Спосіб моделювання спайкового процесу в черевній порожнині

Реферат: Cпосіб моделювання спайкового процесу в черевній порожнині, що включає ушкодження мезотелію тонкої кишки та парієтальної очеревини марлевою серветкою до появи "кров'яної роси", причому додатково на ушкоджений мезотелій серозної оболонки тонкої кишки наносять тальк. UA 113691 U (12) UA 113691 U UA 113691 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме експериментальної медицини, зокрема моделювання патологічних процесів, і може бути використана при дослідженні спайкових процесів в черевній порожнині та визначення ефективності коригувального впливу. Відомий спосіб моделювання спайкового процесу в черевній порожнині, що включає ушкодження мезотелію тонкої кишки та парієтальної очеревини марлевою серветкою до появи "кров'яної роси", а спайковий процес вже спостерігають на 10-ту добу від початку експерименту [1]. Недоліком відомого способу є недостатній рівень інформативності та відтворюваності, що випливає перш за все з недостатнього рівня селективного ураження очеревини, а також неоднаковості вираження спайкового процесу. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом зміни технології відтворення патологічного процесу, спрямованого на вираженість ушкодження мезотелію тонкої кишки і парієтальної очеревини та направленої корекції гомеостатичної функції досягають підвищення рівня відтворюваності та інформативності. При вирішенні технічної задачі було взято до уваги те, що ушкодження мезотелію тонкої кишки та парієтальної очеревини марлевою серветкою до появи "кров'яної роси" недостатнє для вираженого розвитку спайкового процесу у черевній порожнині, а також може призводити до виникнення різних ступенів вираженості спайок між парієнтальною та вісцеральною очеревинами, що свідчить про різну інформативність та відтворюваність патологічного процесу. З огляду на це описане моделювання спайкового процесу в черевній порожнині доцільно здійснювати шляхом посилення пошкодження серозної оболонки кишки та інтенсифікації продукції вказаною оболонкою фібрину. Таку дію на серозну оболонку тонкої кишки може ініціювати тальк - порошок, який здатний проникати між пошкодженими мезотеліоцитами, фіксуватися у серозній оболонці кишки, всмоктувати вологу та утворювати грудочки, які посилюють травматизацію серозної оболонки, інтенсифікують виділення фібрину та запальний процес [2], що за умов наведеного вище експерименту веде до істотного та вираженого формування спайок між вісцеральною та парієнтальною очеревинами. Для кращої дії вказаної речовини на пошкоджені мезотеліоцити серозної оболонки кишки доцільніше наносити молотий тальк, який називають мікротальком. Спосіб здійснюють наступним чином. Лабораторного білого щура-самця (масою 185 г) вводять у тіопенталовий наркоз, фіксують до операційного столика, зголюють шерсть на передній черевній стінці, яку обробляють антисептиками, ізолюють стерильним матеріалом і здійснюють серединну лапаротомію. В лапаротомну рану виводять тонку кишку, на серозній оболонці якої пошкоджують мезотелій марлевою серветкою на протязі 4-5 см до появи "кров'яної роси", аналогічно пошкоджують мезотелій на парієтальній очеревині біля лапаротомного розтину. На пошкоджену серозну оболонку тонкої кишки наносять тальк і пошарово закривають черевну стінку вузловими швами. Описане оперативне втручання виконують при строгому дотриманні правил асептики та антисептики. Через 10 діб тварину виводять з експерименту шляхом кровопускання в умовах тіопентал-натрієвого наркозу. Зважують білого щура, розкривають черевну порожнину, оглядають органи черевної порожнини, аналізують утворення злук між вісцеральною очеревиною тонкої кишки та парієтальною очеревиною, що покриває передню черевну стінку, тонку кишку у місці утворення спайок між вісцеральною та парієтальною очеревинами досліджують макроскопічно, гістологічно та морфометрично. Приклад 1. Статевозрілого білого щура-самця масою 188 г ввели в тіопентал-натрієвий наркоз, зафіксували на операційному столику, поголили шерсть на передній черевній стінці. В умовах