Спосіб моделювання спайкового процесу черевної порожнини у післяопераційному періоді в експерименті

Спосіб моделювання спайкового процесу черевної порожнини у післяопераційному періоді в 3 33557 досліджувану ділянку органу або тканини проводили аплікацію 5-10% розчину азотнокислого срібла в 25% розчині диметилсульфоксиду та витримували до 10 хвилин. Після-цього досліджувану ділянку видаляли, а на утворений дефект накладали шви. Видалену ділянку органу чи тканини промивали в дистильованій воді та опромінювали кварцовою лампою на протязі 3-5 хвилин до появи коричневого забарвлення. Потім проводили зневоднення в спиртах, спирт-ксилолі, ксилолі та заключали в канадський бальзам загальновідомим способом. Для оцінки особливостей спайкоутворення на гістологічному та клітинному рівнях в умовах, відповідно розроблених при моделюванні спайкоутворення в експерименті та при клінічних спостереженнях та співставлення лікувального ефекту методів попередження спайкоутворення були використані методи патоморфологічних досліджень. Експериментальні дослідження проводили на лабораторних тваринах - 60 білих щурах та 18 безпородних собаках. В першій серій досліджень, які проводились на лабораторних статевозрілих білих щурах середньою масою 250-350г моделювався спайковий процес за методикою, наведеною раніше. Динаміку процесу утворення зрощень простежували на 1, 3, 5 і на 21 добу від початку експерименту. 4 Евтаназію тварин (по 3 тварини з кожної групи) проводили під ефірним наркозом. При висіченні парієтальної очеревини разом зі зрощеннями та ділянок тонкої кишки як множинні зразки для біопсії серози фіксували в 10% розчині формаліну, 80% спирті при +4°С. Ділянки вилучених органів заключали в парафін за звичайною методикою, частину зрізів для гістохімічного дослідження виготовлювали в кріостаті. Препарати фарбували гематоксилін-еозином, за Ван-Гізоном, ГрамВейгертом. Еластичні волокна фарбували резорцин-фуксином, ретикулярні - імпрегнували нітратом срібла за Футом. З метою оцінки спайкового процесу в експериментальних дослідженнях розроблені різні класифікаційні шкали бальної системи для черевної порожнини і для області сліпої кишки, для парієтальної очеревини. У таблиці 1 показаний розрахунок спайок в черевній порожнині, що проводили на 3, 5 та 21 добу після втручання за модифікованою та доповненою методикою Diamond М.Р. et al. (1987), враховуючи їх частоту, розповсюдженість, щільність і виводили сумарне значення по бальній системі. Частота визначалась по кількості тварин, у яких виявлені зрощення в черевній порожнині. Розповсюдженість, оцінювалась і за 5-бальною шкалою: Таблиця 1 Бальна система спайок в черевній порожнині Стадія 0 І II III IV Характеристика спайок Макроскопічне спайки відсутні Поодинокі плівчасті макроскопічні спайки Множинні плівчасті макроскопічні спайки Поодинокі щільні макроскопічні спайки з або без додаткових плівчастих спайок Множинні щільні макроскопічні спайки з або без додаткових плівчастих спайок У таблиці 2 відображена характеристика післяопераційних спайок у балах, а саме: 1 бал - розповсюдженість спайок не перевищує одного квадранту області черевної порожнини (епізо-, чи гіпогастрію); 2 бали - розповсюдженість відзначалась в усіх квадрантах однієї анатомічної області; 3 бали - зрощення відзначались на двох анатомічних областях; 4 бали - зрощення фіксувались в трьох анатомічних областях черевної порожнини, тобто тотальне спайкоутворення очеревини. Щільність спайок визначали за силою розтяжіння, необхідною для розриву спайки. Спайки, які розривались без особливої напруги оцінювались в 1 бал, тупим шляхом - в 2 бали, з використанням інструментів - в 3 бали. За розповсюдженістю та залежність від втягування листка очеревини: 1) парієтальні - п; 2) вісцеро-парієтальні - в/п; 3) вісцеро-вісцеральні - в/в; 5) змішані - з. По формі: 1) площинні; 2) тяжисті: а) шнуровидні; б) ниткоподібні; в) фракційні; 3) плівчасті; 4) павутинні; 5) змішані. По протяжності: 1) поодинокі - І; 2) множинні (розповсюджені) -II; 3) суцільні -III. По локалізації: 1) спайки верхнього відділу черевної порожнини - в; 2) спайки нижнього відділу черевної порожнини - н; 3) спайки всієї черевної порожнини (загальні) -з. В залежності від патологоанатомічних змін органів черевної порожнини: 1) деформуючі - д; 2) не деформуючі - н/д. Щільність визначалась за 3-бальною системою з врахуванням оптичної щільності, яку визначали за допомогою просвічування через портативну лампу 3,5 W. При цьому оцінювали втрату світлового ефекту через просвічування очеревинних зрощень (табл. 2.5). Після визначення частоти, розповсюдженості та щільності виводили сумарне значення для кожної серії експериментів. Таблиця 2 Шкала бальної системи для підрахунку індукованих спайок парієтальної очеревини передньобокової стінки живота (Diamond М.Р. et al., 1987). 5 33557 6 Таблиця 2 Характеристика післяопераційних спайок Розповсюдженість % спайки відсутні площа спайок