Спосіб індукції імунного відгуку в органах експериментальних тварин

Реферат: Спосіб індукції імунного відгуку в органах експериментальних тварин шляхом введення ксеногенних еритроцитів (антиген) в організм. Для індукції локального імунного відгуку в дихальних шляхах, наприклад, в трахеї, антиген аплікують на слизову оболонку носа та ротової 7 порожнини у вигляді лізату з еритроцитів в дозі 10 клітин. UA 112529 U (54) СПОСІБ ІНДУКЦІЇ ІМУННОГО ВІДГУКУ В ОРГАНАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН UA 112529 U UA 112529 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до експериментальної медицини, зокрема до патофізіології та імунології, і може бути використана для оцінки впливу різних препаратів, включаючи вакцини, на ефективність активації локальних механізмів захисту слизової оболонки дихальних шляхів. Дотепер різні імунотропні засоби вивчаються за своєю дією в більшості досліджень при системній імунізації (підшкірно, внутрішньовенно) тварин та оцінка їх дії проводиться за титрами антитіл в сироватці крові або інтенсивністю антитілоутворення в селезінці та лімфатичних вузликах, переважно гістохімічними методами, що мають значні коливання і багато похибок, що, в свою чергу, залежать від барвників, обробки тканини і оптичної техніки. До того ж ці методи не дозволяють зробити кількісну оцінку антитілоутворення в тканинах. Найбільш близьким, по суті, є метод визначення активності антитілоутворення на ксеногенні еритроцити в селезінці при їх парентеральному введенні (внутрішньовенно, внутрішньочеревно), який був запропонований ще в 1963 році Jerne, Nordin з наступними модифікаціями (Фрімель, 1979). Суть методу визначення антитілоутворюючих клітин полягає в тому, що після введення ксеноеритроцитів з тканин селезінки на 5 день отримують клітини, які змішують із антигеном (ксеноеритроцитами) в рідкому гелі (45 °C) та виливають на шар гелю із поживним середовищем (Ігла-МЕМ). Після затвердіння гелю та 1,5 - годинної інкубації при 37 °C додають розчин комплементу 1:10 та інкубують ще 45 хвилин і потім підраховують кількість так званих бляшок - зон розрідження серед шарів еритроцитів, що відповідають кількості антитілоутворюючих клітин (АУК). Інтенсивність антитілоутворення розраховують на 1 млн. клітин із ядром (каріоцити), або на 100 мг тканини, що досліджується. При такому системному визначені інтенсивності антитілоутвореня неможливо визначити участь в формуванні імунного відгуку структур дихальних шляхів, що вкрай важливо для визначення стану захисних бар'єрів на основі протективних антитіл. В основу корисної моделі поставлено задачу розробки способу, в котрому створюється можливість заплановано викликати локальний імунний відгук за рахунок місцевого введення антигенів, зокрема ксеногенних еритроцитів. Поставлена задача вирішується тим, що в способі індукції імунного відгуку в органах експериментальних тварин для індукції локального імунного відгуку в органах дихання, наприклад в трахеї антиген аплікують на слизову оболонку носа та ротової порожнини у вигляді лізату з еритроцитів в дозі 10 клітин. Імунізація здійснюється шляхом однократного локального введення еритроцитів барана 7 7 (ЕБ) при аплікації цього антигену в дозі 10 клітин ЕБ на слизову оболонку носа та 10 ЕБ на слизову ротової порожнини. Метод локального гемолізу в гелі для визначення антитілоутворюючих клітин (АУК) в трахеї застосовують не на 5, а на 6 день після введення ксеногених еритроцитів, отримуючи клітини з тканин трахеї за допомогою препарування трахеї в поживному середовищі типу Ігла-МЕМ. Другою відміною є те, що аплікацію реалізують не цілими еритроцитами, а їх лізатом, в дозі в 10 разів менше, ніж при парентеральному введенні еритроцитів в прототипі. Конкретний приклад застосування способу приведено нижче. Ефективність запропонованого способу доведено в умовах експерименту на лабораторних 22 щурах Wistar. 12 тваринам була проведена аплікація лізатів ЕБ на слизову носа в об'ємі 0,05 7 мл в кожен носовий хід і 0,1 мл лізату із 10 ЕБ на слизову ротової порожнини. Контрольна група (10 щурів) отримувала парентеральне (внутрішньочеревно) введення антигену дозі 50 млн клітин ЕБ. Визначення числа АУК проводили в селезінці та трахеї вищезазначеною методикою. Було встановлено (таблиця), що кількість АУК на ЕБ в тканині трахеї при місцевому введенні антигену була достовірно (р