Спосіб оцінки функції піднебінних мигдаликів у хворих на хронічний тонзиліт

Реферат: Спосіб оцінки функціонального стану піднебінних мигдаликів у хворих на хронічний тонзиліт шляхом визначення секреторного імуноглобуліну класу А в ротоглотковому секреті до та після антигенної стимуляції імуностимулюючими препаратами та фізичним чинником. Як імуностимулюючий препарат використовують бронховаксом, який вводять у вигляді суспензії в піднебінні мигдалики інтралакунарно і одразу після введення препарату діють ультразвуком частотою 880 кгц через порожнину рота зондом безпосередньо на поверхню мигдаликів впродовж 20 сек. 1 раз в день 7 днів поспіль. UA 112528 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ФУНКЦІЇ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ТОНЗИЛІТ UA 112528 U UA 112528 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до оториноларингології та клінічної імунології, і може використовуватись для оцінки функції піднебінних мигдаликів при виборі методу лікування хворих на хронічний тонзиліт. Існує багато старих та нових пропозицій щодо визначення функціонального стану піднебінних мигдаликів: від простих та складних цитологічних методик (3, 4, 5) до багатофакторного імуно-біохімічного аналізу слини та клітинного складу ротової рідини (2), які засновано на тому безперечному факті, що мигдалики є складовою частиною системи імунітету і активно формують локальний імунітет (4). Але у всіх підходах до визначення функціонального стану немає чітких константних критеріїв і тому саме визначення функції мигдаликів є досить "розмитим". Більшість дослідників та лікарів вважає, що головною функцією мигдаликів є формування головного чинника локального захисту - секреторного імуноглобуліну класу A (slgA) та клітин імунологічної пам'яті. Найбільш близьким по суті (прототипом) є спосіб оцінки функції піднебінних мигдаликів ґрунтується на визначенні slgA в ротоглотковому секреті до та після антигенної стимуляції лімфоїдної тканини піднебінних мигдаликів за допомогою препарату ІРС-19 та фізичним впливом на проекцію мигдаликів магнітним полем (1). Даний спосіб має певні недоліки, а саме: антигенна стимуляція (ІРС-19) та дія магнітного поля не тільки не мають прицільного впливу на лімфоїдну тканину піднебінних мигдаликів, але й стимулюють лімфоїдну тканину язикового мигдалика, а також впливають на лімфатичні вузли та лімфатичні судини в проекції піднебінних мигдаликів. Таким чином, стимулюючи додаткові лімфатичні утворення, відомий спосіб унеможливлює відокремлення (розділення) реакції лімфоїдної тканини піднебінних мигдаликів і інших лімфатичних утворень в цій ділянці, а значить й отримання достовірної оцінки функції тільки піднебінних мигдаликів. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб оцінки функції піднебінних мигдаликів при хронічному тонзиліті за рахунок підвищення точності та більшої функціональності способу завдяки більш адекватного, прицільного та безпосереднього застосування діючих факторів з найменшим побічним ефектом. Поставлена задача вирішується тим, що в способі оцінки функції піднебінних мигдаликів шляхом визначення секреторного імуноглобуліну А в ротоглотковому секреті до та після антигенної стимуляції імуностимулюючими препаратами та фізичним чинником, згідно з корисною моделлю, як імуностимулюючий препарат використовують бронховаксом, який вводять у вигляді суспензії в піднебінні мигдалики інтралакунарно і одразу після введення препарату діють ультразвуком частотою 880 кгц через порожнину рота зондом безпосередньо на поверхню мигдаликів впродовж 20 сек 1 раз в день 7 днів поспіль. Спосіб використовується наступним чином. Перед тестом виконується визначення рівня slgA. Лакуни піднебінних мигдаликів промиваються фізіологічним розчином для санації впродовж 3 днів. Після чого одна