Спосіб профілактики рецидивуючих вивихів стегнового компонента ендопротеза кульшового суглоба при великому дефекті суглобової капсули

Реферат: Спосіб профілактики рецидивуючих вивихів стегнового компонента ендопротеза кульшового суглоба при великому дефекті суглобової капсули шляхом фіксації країв капсули у натягнутому положенні синтетичним біоінертним матеріалом до тканин, які після артротомії залишились неушкодженими на стегновій кістці. Після встановлення всіх компонентів ендопротеза тазостегнового суглоба, в проекції дефекту капсули на зовнішню її поверхню накладають поліпропіленову сітку. При цьому один її край підшивають до вільного краю капсули, а інший до сухожилків та м'яких тканин, що залишились на стегновій кістці так, щоб капсула заходила за край сітки не менш ніж на 20 мм. Сітку фіксують вікриловою ниткою по всьому периметру, через всю товщу капсули. UA 117564 U (12) UA 117564 U UA 117564 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Пропонована корисна модель належить до медицини, а саме травматології та ортопедії, і може бути використана для попередження виникнення вивихів голівки стегнової кістки при ендопротезу ванні тазостегнового суглобу. Тотальне ендопротезування є стандартним методом лікування багатьох захворювань тазостегнового суглоба, травм та їх наслідків. Тотальна артропластика як будь-який оперативний метод лікування не позбавлена ускладнень. Одним із них є вивих голівки ендопротеза, що веде до порушення функції нижньої кінцівки, викликає значні незручності та біль, що веде, як наслідок, до зниження якості життя. Існує багато способів профілактики вивиху голівки стегнової кістки при ендопротезуванні: використання голівок великого діаметра, заміна або перевстановлення (переорієнтація) компонентів ендопротезу, використання вкладишів з антилюксаційним кільцем і т.д., але ці методи не завжди досягають бажаного результату, тому питання пошуку нових більш надійних методів профілактики вивиху ендопротеза стегнової кістки залишається відкритим. Відомий спосіб профілактики вивиху ендопротеза стегнової кістки (Слобідська А.Б., Осинцев Є.Ю., Лежнев А.Г. Ускладнення після ендопротезування кульшового суглоба // Вісник травматології та ортопедії. 2011. № 3. С. 59-63.). Спосіб полягає у тому, що перед артротомією виконують розтин спільного сухожилля м'язів зовнішніх ротаторів стегна, формують отвори в надвертлюговій ділянці клубової кістки, в ділянці малого і великого вертлюгів, крізь які проводять лавсанові нитки, після артротомії і встановлення елементів ендопротеза проводять додаткові лавсанові нитки від елементів капсули тазостегнового суглоба до отвору на великому вертлюгу, а після вправляння ендопротеза і відновлення цілісності капсули суглоба фіксують нитки між собою в натягнутому положенні при відведенні кінцівки на кут не менше 30° при нульовій ротації. Цей спосіб ми вважаємо прототипом. Недоліком прототипу є те, що цей спосіб технічно є доволі складним, супроводжується додатковим травматизмом тканин та нерівномірно розподіляє вектори сил, які утримують головку в чашці, що може сприяти додатковим ускладненням, до того ж застосування лавсанових ниток як матеріалу, що фіксує капсулу суглоба, підвищує ризик виникнення інфекційних ускладнень. Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі. 1. Фіксація країв капсули у натягнутому положенні; 2. Фіксацію здійснюють до тканин стегнової кістки, які залишились неушкодженими після артротомії; 3. Використання для фіксації синтетичних біоінертних матеріалів. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу профілактики рецидивуючих вивихів стегнового компонента ендопротеза кульшового суглоба при великому дефекті суглобової капсули шляхом встановлення поліпропіленової сітки на зовнішню поверхню капсули суглоба, що дасть можливість запобігти вивиху імплантата та забезпечити високі функціональні показники роботи кінцівки, покращити якість життя хворих. