Роторний живильник варильного котла

Роторний живильник варильного котла, що містить конічні корпус та ротор, перемички, який відрізняється тим, що на більшій основі ротора і меншій основі корпусу виконані ділянки більшої зносостійкості, а на більшій основі корпусу і на меншій основі ротора виконані ділянки меншої де К - конусність ротора та корпусу до роботи; де К к , і К р - конусність корпусу та ротора після роботи; Корисна модель відноситься до машинобудування і, головним чином, до обладнання целюлозно-паперової промисловості для подання технологічної щепи у варильний котел безперервного варіння. Відома конструкція, роторного живильника для завантаження варильного котла щепи [див. Опис до статті « Влияние средних участков перемычек ротора и корпусу на работоспособность питателя высокого давления » Г.И.Камель, Н.И.Пулина. Бумажная промышленность, № 11, 1982, с. 4-5], яка складається з двох секцій конічної втулки корпусу, та конічного ротора. Дві секції ротора та корпусу ізольовані одна від одної перемичками, а по краях мають більші та менші основи, (Фіг.1, 2 і 3 ). Виготовлення ротора та втулки корпусу із двох секцій дозволяє виконувати безперервну подачу щепи у варильний котел. Недоліком цієї конструкції є те, що: 1. Величина конусності ротора й втулки корпусу до і після роботи є постійною величиною. 2. Однакова зносостійкість ділянок основ ротора та втулки корпусу призводить до виникнення явищ: заклинювання, схоплювання та заїдання ротора відносно корпусу, що призупиняє роботу постійного роторного живильника. 3. При виконанні компенсації зазору на основах ротора та втулки корпусу виникає замість рідинного тертя - граничне тертя, що знижує термін роботи живильника. 4. Відсутня можливість керування величиною кута ротора та корпусу в роботі. Найбільш близьким за технічною суттю та ефектом, що досягається, до пропонованого вирішення є роторний живильник варильного котла, прийнятий нами за прототип [див. опис а. с. Росії № 1079715 А, МПК З Д21С 7/06.-Роторний живильник варильного котла Г.І.Камель, С.Л.Міліченко, Г.А.Тордуа; заявлено 17.02.1982; опубліковано 15.03.1984 р. Бюл. № 10.- За], який містить конічний ротор та корпус, причому конічний ротор має циліндричну поверхню по більшій основі, корпусциліндричну ділянку на меншій основі. Недоліки цієї конструкції роторного живильника: 1. Низька експлуатаційна надійність через виникнення на основах ротора та корпусу граничного тертя замість рідинного, що призводить до зняття живильника з експлуатації. 2. Конструкція не дозволяє замінити граничне тертя рідинним тертям з проникненням лужного розчину між ротором і корпусом на цих ділянках (основах ротора і корпусу), так як їх, ширина є дуже великою та не дозволяє проникнути в щілину лужного розчину. 3. При роботі величина кутів ротора та корпусу зберігається постійною. зносостійкості, що приводить до зміни конусності, яка розраховується за формулою: Кі,=К-L k кр=к --p §kb > S p b - величина зносу на більшій основі корпусу та ротора, мм; S k m , S p m - величина зносу на меншій основі корпусу та ротора; І_р, Lk - довжина ротора та корпусу. со CM 11231 4. Відсутня можливість управляти зміною конусності робочих поверхонь при роботі. В основу корисної моделі поставлено завдання розроблення конструкції роторного живильника для надання технологічної щепи з поліпшеними експлуатаційними характеристиками, тобто з підвищеною експлуатаційною надійністю й збільшенням терміну роботи роторного живильника, яка досягається шляхом конструктивних удосконалень. Поставлене завдання вирішується таким чином, що для підвищення експлуатаційної надійності й збільшенням терміну роботи роторного живильника варильного котла запропоновано на більшій основі ротора та меншій основі втулки корпусу ввести ділянки більшої зносостійкості, а на більшій основі втулки корпусу та меншій основі ротора ввести ділянки меншої зносостійкості. Величина кута конусності ротора та корпусу при роботі розраховується по формулі: -S k m k k . ' P P (ДЄКконусність ротора і корпусу до роботи; Кк і Кр - конусність корпусу й ротора після роботи; Skb і Spb величина зносу на більшій основі корпусу та ротора, mm; Skm і Spm - величина зносу на меншій основі корпусу та ротора (MM); Lp і І_к - довжина ротора і корпусу (мм)) Саме введення в конструкцію роторного живильника варильного котла додатково різних ділянок зносостійкості: на більшій основі ротора та меншій основі корпусу - більшої зносостійкості, а на більшій основі