доза препарату бронхо-ваксом 3,5 мг розводиться фізіологічним розчином і уводиться в лакуни піднебінних мигдаликів з наступним фізичним впливом ультразвуком частотою 880 кГц через порожнину рота впродовж 20 секунд виключаючи вплив на лімфовузли та лімфатичні судини. Виконуються 7 процедур, а не три як у прототипі. Оцінка функціонального стану проводиться за рівнями slgA в ротоглотковому секреті. Підвищення рівня slgA в слині на 33 % і більш вважаємо позитивним впливом і рекомендуємо консервативне лікування хронічного тонзиліту. На кресленні зазначено концентрацію секреторного імуноглобуліну А(г/л) в ротоглотковому секреті (слині) хворих на хронічний тонзиліт при застосуванні методики за прототипом (П) і за новим технологічним підходом (НОВ). Донори - практично здорові пацієнти аналогічного віку. Приклад. Пацієнт М., 12 років. Діагноз: Хронічний тонзиліт з частими загостреннями. Виконано тест на оцінку функціонального стану піднебінних мигдаликів за прототипом (стимуляція електромагнітним полем на підщелепну ділянку в проекції піднебінних мигдаликів) - отриманий результат по кількості slgA в ротоглотковому секреті свідчить про нібито збережений функціональний стан піднебінних мигдаликів. Через 2 тижні проведено модифікований тест, що запропонований авторами із селективною стимуляцією піднебінних мигдаликів ультразвуком частотою 880 кГц (апарат ЛОР А-Дон) отриманий результат по кількості slgA в ротоглотковому секреті свідчить про знижений функціональний стан піднебінних мигдаликів, що є показанням до тонзилектомії. Порівняльні дослідження проведено у 28 хворих на хронічний тонзиліт у віці 12-16 років. При цьому за формою, кількістю загострень та давністю захворювання пацієнти були однакові. Проведена порівняльна характеристика визначення функціонального стану по 9 осіб в групі - за прототипом і за запропонованим способом, 10 пацієнтів були контрольною групою (практично 1 UA 112528 U 5 10 15 здорові люди). Дані репрезентовано на кресленні. Із приведених даних видно, що запропонований спосіб є більш чутливий і дозволяє більш достовірно характеризувати функцію піднебінних мигдаликів при хронічному тонзиліті для вибору тактики лікування. Литература: 1. Кіщук В.В. Клініко-імунологічні підходи до оцінки функціонального стану піднебінних мигдаликів для діагностики та лікування хворих на хронічний тонзиліт: Автореф. дис. докт. мед. наук. - 2001. - 33 с. 2. Мельников О.Ф., Заболотная Д.Д. Современные подходы к консервативной терапии хронического тонзиллита (клинико-иммунологические аспекты). - К., 2012.-80 с. 3. Методические рекомендации. Дослідження ротоглоткового секрету у хворих на хронічні запальні та алергічні захворювання верхних дихальних шляхів. Метод. Рекомендации. - К., 2008. - 28 с. автори: Д.И. Заболотный, О.Ф. Мельников, Тимченко С.В., Заболотна Д.Д.). 4. Покотиленко А.К. Морфофункциональные особенности небных миндалин. -В кн.: Иммунобиология небных миндалин. - К.: Здоров'я, 1978.- С. 5-17. 5. Яшан О.І., Герасимюк М.Л. Спосіб діагностики хронічного тонзиліту - Патент України на корисну модель № 97083 від 25.02.2015. А61В 17/00. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб оцінки функціонального стану піднебінних мигдаликів у хворих на хронічний тонзиліт шляхом визначення секреторного імуноглобуліну класу А в ротоглотковому секреті до та після антигенної стимуляції імуностимулюючими препаратами та фізичним чинником, який відрізняється тим, що як імуностимулюючий препарат використовують бронховаксом, який вводять у вигляді суспензії в піднебінні мигдалики інтралакунарно і одразу після введення препарату діють ультразвуком частотою 880 кгц через порожнину рота зондом безпосередньо на поверхню мигдаликів впродовж 20 сек 1 раз в день 7 днів поспіль. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2