Спосіб передопераційної підготовки до знеболення пацієнтів з вихідною ішемічною хворобою серця

Реферат: Спосіб передопераційної підготовки до знеболення у пацієнтів з вихідною ішемічною хворобою серця включає продовження терапії, яку отримували пацієнти до надходження в стаціонар, призначення -блокаторів та аспірину. Додатково в передоперційному періоді призначають донатор оксиду азоту аргінін, а знеболення виконують в інтраопераційному періоді шляхом комбінованої анестезії, а в післяопераційному періоді шляхом пролонгованої епідуральної анестезії, притому комбінована анестезія включає інгаляційну та епідуральну складові. UA 114554 U (12) UA 114554 U UA 114554 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до анестезіології та інтенсивної терапії і може бути використана для проведення передопераційної підготовки пацієнтів з вихідною ішемічною хворобою серця, які плануються до операцій з розширеним об'ємом. Відомий спосіб передопераційної підготовки до знеболення у пацієнтів з вихідною ішемічною хворобою серця описано в статті Площенко Ю.О. "Ішемічна хвороба серця очима лікаряанестезіолога: оцінка ризиків - шлях до зменшення ускладнень" (див. Неотложные состояния в практике врача. - 2014. - № 5. - С. 8-23). Він включає послідовність діагностичних процедур із визначенням ступеня вираженості ішемічної хвороби серця (ІХС), продовження терапії, яку пацієнт вже отримував на догоспітальному етапі з приводу ІХС, а також перелік відповідної фармакологічної підтримки, а саме: призначення β-блокаторів, статинів та аспірину. Як знеболення виконують тотальну внутрішньовенну анестезію з ШВЛ. До недоліків даного методу належить неможливість захисту міокарда безпосередньо під час оперативного лікування. Також до негативів можна віднести гальмування скоротливості міокарда наркотичними анальгетиками. Застосування цієї методики не дозволяє її використання в ургентному порядку. Здається, що необхідність операції переважає доцільності запобігання загострення ішемії міокарда під час її проведення. Найближчим відомим процесом є спосіб передопераційної підготовки до знеболення пацієнтів з вихідною ішемічною хворобою серця за статтею Lee А. Fleisher, Kirsten E. Fleischmann, Andrew D., Susan A. Barnason, Guideline on Perioperative Cardiovascular Evaluation and Management of Patients Undergoing Noncardiac Surgery (див. Journal of the American College of Cardiology. - 2014. - V. 66. - C. 77-137.). Він включає процедуру визначення ступеня IXC для пацієнтів, що будуть оперовані. Виходячи із визначеного ступеня ІХС та терміну, який необхідний для її проведення, виконують передопераційну підготовку. Вона включає продовження терапії, яку отримували пацієнти до надходження в стаціонар, а також призначення β-блокаторів, статинів, аспірину. Як метод знеболення в інтраопераційному періоді виконують тотальну внутрішньовенну анестезію, а в післяопераційному періоді - за потребою пацієнта, з перевагою нестероїдних протизапальних препаратів. Відомий спосіб дозволяє проводити як планові, так і ургентні операції пацієнтам з різним ступенем ішемії міокарда, запобігаючи загостренню ІХС під час операції та в ранньому післяопераційному періоді. Відповідність ступеня ішемії до методу запропонованої передопераційної підготовки створює умови, при яких розвиток гострої ішемії, або її продовження, представляється малоймовірним, а використання β-блокаторів унеможливлює коронарну оклюзію. Включення до складу лікарських препаратів статинів дозволяє знизити рівень гіперліпідемії, що, як правило, є частим фоном у пацієнтів з ІХС і призводить до пролонгації оклюзійного синдрому. Використання аспірину позитивним чином впливає на процеси реології крові та запобігає формуванню запальних процесів, зокрема на поверхні коронарних судин. В комплексі, представлена методика є загальноприйнятою складовою анестезіологічного забезпечення пацієнтів з ІХС. При цьому слід зауважити, що використання для знеболення лише тотальної внутрішньовенної анестезії негативним чином визначається на скоротливості міокарда. Але вона є одним з пускових механізмів прекондиціонування ішемізованого серця, яке може призвести до дисбалансу системного кровообігу, пошкодження головного мозку, ниркової недостатності, набряку легень і т.