виконується безкровне роз'єднання тканин. Після цього електропристрій вимикається. При цьому відсутня кровотеча і немає потреби в тампонаді порожнини носа. Технічним результатом, що досягається запропонованим рішенням, є попередження кровотечі та ускладнень, пов'язаних з тампонадою носа, за рахунок коагуляції біологічних тканин в ділянці дії високочастотного струму, що подається через електроди робочого кінця біполярних електроінструментів. Запропонований електропристрій для операцій на носових раковинах успішно апробований в ЛОР-відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ". Приклад. Хворий X., 17 років, був госпіталізований в ЛОР-клініку із скаргами на утруднення носового дихання. Хворіє протягом ряду років. Пацієнту було виконано ультразвукову дезінтеграцію нижніх носових раковин. Покращення носового дихання було протягом 2-3 місяців, після чого спостерігався рецидив захворювання. Об'єктивно: носове дихання утруднене. Нижні носові раковини гіпертрофовані в задніх відділах (виражена гіперплазія тканини в ділянці задніх кінців раковин). При змащуванні їх розчином адреналіну скорочення раковин в задніх відділах не відмічено. Зі сторони інших ЛОРорганів патології не виявлено. Діагноз: хронічний гіпертрофічний риніт (рецидив). Хворому виконано видалення гіперплазованих ділянок на задніх кінцях нижніх носових раковин за допомогою біполярного пристрою по описаній вище методиці. Кровотечі не спостерігалось. Тампонада носа не проводилась. В післяопераційному періоді не було потреби в проведенні туалету порожнини носа. Носове дихання зберігалось після операції протягом всього часу, покращилось через 2 дні. При огляді через 1 тиждень і 1 місяць скарг не виявлено. Носове дихання вільне. Носові раковини зменшились в об'ємі. При огляді через 3 місяці патології не виявлено, носове дихання вільне. Даний приклад демонструє ефективність лікування хворого з хронічним гіпертрофічним ринітом з використанням запропонованого способу. 1 UA 109676 U В таблиці наводимо результати хірургічних втручань на носових раковинах способом резекції (базовий об'єкт) та запропонованим способом з використанням біполярного пристрою у двох ідентичних за віком, статтю та захворюваннями групах пацієнтів (таблиця). Таблиця Результати лікування хворих з хронічним гіпертрофічним ринітом різними способами Показники Базовий об'єкт n=10 Наявність кровотечі під час операції Наявність кровотечі в післяопераційному періоді Тампонада носа Носове дихання після операції: збережено відсутнє Туалет порожнини носа 10 Запропонований спосіб n=10 не спостерігалося 4 не спостерігалося 10 не проводилась 0 10 10 10 0 не проводився 5 10 15 20 З таблиці видно, що при хірургічних втручаннях на носових раковинах по запропонованому способу в жодному випадку не було кровотечі, в той час як у всіх 10 хворих, що лікувались по способу прототипу, мала місце кровотеча під час операції та у 4 з 10 пацієнтів в післяопераційному періоді. У всіх випадках після операції по запропонованому способу було збережено носове дихання, оскільки в жодному разі не проводилась тампонада носа. В контрольній групі (з використанням прототипу) всім пацієнтам проводилась тампонада носа. При використанні прототипу у всіх пацієнтів проводили туалет порожнини носа, при використанні запропонованого способу необхідності в туалеті носової порожнини не було. Таким чином, запропонований спосіб має переваги перед відомим і забезпечує виконання підслизової електротермоадгезії носових раковин без кровотечі і виконання тампонади порожнини носа. Джерела інформації: 1. Атлас оперативной оториноларингологии. / Под ред. проф. В.С. Погосова. - М.: Медицина, 1983. - С. 213-217. 2. Большая медицинская энциклопедия. Главн. ред. Б.В. Петровский. Изд. 3-е (В 30-ти т.). М.: Сов. энциклопедия, 1976. - Т. 4. - С. 572. 3. Болезни уха, горла, носа в детском возрасте: национальное руководство / под ред. М.Р. Богомильского, В.Р. Чистяковой. - М.: ГЭОТАР-Медиа. - 2008. - С. 273. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб лікування хронічного гіпертрофічного риніту, що включає часткову резекцію носових раковин, який відрізняється тим, що розтин м'яких тканин раковин виконують за допомогою біполярного пристрою з пропусканням через електроінструмент високочастотного електричного струму, при температурі 40-70 °C в ділянці розтину тканин. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2