Спосіб фіксації дистального сухожилка біцепса при його розриві за допомогою анкерної фіксації

Реферат: Спосіб фіксації дистального сухожилка біцепса при його розриві за допомогою анкерної фіксації включає виділення відірваного дистального сухожилка біцепса та фіксацію його до місця кріплення на променевій кістці. Для фіксації біцепса до променевої кістки використовують анкерний гвинт-фіксатор, який проводять зі зворотної сторони горбистості променевої кістки, з наступним прошиванням сухожилка. UA 112342 U (12) UA 112342 U UA 112342 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до травматології та ортопедії, і призначена для лікування розривів дистального сухожилка біцепса, стосується удосконалення способу фіксації дистального сухожилка біцепса до горбистості променевої кістки. Відомі способи фіксації дистального сухожилка біцепса, які виконуються шляхом трансосального шва, системи ендобаттон та анкерної фіксації. Основні положення фіксації дистального сухожилка біцепса за допомогою анкерної фіксації виконуються відповідно до вимог (Борзых А.В. Лечение разрыва дистального сухожилия двуглавой мышцы у спортсменов / А.В. Борзых, Η.А. Борзых // Травма. - 2013. - Т. 14, № 4. - С. 30-32), близьких за технічною суттю та досягнутим результатом до рішення, що пропонується. Цей спосіб лікування відриву дистального сухожилка біцепса, прийнятий нами за аналог. Слід зазначити, що анкер фіксується в горбистості променевої кістки зі сторони punctum fixum. Недоліками даного способу фіксації є: - велика концентрація напруги біля анкера в місці фіксації дуже значною по скорочувальній здатності двоголової мишці плеча; - можлива резорбція кісткової тканини з виривом анкера з місця фіксації кукси сухожилка біцепса в горбистості променевої кістки; - неможливість забезпечення стабільної фіксації дистального сухожилка біцепса в горбистості променевої кістки. Найближчим аналогом є спосіб лікування пошкодження дистальної голівки біцепса (Патент України 64478 від 10.11.2011, ΜПΚ А61Β 17/56), прийнятий нами за прототип. Спільними суттєвими ознаками найближчого аналога і корисної моделі є виділення сухожилка відірваної дистальної голівки біцепса та фіксація його до місця кріплення на променевій кістці за допомогою анкерного гвинта-фіксатора. До недоліків найближчого аналога належить те, що анкерний гвинт фіксується в горбистості променевої кістки зі сторони punctum fіxum, що підвищує ризик його виривання з кістки, та недостатня площа прилягання кукси біцепса до кістки. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення існуючого способу фіксації біцепса до горбистості променевої кістки, що дасть змогу розпочати ранні рухи в суглобі та підвищить клінічний ефект лікування. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб фіксації дистального сухожилка біцепса при його розриві за допомогою анкерної фіксації включає виділення відірваного дистального сухожилка біцепса та фіксацію його до місця кріплення на променевій кістці, згідно з корисною моделлю, для фіксації біцепса до променевої кістки використовують анкерний гвинт-фіксатор, який проводять зі зворотної сторони горбистості променевої кістки, з наступним прошиванням сухожилка Анкерний гвинт-фіксатор вводиться в кістку зі зворотної сторони горбистості променевої кістки, що підвищує стійкість анкера на вирив із кістки за рахунок тяги біцепса. Виведеними лігатурами анкера прошивається сухожилок, це виключає контакт металевих частин анкера з куксою біцепса та сприяє щільному її приляганню до точки фіксації в місці відриву. Корисна модель пояснюється рисунком, де наведено загальний вигляд способу фіксації дистального сухожилка біцепса при його розриві за допомогою анкерної фіксації: 1 - двоголовий м'яз плеча; 2 - дистальний сухожилок біцепса; 3-punctum fixum горбистості променевої кістки; 4- анкерний гвинт-фіксатор, проведений зі зворотної cтopони променевої кістки з виведеними лігатурами; 5- променева кістка. Спосіб виконують таким чином: 1. Проводять перший розріз шкіри по передній поверхні верхньої кінцівки нижче двоголового м'яза плеча (1) в області ліктьової ямки. Виділяють дистальний сухожилок двоголового м'яза плеча (2). 2. Виконують другий розріз по задній поверхні ліктьового суглоба в проекції голівки променевої кістки (5), распатором звільняють шийку променевої кістки від окістя навпроти punctum fixum на горбистості променевої кістки (3), куди проводиться анкерний гвинт-фіксатор із лігатурами (4). 3. Наступним етапом провідником виводяться лігатури на передню поверхню кінцівки, охоплюючи шийку променевої кістки, та проводиться обвивний сухожилковий шов дистального сухожилка біцепса, щільно підтягуючи його до точки фіксації на горбистості променевої кістки. Проводять пошарове ушивання післяопераційних ран. Накладають гіпсову лонгету від 1 UA 112342 U п'ястково-фалангових суглобів до середньої третини плеча в положенні згинання руки в ліктьовому суглобі 90° і супінацій передпліччя строком на 4 тижні. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб фіксації дистального сухожилка біцепса при його розриві за допомогою анкерної фіксації, що включає виділення відірваного дистального сухожилка біцепса та фіксацію його до місця кріплення на променевій кістці, який відрізняється тим, що для фіксації біцепса до променевої кістки використовують анкерний гвинт-фіксатор, який проводять зі зворотної сторони горбистості променевої кістки, з наступним прошиванням сухожилка. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2