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає фіксацію країв капсули у натягнутому положенні синтетичним біоінертним матеріалом до тканин, які після артротомії залишились неушкодженими на стегновій кістці, згідно з корисною моделлю, після встановлення всіх компонентів ендопротеза тазостегнового суглоба, в проекції дефекту капсули на зовнішню її поверхню накладають поліпропіленову сітку, при цьому один її край підшивають до вільного краю капсули, а інший - до сухожилків та м'яких тканин, що залишились на стегновій кістці так, щоб капсула заходила за край сітки не менш ніж на 20 мм, при цьому сітку фіксують вікриловою ниткою по всьому периметру, через всю товщу капсули. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Застосування пропонованого технічного рішення дає змогу прискорити процес зміцнення капсули суглоба, за рахунок утворення щільного фіброзного рубця, вплетеного в поліпропіленову сітку та оточуючі м'які тканини, що веде до скорочення термінів лікування в умовах стаціонару та післяопераційному періоді, а також запобігає ризику виникнення ускладнень у вигляді вивиху компонентів ендопротеза, є відносно дешевим та не вимагає додаткових вмінь хірурга. При цьому сітчаста структура та біоінертний матеріал дає змогу проростанню та інтеграції м'яких тканин та капсули суглоба, з утворенням щільного сполучнотканинного шару, який зміцнює капсулу та утримує головку ендопротеза в навколопротезному ложі. Даний спосіб може бути застосований при тотальному ендопротезуванні тазостегнового суглоба. Приклад. Хворий П., 1966 р.н., історія хвороби № 9226. 1 UA 117564 U 5 10 15 20 25 Звернувся у відділення ортопедії, артрології та спортивної травми КУ ЗОКЛ ЗОР зі скаргами на болі в ділянці кульшового суглоба. Із анамнезу відомо, що в 2007 р. переніс операцію ТЕП лівого тазостегнового суглоба. В подальшому проходив амбулаторне лікування за м/п. В 2009 ревізійне ендопротезування лівого т/стегнового суглоба системою «ОРТЕН» (заміна ВК, голівки) безцементної фіксації, голівка 3, ВК4. Кісткова аутопластика кульшової западини з крила клубової кістки. В подальшому відчував біль продовж 6 місяців, що спонукало звернення до лікарні. Після обстеження, що включало клінічне обстеження, рентгенологічне обстеження, КТ встановлено клінічний діагноз: Нестабільність стегнового компонента тотального ендопротезування лівого т/стегнового суглоба. 23.09.10 проведена операція: ревізійне ендопротезування лівого т/стегнового суглоба. В п/о періоді (через порушення пацієнтом режиму) відбулося 2 епізоди вивиху стегнового компонента ТЕП. В зв'язку з чим 11.10.10. проведена операція: задньо-латеральним доступом по старому рубцю з його висіченням проведено доступ до суглоба. Виконана артротомія лівого кульшового суглоба, ревізія та встановлення нового протеза безцементної фіксації. Через великий дефект заднього відділу капсули (після натягування капсули та зближення її до стегна залишався дефект розміром до 4 см) в проекції дефекту до вільного краю капсули вікриловими нитками підшита поліпропіленова сітка розміром 8*9 см, яка заходила за край капсули на 2 см, інший край сітки вікриловими нитками підшили до залишків сухожиль м'язів зовнішніх ротаторів таким чином, щоб сітка зверху закрила капсульний дефект. М'які тканини укладенні зверху, рана промита, ушита поетапно наглухо. Клінічний перебіг післяопераційного періоду - без ускладнень: рана загоїлась первинним натягом, шви знято на 14 добу після хірургічного втручання. Функція т/стегнового суглоба після ТЕП через 5 років за шкалою М. D'Aubigne тa M. Postel болей немає, згинання більше 90° градусів, відведення до 30°, можливість ходити повністю відновлена, випадків вивиху стегна не було. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб профілактики рецидивуючих вивихів стегнового компонента ендопротеза кульшового суглоба при великому дефекті суглобової капсули шляхом фіксації країв капсули у натягнутому положенні синтетичним біоінертним матеріалом до тканин, які після артротомії залишились неушкодженими на стегновій кістці, який відрізняється тим, що після встановлення всіх компонентів ендопротеза тазостегнового суглоба, в проекції дефекту капсули на зовнішню її поверхню накладають поліпропіленову сітку, при цьому один її край підшивають до вільного краю капсули, а інший - до сухожилків та м'яких тканин, що залишились на стегновій кістці так, щоб капсула заходила за край сітки не менш ніж на 20 мм, при цьому сітку фіксують вікриловою ниткою по всьому периметру, через всю товщу капсули. 40 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2