Процес оцінювання типу імунної відповіді

Процес оцінювання типу імунної відповіді, що включає якісну та кількісну характеристику показників клітинного імунітету по експресії диференціюючих рецепторів Т-лімфоцитів і оцінювання показників гуморального імунітету шляхом виявлення імуноглобулінових антитіл, який відрізняється тим, що додатково проводять оцінювання показників неспецифічної резистентності організму шляхом оцінювання фагоцитуючої активності гранулоцитарних нейтрофілів і активності комплементу, а при оцінюванні показників гуморальної ланки імунітету додатково проводять оцінювання концентрації і розмірів циркулюючих імунних комплексів, пептидів середньої молекулярної маси, рівня щільності рецепторів HLA-DR+, фенотипів HLA-DR, рівня експресії молекул адгезії, вміст прозапальних і запальних цитокинів, стан білкового і ліпідного обмінів. Корисна модель відноситься до імунології й може бути використана для оцінки загальної резистентності організму при впливі факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, зокрема на імунореактивність. Відомий процес оцінки типу імунної відповіді, що включає оцінку показників клітинного імунітету шляхом оцінки кількості Т-лімфоцитів і показників гуморального імунітету шляхом оцінки концентрації імуноглобулінів А, М, G. Процес включає також визначення одного з показників неспецифічної резистентності, а саме фагоцитарного індексу. По вказаним параметрам визначають, чи є відхилення від норми в імунній відповіді організму та визначають якісно й кількісно тип цього відхилення. При цьому виділяють наступні типи імунологічної недостатності, по гуморальному типу, по клітинному типу та відхиленню у фагоцитарній ланці імунітету [див. Пушкаренко Л.П., Игнатова В.Н., Кожемяка А.И. "Опыт работы детского центра клинической иммунологии Харьковского региона" // Імунологія та алергологія. -1998. - №1-2, С. 144]. Зазначений спосіб дозволяє визначити наявність і характер відхилення від норми в імунній відповіді організму, однак до його недоліків варто віднести неможливість оцінки ступеня важкості стану пацієнта й прогнозування спрямованості патологічних процесів. Найбільш близьким до корисної моделі по суті та результату, що досягається, є процес оцінки типу імунної відповіді, описаний у статті С.В. Ланового і В.М. Гонько "Стан імунітету інфікованих туберкульозом дітей - мешканців зони посиленого радіоекологічного контролю Вінницької області" [див. "Імунологія та алергологія". - 1999. - №1-2. С.148]. Він включає оцінку показників клітинного імунітету шляхом оцінки рівня експресії рецепторів Т-лімфоцитів і оцінку показників гуморального імунітету шляхом оцінки імуноглобулінів А, М, G. Відомий процес дає можливість оцінити тільки кількісні зміни деяких популяцій Т-лімфоцитів. Однак описане рішення, як і попереднє, не дозволяє оцінити ступінь важкості стану пацієнта, спрогнозувати спрямованість патологічних процесів, а також оцінити ефективність проведеної корекції метаболічних і імунопатологічних розладів, коли вона проводиться й отже, все перераховане недостатньо для постановки достовірного діагнозу та, як результат, - вибір певної тактики лікування ускладнень. В основу корисної моделі поставлене завдання створення вдосконаленого способу оцінки типу імунореактивності, в якому підвищення вірогідності діагностики забезпечується збільшенням числа контрольованих параметрів і якісної оцінки їхнього функціонального стану, підвищенням диференціації варіантів імунної відповіді та альтернативних метаболічних шляхів, що в остаточному підсумку, дозволяє забезпечити правильний вибір індивідуальної тактики лікування. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі оцінки типу імунної відповіді, що включає оцінку показників клітинного імунітету шляхом оцінки кількісної експресії рецепторів Т-лімфоцитів і О) 11004 оцінки показників гуморального імунітету шляхом оцінки імуноглобулінів А. М, G, згідно з корисною моделлю додатково проводять оцінку показників неспецифічної резистентності організму шляхом оцінки фагоцитуючої активності гранулоцитарних нейтрофілів і активності комплементу, а при оцінці показників клітинного імунітету додатково здійснюють оцінку стану специфічних диференціюючих рецепторів нейтрофілів, натуральних кілерів і лімфоцитів, а при оцінці показників гуморальної ланки імунітету додатково проводять оцінку концентрації і розмірів циркулюючих імунних комплексів, пептидів середньої молекулярної маси, рівня щільності рецепторів HLA-DFT, фенотипів HLA-DR, рівня експресії молекул адгезії, вміст прозапальних і запальних цитокинів, стан