Спосіб проведення періопераційного харчування онкохворих

Реферат: Спосіб проведення періопераційного харчування онкохворих включає в себе зондове назоінтестинальне харчування. Харчову суміш вводять інтраопераційно одразу ж після встановлення зонда та безперервно продовжують вводити у ранньому післяопераційному періоді. UA 114552 U (12) UA 114552 U UA 114552 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до інтенсивної терапії та може бути використана для забезпечення нутрітивної підтримки онкохворих під час та після оперативних втручань. Наразі дуже гостро стоїть питання про шляхи та строки харчування онкохворих, яким показане оперативне втручання. Відомий спосіб череззондового ентерального харчування хворих в ранньому післяопераційному періоді після операцій на кишечнику, який заснований на інтраопераційному введені в просвіт тонкої кишки за зв'язку Трейца мікроірригатора та фіксуванні його на бічній стінці живота за проксимальний кінець. Таким чином забезпечується введення харчових сумішей. Після закінчення терміну ентерального харчування мікроірригатор видаляється [Патент № 87241, UA, опубл. 27.01.2014. Бюл. № 2/2014 Спосіб череззондового ентерального харчування в ранньому післяопераційному періоді хворих на гостру кишкову непрохідність]. Відомим є спосіб проведення періопераційного харчування у оперованих пацієнтів з патологією шлунково-кишкового тракту. Він заснований на проведенні нутрітивної підтримки в періопераційному періоді, а саме на проведенні парентерального харчування за добу до операції, збільшені на 20 % загальних метаболічних потреб після операції та початку ентерального харчування при появі ознак перистальтичної активності кишечнику [Патент № 107784, UA, опубл. 24.06.2016. Бюл. № 12/2016 Спосіб проведення періопераційного харчування у оперованих пацієнтів з патологією шлунково-кишкового тракту]. Але цей спосіб має певні недоліки, а саме: потребує застосування сумішей для парентерального харчування, які за своєю фізичною природою є емульсіями, а отже спричинюють ризик хільозу та жирової емболії відсутня ендоінтестинальна стимуляція кишкової перистальтики. Найближчим аналогом є спосіб періопераційного харчування онкохворих. Це спосіб ентерального зондового харчування у ранньому післяопераційному періоді, що включає встановлення назоінтестинального зонда та введення через нього з тестовою метою 20 мл. 40 % розчину глюкози. Строки початку ентерального харчування засновані на порівнянні рівня глікемії капілярної крові до введення глюкози та за 10 хв. після нього. Якщо другий показник підвищився - функцію мальабсорбції вважають ефективною та розпочинають годування [Патент № 38277, UA]. Спосіб дозволяє визначити терміни можливого початку харчування, але не дає змоги наблизити періопераційний нутрітивний статус до фізіологічної норми; не відбувається стимуляція перистальтики, що значно погіршує стан хворого. В основу способу поставлено задачу вдосконалення способу періопераційного харчування онкохворих, в якому за рахунок зміни термінів початку харчування, досягається безперервне надходження енергетичних субстратів та рання механохімічна стимуляція перистальтики. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб проведення періопераційного харчування онкохворих, що включає в себе зондове назоінтестинальне харчування, згідно з корисною моделлю, харчову суміш вводять інтраопераційно одразу ж після встановлення зонда та безперервно продовжують вводити у ранньому післяопераційному періоді. Переваги способу: максимально можливо наближує періопераційний нутрітивний статус до фізіологічної норми; створює необхідну анаболічну основу для забезпечення метаболічних потреб організму у післяопераційному періоді; є простим у технічному виконанні Переваги способу пояснюються тим, що при його використанні після нанесення операційної травми відсутні часові проміжки у надходженні енергетичних субстратів; при введенні харчової суміші до кишечнику виникає його механічне, хімічне подразнення та стимуляція перистальтики. Заявлений спосіб виконують наступним чином: в умовах загальної анестезії зі штучною вентиляцією легень при проведені операції на шлунково-кишковому тракті на етапі формуванні анастомозу за нього на відстань 20 см заводять дистальний кінець назоінтестинального зонда № 15. Починають безперервне інтра- та післяопераційне зондове харчування яке проводять зі швидкістю 30 мл/год. Одразу після ушивання рани внутрішньовенно вводять 10 мг метоклопраміду. Подальше його введення проводять тричі на добу у разовий дозі 10 мг до повного відновлення перистальтичної активності кишечнику. Калораж харчування у першу та другу добу має складати до 10 кКал/кг, на третю - 15 кКал/кг, четверту та п'яту - 20 кКал/кг, з шостої по дев'яту до 30 кКал/кг. На десяту добу зонд вилучають. Розпочинають сипінгове харчування. Ефективність способу підтверджується клінічним прикладом: 1 UA 114552 U 5 10 Хворий К., 43р., № історії хвороби 21810, звернувся із скаргами на відчуття важкості та тиснення у епігастрії, різке схуднення, блідість шкіряних покривів. Після проведення гастроскопії з біопсією встановлено діагноз Са тіла шлунка. В умовах комбінованої внутрішньовенної анестезії виконана дистальна субтотальна резекція шлунка. Інтраопераційно встановлено назоінтестинальний зонд. Одразу ж розпочато зондове харчування сумішшю "Nutricia Energy". За першу та другу добу введено по 500 мл суміші, за третю - 700 мл, четверту та п'яту по 1 л, с шостої по дев'яту по 1,5 л. Наступний тиждень проводилось сипінгове харчування. У результаті використання запропонованого способу періопераційного харчування, починаючи з другого тижня після операційного втручання, біохімічні, гематологічні, показники сироватки крові, а також соматичні параметри значно перевершували аналогічні показники у пацієнтів, нутрітивне ведення яких проводилось класичними методами. Це дає впевненість у ефективності способу та можливість його широкого використання у хірургічних стаціонарах. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб проведення періопераційного харчування онкохворих, що включає в себе зондове назоінтестинальне харчування, який відрізняється тим, що харчову суміш вводять інтраопераційно одразу ж після встановлення зонда та безперервно продовжують вводити у ранньому післяопераційному періоді. 20 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2