корпусу меншої основи ротора меншої зносостійкості забезпечує досягнення нового технічного результату - розробки конструкції роторного живильника варильного котла з поліпшеними експлуатаційними характеристиками, тобто з підвищеною експлуатаційною надійністю і збільшенням терміну роботи роторного живильника. Введення в конструкцію роторного живильника на більшій основі ротора і меншій основі корпусу ділянок меншої зносостійкості призводить до перерозподілу сумарного знос Skb, Skm, SPb, Spm і, як наслідок, збільшення величини конусності та терміну роботи роторного живильника у 1,8-2 рази. Запропонована конструкція конічного роторного живильника складається з конічної втулки корпусу, у якої більша основа має ділянку з меншою зносостійкістю, крім того, конічний ротор має ділянку на більшій основі більшу зносостійкість, а на меншій основі - меншу зносостійкість, що призводить до перерозподілу величини зносу на основах між основами ротора й корпусу. При цьому конусність при роботі розраховується за формулою: к =к к ^ ~Skm •к L L k - к ^pm ~ ^pb L L p Отже, у технічному рішенні, що заявляється, нові технічні ознаки при взаємодії з відомими дають новий технічний результат, що дозволяє вирішити поставлене завдання. Аналоги, які містять ознаки, що відрізняються від прототипу, не знайдені. Рішення явним чином не випливає з рівня техніки. На підставі цього можемо зробити висновок, що пропонована корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, так як вона є нова. Ідея корисної моделі пояснюється на кресленні фігури 1, 2, де зображений повздовжній переріз роторного живильника: Фіг. 1 і 2- пропонована конструкція роторного живильника до та після експлуатації. Роторний живильник складається з конічного корпусу 1, конічного ротора 2, на корпусі є ділянки зносу 3, на роторі - ділянки зносу 4, ротор має більшу основу 5 і меншу основу 6, корпус має більшу основу 7 і меншу основу 8. На більшій основі 5 ротора 2 і меншій основі 8 корпусу вводяться ділянки більшої зносостійкості, а на більшій основі корпусу 7 і меншій основі 6 ротора вводяться ділянки меншої зносостійкості. При цьому відбувається перерозподіл сумарного зносу живильника між основами ротора та корпусу, конусність яких розраховується по формулі: к _к k S k b ~ L k • кр - к » р L p У старій конструкції зносостійкість на основах 5 і 6 ротора однакові, а на основах 7 і 8 теж однако = К ^kb ~ Skm k кові, при цьому, у формулі другий член у чисельнику - величина зносу корпусу Skb на більшій основі дорівнює меншій величині зносу на меншій основі SKm при цьому, різниця в чисельнику дорівнює нулю і, як насслідок, конусність ротора і корпусу до і після роботи не зміню(а = а п = а к ) ^ . . . р К/ ється v . Величина кутів до і після експлуатації ротора і корпусу мають постійне значення. У пропонованій конструкції (Фіг.1 і 2) на більшій основі 5 ротора і меншій основі 8 корпусу вводяться ділянки більшої зносостійкості при цьому, їх величина зносу дорівнює нулю. На більшій основі 7 корпусу меншій основі 6 ротора вводяться ділянки меншої зносостійкості. При цьому величини зносу більшої основи 7 корпусу і меншої основи 6 ротора досягають максимальних значень і від них, згідно з формулою, конусність після експлуатації досягають максимальних величин. Конусність ротора живильника зростає удвічі з 1/20 до 1/10. Пропонований роторний живильник варильного котла працює таким чином. При виконанні компенсації зазора конічний ротор 2 переміщується в конічний корпус 1 таким чином, що більші основи 5 і 7 ротора та корпусу, отже і менші основи 6 і 8 ротора й корпусу під дією граничного тертя зношуються. При цьому величина зносу більш зносостійких ділянок основ 5 і 8 ротора й корпусу не зношується (або мало зношується ) а ділянки основ 7 і 6 корпусу й ротора досягають максимального зносу. Результати вимірів показали що, при Skb = 0, Skm = 5; Spm = 0; Spb = 5; Lk =1000 мм; При цьому, згідно з формулою 2 0 . 11231 К k К kb Skm _ J _ + _ L = 0,05 + 0,005 = 100% +10% = 110%; Lk 20 200 При цьому досягаються кращі можливості. 1. Збільшується конусність ротора й корпусу з 1/20 до 1/10. 2. Збільшується термін дії в 2 рази. Фіг. 1 3. Виникає можливість управління величиною конусності корпусу й ротора в роботі. 4. З'являється можливість використовувати замість дорогої втулки корпусу з монель-металу набагато дешевшим матеріалом сталь 40x13. 11231 і 5 г б Фіг. 2 Комп'ютерна верстка Д. Дорошенко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601