білкового і ліпідного обмінів. Використання оцінки фагоцитуючої активності гранулоцитарних нейтрофілів і активності комплементу дозволяє оцінити адгезивні властивості, хемотаксис і ендоцитоз транулоцитарних нейтрофілів. Введення оцінки стану рецепторів нейтрофілів, натуральних кілерів і лімфоцитів дозволяє оцінити цитотоксичні реакції. Введення оцінки концентрації і розмірів циркулюючих імунних комплексів дозволяє виявити сполуки та кількісно оцінити тропні до різних тканин сполуки - АТ-АГ-комплемент. Ці дослідження дають можливість визначити вектор спрямованості метаболічних і імунологічних порушень, що є інтегральним показником і характеризує тип резистентності організму та місце в класифікації. Класифікація типів імунної відповіді, детально описана в статтях авторів на підставі чисельних досліджень [див. Климова Е.М., Божков А.И. Изменение содержания гормонов при различных типах иммунореактивности и угнетении нейротрансмиттерных реакций // Биологический вестник, 2003. Т.7, №1-2. - С.98-101; Климова Е.М., Лобынцева Г.С., Вотякова И.А., Дроздова Л.А., Ефимова Н.В. Дифференциальная оценка и коррекция иммунопатологических реакций с использованием эмбриональных криоконсервированных клеток у больных миастенией различных возрастных групп // Сборник тезисов 2-ой научно-практической конференции «Ускоренное старение и пути его профилактики», Харьков, 2001. - С.200-201; Дроздова Л.А., Климова Е.М. Изменение иммунного и гормонального статуса у ликвидаторов аварии на ЧАЭС с различным типом иммунореактивности в отдаленные сроки после радиационного воздействия // Таврический медико-биологический вестник. - 2003. - Т.6, №3. - С.52-57], дозволяє оцінити ступінь важкості стану хворого, прогнозувати спрямованість патологічних процесів, що в остаточному підсумку, дозволяє забезпечити правильний вибір індивідуальної тактики лікування. Заявнику невідомі приклади комплексної оцінки згаданих параметрів і забезпечення за цей ра хунок можливості вибору індивідуалізованої тактики лікування. Суть корисної моделі ілюструється прикладом її конкретного виконання. На першому етапі для з'ясування вектора спрямованості метаболічних і імунологічних порушень для хворих з невідкладними хірургічними станами доцільне дослідження неспецифічної резистентності організму, клітинного та гуморального імунітету, білкового й ліпідного обмінів, факторів зсідання та з'ясування взаємозв'язку альтернативних типів імунологічних і біохімічних порушень. Спосіб реалізується в кілька етапів, наприклад, при невідкладних хірургічних станах здійснюють якісну та кількісну характеристику клітинного імунітету по експресії диференціюючих рецепторів Т-лімфоцитів (наприклад, CD3, CD4, CD8, CD162), наприклад, імунофлюоресцентним методом із застосуванням МКАТ (моноклональних антитіл). Потім здійснюють оцінку показників гуморального імунітету шляхом виявлення імуноглобулінів А, М, G, наприклад, турбодиметричним методом за допомогою МКАТ. Наступним етапом проводять оцінку неспецифічної резистентності організму, наприклад, оцінюючи фагоцитарну активність гранулоцитарних нейтрофілів по хемотаксису, адгезії антигенів і ендоцитозу та визначаючи активність споживання білків системи комплементу. Потім здійснюють оцінку стану специфічних диференціюючих рецепторів нейтрофілів, наприклад CD11a, натуральних кілерів, наприклад CD16, і лімфоцитів, наприклад CD19, CD95, CD162. Потім проводять оцінку концентрації і розмірів циркулюючих імунних комплексів, пептидів середньої молекулярної маси. Далі за допомогою імунофлюоресцентного методу оцінюють щільність рецепторів HLA-DR+ і рівень експресії молекул адгезії, наприклад, CD50 (ICAM-3)iCD54(ICAM-1). Потім проводять визначення фенотипів HLADR, наприклад, наявність гапло- і диплотипів HLADR3 і HLA-DR5. Наступним етапом проводять оцінку змісту прозапальних і запальних цитокинів, наприклад, ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10. Потім роблять оцінку показників білкового обміну, наприклад, таких як альбумін, глобуліни і, 2, , • Наступним етапом роблять оцінку показників ліпідного обміну, наприклад, холестерину, фосфоліпідів, -ліпопротеідів, загальних ліпідів, триглицеридів. На підставі отриманих даних визначають вектор спрямованості імунологічних і метаболічних порушень. В остаточному підсумку, віднесення до певної групи дозволяє оцінити ступінь важкості стану пацієнта та прогнозувати спрямованість патологічного процесу, що дозволяє забезпечити правильний вибір індивідуальноїтактики лікування. 11004 Комп'ютерна верстка А Попік Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601