Спосіб реконструкції післяекстракційних дефектів коміркових відростків щелеп

Реферат: Спосіб реконструкції дефектів коміркових відростків щелеп полягає у заповненні післяекстакційного дефекту матеріалом на основі -трикальцій фосфату. Середній та верхній шари введеного біоматеріалу зволожують збагаченою тромбоцитами плазмою крові. UA 112850 U (12) UA 112850 U UA 112850 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургічної стоматології, зокрема до способів реконструкції післяекстракційних дефектів коміркових відростків щелеп. Відомо спосіб регенерації тканин з використанням аутоплазми, збагаченої факторами росту людини, який включає в себе використання плазми, що готують центрифугуванням. Безпосередньо перед проведенням хірургічного лікування здійснюють забір венозної крові пацієнта з подальшим одержанням аутоплазми шляхом центрифугування крові у центрифузі, а для пришвидшення отримання ауто плазми, збагаченої факторами росту людини у різних її формах використовують апарат "Plasmatherm H", одержану аутоплазму, збагачену факторами росту, вводять у проблемну зону [Патент України на корисну модель № 93058 МПК А61К 35/16; Опубл. 10.09.2014р., Бюл. № 17]. Відомо спосіб отримання препарату для лікування запальних і дегенеративних процесів і для стимуляції регенерації тканин, зокрема аутологічного тромбоцитарного гелю, для чого використовують багату тромбоцитами плазму, яку готують центрифугуванням аутокрові у центрифузі з вертикальною віссю обертання [RU № 248995 СІ, А61К 35/16, 2011]. Найближчим до корисної моделі, що заявляється, є спосіб реконструкції дефектів коміркових відростків щелеп, який включає розрізи по краях дефекту, відшарування слизовоокістних клаптів і закриття кісткової тканини. Розріз проводять по краю гребеня коміркового відростка, додаткові розрізи від краю гребеня за межі топографічного розташування дефекту, відступивши 3 мм від ділянок його локалізації до рухомої слизової з боків відшарування слизово-окістних клаптів, проводять скелетування кісткових стінок дефекту, у сформоване кісткове ложе вводять кістковопластичний біоматерал. За індивідуальними параметрами дефекту вирізають по трафарету титанову мембрану та укладають її так, щоб краї мембрани перекривали дефект, які закріплюють фіксаторами. Слизово-окістні клапті мобілізують, розташовують збоку від середини гребеня та дефекту коміркових відростків щелеп та зшивають їх між собою [Патент України на корисну модель № 50525 МПК А61В 17/04; Опубл. 10.06.2010р., Бюл. № 11]. Проте, зазначені способи мають недостатній ступінь ефективності, оскільки існує ризик виникнення атрофії коміркового відростка, а також додаткове закріплення мембрани фіксаторами призводить до додаткового травмування тканин в ділянці оперативного втручання. В основу корисної моделі поставлено задачу ефективного прискорення регенерації кісткової тканини в післяекстракційній ділянці, запобігти виникненню атрофії коміркового відростка та запобігти додатковому травмуванню даної ділянки шляхом використання матеріалу на основі βтрикальцій фосфату та збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Поставлену задачу вирішують тим, що у способі реконструкції післяекстракційних дефектів коміркових відростків щелеп, який включає використання матеріалу на основі β-трикальцій фосфату та збагаченої тромбоцитами плазми, що готують центрифугуванням, безпосередньо перед проведенням хірургічного лікування здійснюють забір венозної крові пацієнта з подальшим одержанням аутоплазми шляхом центрифугування у центрифузі ОПН-3 (виробництво фірми "DASTAN") при швидкості обертання 3000 об/хв., протягом 15 хв. Хірургічну підготовку післяекстракційної лунки проводять шляхом кортикотомії ложа кісткової тканини дефекту хірургічними фрезами зі створенням шорсткості, нерівномірної поверхні на всіх наявних кісткових стінках. Після цього лунку заповнюють матеріалом на основі β-трикальцій фосфату, який набирає форму дефекту. Введення матеріалу розпочинали з нижнього шару лунки, по центру, далі - по його бічних стінках з невеликим надлишком у верхній частині дефекту. При цьому нижній шар біоматеріалу щільно конденсується на помірно зволоженій кров'ю кістковій поверхні лунки, а середній та особливо верхній шари моделюються гранулами біоматеріалу, які зволожуються збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Після конденсації біоматеріалу краї рани зближують, мобілізують та ушивають між собою. Приклад Пацієнт М., 43 роки, звернувся за допомогою з приводу болючості та рухомості 23 зуба. Об'єктивно: коронка 23 зуба змінена в кольорі, слизова оболонка ротової порожнини в ділянці 23 зуба гіперемована. При зондуванні виявлено патологічну зубо-ясенну кишеню глибиною від 6 до 8 мм. Встановлено позитивну больову реакцію пацієнта як на вертикальну, так і на горизонтальну перкусії 23 зуба. На ортопантомографії спостерігається розрідження кісткової 1 тканини з чіткими межами, що займала понад /2 протягу кореня. Було встановлено діагноз радикулярна кіста 23 зуба. Протокол операції № 97 від 14.10.2015р. Після премедикації під комбінованим знеболенням проведено забір венозної крові пацієнта з подальшим одержанням аутоплазми шляхом центрифугування у центрифузі ОПН-3 (виробництво фірми "DASTAN") при швидкості обертання 3000 об/хв., протягом 15 хв. 1 UA 112850 U 5 10 Проведено обробку операційного поля, місцеву анестезію Sol. Ultracaini 2 % - 4,0, видалення 23 зуба з цистектомією радикулярної кісти. В результаті проведеного оперативного втручання наявний кістковий дефект коміркового відростка верхньої щелепи в ділянці видаленого 23 зуба з втратою вестибулярної кісткової стінки коміркового відростка висотою 12 мм. Хворому проведено кортикотомію ложа кісткової тканини дефекту хірургічною фрезою, створено шорсткість на наявних кісткових стінках. Після цього лунку заповнено матеріалом на основі βтрикальцій фосфату, який має властивість набирати форму дефекту. Введення матеріалу проведено, розпочинаючи з нижнього шару лунки, по центру, далі - по його бічних стінках з невеликим надлишком у верхній частині дефекту. При цьому нижній шар біоматеріалу щільно конденсувався на помірно зволоженій кров'ю кістковій поверхні лунки, а середній та верхній шари модельовано гранулами біоматеріалу, які зволожено збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Після конденсації біоматеріалу краї рани мобілізовано та ушито між собою. У результаті лікування даною методикою через 7 місяців при рентгенологічному дослідженні в ділянці видаленого 23 зуба виявлені острівки остифікації. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб реконструкції дефектів коміркових відростків щелеп, який полягає у заповненні післяекстакційного дефекту матеріалом на основі -трикальцій фосфату, який відрізняється тим, що середній та верхній шари введеного біоматеріалу зволожують збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2