асептики та антисептики здійснили лапаротомію. В лапаротомну рану виводять тонку кишку, на серозній оболонці якої пошкоджують мезотелій марлевою серветкою протяжністю 4-5 см до появи "кров'яної роси", аналогічно пошкоджують мезотелій на парієтальній очеревині біля лапаротомного розтину. Наносять тальк на пошкоджену серозну оболонку тонкої кишки і пошарово закривають черевну стінкувузловими швами. Через 10 діб від початку експерименту дослідну тварину вивели з експерименту шляхом кровопускання в умовах тіопентал-натрієвого наркозу. У розкритій черевній порожнини тонка кишка чисельними злуками з'єднана з парієтальною очеревиною передньої черевної стінки. Тонка кишка деформована, місцями розширена, спостерігаються також локальні її звуження, серозна оболонка повнокровна з осередками точкових крововиливів. Аналогічні явища відмічаються також на парієтальній очеревині, що покриває передню черевну стінку. Гістологічно у оболонках тонкої кишки відмічалися виражені судинні розлади, набряки, дистрофічні, атрофічні та некробіотичні зміни епітеліоцитів, гладких міозитів, ендотеліоцитів, мезотеліоцитів, стромальних структур і 1 UA 113691 U 5 10 15 20 вогнищеві стромальні клітинні інфільтрати. Лімфоїдно-клітинна інфільтрація найбільш вираженою виявилася у серозній оболонці (вісцеральній очеревині) тонкої кишки. Приклад 2. За запропонованим способом моделювали спайковий процес в черевній порожнині у 12 статевозрілих білих щурів-самців. Результати дослідження наведено у таблиці. Макроскопічно відмічався набряк парієтальної та вісцеральної очеревин, їх повнокров'я та осередки діапедезних крововиливів. Між тонкою кишкою та парієтальною очеревиною виявлялися чисельні різної товщини та довжини злуки. Місцями тонка кишка припаяна до парієтальної очеревини передньої черевної стінки. При гістологічному дослідженні мікропрепаратів тонкої кишки встановлено виражені судинні розлади в її оболонках, що характеризувалися спазмом артеріальних судин, розширенням та повнокров'ям венозного русла, стазами, паравазальними діапедезними крововиливами у венозних судинах гемомікроциркуляторного русла. Спостерігалися виражений стромальний та паравазальний набряки у оболонках тонкої кишки, дистрофічні та некробіотичні зміни у епітеліоцитах, гладких міоцитах, ендотеліоцитах, мезотеліоцитах та стромальних структурах досліджуваного органа. У стромі оболонок тонкої кишки та паравазально відмічалися також осередки клітинних інфільтратів. Найбільш виражені клітинні інфільтрати виявлялися у серозній оболонці досліджуваного органа. У 2-й групі спостережень (12 тварин) вираженість патогістологічних змін у оболонках тонкої кишки була аналогічною, але менш вираженою, одночасно у 4-х спостереженнях (33,4 %) виявлено недостатній розвиток спайкового процесу в черевній порожнині. Отже, запропонований спосіб забезпечує вищий, порівняно із прототипом, рівень відтворення експериментальної моделі, і може бути застосованим у наукових дослідженнях. Таблиця Досліджені тварини. № п/п Група спостереження Результат Виражений спайковий процес 12 порожнині у 12 тварин (100 %). n в черевній 1 2 25 Дослідна Контроль (ушкодження мезотелію тонкої кишки та Виражений спайковий процес в черевній парієтальної очеревини 12 порожнині у 8 (66,6 %) тварин, недостатній марлевою серветкою до появи розвиток спайкового процесу у 4 (33,4 %) щурів. "кров'яної роси) Джерела інформації: 1. Боднар О.Б. Експериментальне моделювання хірургічної патології кишечника у щурів /О.Б.Боднар //Вісник морфології. - 2014. - Т. 20, № 1. - С. 198-201. 2. Клейменов Д.А. Знаменитые месторождения Урала /Д.А. Клейменов, В.Г. Альбрехт, В.А. Коротеев. - Екатеринбург: ООО Издательство "Баско". - 240 с. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Cпосіб моделювання спайкового процесу в черевній порожнині, що включає ушкодження мезотелію тонкої кишки та парієтальної очеревини марлевою серветкою до появи "кров'яної роси", який відрізняється тим, що додатково на ушкоджений мезотелій серозної оболонки тонкої кишки наносять тальк. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2