д. Тобто, вибір тотальної внутрішньовенної анестезії є вельми спірним питанням. Крім того, знеболення в післяопераційному періоді на основі нестероїдних протизапальних сполучень має як позитивні (відсутність кардіодепресії, активний функціональний стан рухової активності та відсутність депресії дихання), так і негативні риси (безпосередній вплив на згортаючу систему крові може бути суперечливим внаслідок нестабільності внутрішньосудинної ланки гемостазу та опосередкованого впливу на слизовий шар шлунково-кишкового тракту). В основу корисної моделі поставлено задачу створення удосконаленого процесу проведення передопераційної підготовки у пацієнтів з вихідною ІХС, який дозволяє зменшити вплив тотальної внутрішньовенної анестезії на скоротливість міокарда. Поставлена задача вирішується тим, що в способі передопераційної підготовки до знеболення у пацієнтів з вихідною ішемічною хворобою серця, що включає продовження терапії, яку отримували пацієнти до надходження в стаціонар, призначення β-блокаторів та аспірину, згідно з корисною моделлю додатково в передопераційному періоді призначають донатор оксид азоту аргінін, а знеболення виконують в інтраопераційному періоді шляхом комбінованої анестезії, а в післяопераційному періоді - шляхом пролонгованої епідуральної анестезії, притому комбінована анестезія включає інгаляційну та епідуральну складові. 1 UA 114554 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Призначення донатору оксиду азоту аргініну в передоперційному періоді дозволяє здійснити захист міокарда від загострення ІХС під час операції та в ранішньому післяопераційному періоді, запобігає активації запальних процесів коронарних судин і уповільнює процеси оклюзування внаслідок безпосереднього впливу на ендотеліоцити коронарних судин. Відповідність ступеня ішемії до запропонованої передопераційної підготовки утворює умови при яких розвиток гострої ішемії, або її продовження, малоймовірне. Виконання знеболення в інтраопераційному періоді шляхом комбінованої анестезії на основі інгаляційної та епідуральної складових дозволяє виключити внутрішньовенну анестезію з усіма її недоліками, а саме: кардіодепресивний ефект, притаманний внутрішньовенним анестетикам, наркотичні препарати та синдром їх відміни, негативний вплив на скоротливість міокарда, перистальтику кишечнику. Використання інгаляційної анестезії забезпечує високий рівень аналгезії, раннє пробудження пацієнта, захист головного мозку від гіпоксії. Використання епідуральної анестезії дозволяє здійснити ефективне післяопераційне знеболення (оскільки вона є пролонгованою), ранню активізацію пацієнта, ранній початок ентерального харчування. Поєднання двох видів анестезії дозволяє отримати синергічний ефект за рахунок комбінації різних обсягів (загального та реґіонарного), задіяних механізмів (центрального та периферичного генезу) та засобів (інгаляційний газ та місцеві анестетики) впливу. Заявнику невідомі приклади сумісного використання донаторів оксид азоту аргініну, а також комбінованої анестезії інгаляційним анестетиком і знеболення як в інтраопераційному, так і в післяопераційному періоді шляхом пролонгованної епідуральної анестезії. Докладний опис способу суміщений із прикладом його конкретного виконання. Клінічний приклад Пацієнтка В., 52 роки. Була призначена операція з приводу раку товстої кишки в плановому порядку. Також спостерігалося супутнє захворювання - ішемічна хвороба серця. В передопераційному періоді було визначено, що рівень ішемії становить III за NYHA. До плану передопераційної підготовки, яку було вирішено проводити впродовж 2 діб, було включено використання β-блокаторів, донаторів оксиду азоту - аргінін. Знеболення проводили шляхом комбінованої анестезії інгаляційним анестетиком (севоран) та пролонгованою епідуральною анестезією (бупівакаїн). В післяопераційному періоді знеболення - переважно епідуральною анестезією. В результаті комплексної терапії пацієнтка успішно пролікована і на 7 добу переведена до клініки відновлення. Слід зауважити, що зазвичай при використанні тотальної внутрішньовенної анестезії під час операції та наркотичних анальгетиків в післяопераційному періоді час одужання складає 10-12 діб. Таким чином, проведення передопераційної підготовки пацієнтів з вихідною ішемічною хворобою серця за корисною моделлю дозволяє зменшити вплив тотальної внутрішньовенної анестезії на скоротливість міокарда. Покращення скоротливості міокарда та відсутність негативного впливу тотальної внутрішньовенної анестезії на гемодинаміку дозволяє раніше активізувати пацієнтів після операції та зменшити загальні терміни лікування. Виключення наркотичних препаратів із процесу знеболення дозволяє уникнути їх негативного впливу на організм. Також використання пролонгованої епідуральної анестезії купірує больовий синдром в післяопераційному періоді. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб передопераційної підготовки до знеболення у пацієнтів з вихідною ішемічною хворобою серця, що включає продовження терапії, яку отримували пацієнти до надходження в стаціонар, призначення -блокаторів та аспірину, який відрізняється тим, що додатково в передоперційному періоді призначають донатор оксиду азоту аргінін, а знеболення виконують в інтраопераційному періоді шляхом комбінованої анестезії, а в післяопераційному періоді шляхом пролонгованої епідуральної анестезії, притому комбінована анестезія включає інгаляційну та епідуральну складові. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2