Спосіб діагностики розвитку решітчастої кістки у перинатальному періоді онтогенезу людини та дітей грудного віку

Реферат: Спосіб діагностики розвитку решітчастої кістки у перинатальному періоді онтогенезу людини та дітей грудного віку шляхом дослідження складових стінок носа. При цьому в хронологічному порядку виконують морфометрію (вимірюють передньозадній, поперечний і вертикальний розміри) решітчастої кістки і суміжних структур і при отриманні даних, що відхиляються від норми, діагностують патологічний розвиток решітчастої кістки у перинатальному періоді онтогенезу людини та дітей грудного віку. UA 118763 U (12) UA 118763 U UA 118763 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до анатомії людини та ембріології, і може бути використана в оториноларингології та комп'ютерній томографії при діагностиці захворювань решітчастої кістки. Відомо, що діагностика і лікування захворювань решітчастого лабіринту є більш складною і важкою задачею порівняно із захворюваннями інших навколоносових пазух. Має місце недостатня обізнаність спеціалістів із сучасними анатомо-фізіологічними та інструментальними методами їхнього дослідження і лікування. Анатомії решітчастого лабіринту присвячено багато досліджень. Одним із заплутаних і спірних питань про будову навколоносових пазух залишається питання про топографічну анатомію лобово-носового сполучення і суміжних з ним утворень. Розвиток методів ендоскопічної внутрішньоносової хірургії вимагає детального просторового уявлення про тривимірну будову носової порожнини і навколоносових пазух. Прототипом корисної моделі є спосіб дослідження розвитку та становлення топографії бічних стінок носа в плодовому періоді онтогенезу людини (Морфогенез і становлення топографії бічних стінок носа в плодовому періоді онтогенезу людини / К.І. Яковець // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2005. - Т. 4, № 2. - С 37-40), в якому проводять дослідження розвитку та становлення топографії бічних стінок носа в плодовому періоді онтогенезу людини (6-7-місячних, 9-10-місячних плодів) за допомогою синтопії складових стінок носа, причому відмічають, що у плодів людини відбуваються основні формоутворювальні процеси стінок носової порожнини, у плодів 9-10-місячних відбувається зміна синтопії та збільшення морфометричних параметрів складових стінок носа, що засвідчує про незавершеність їх морфогенезу в пренатальному періоді розвитку людини. Недоліком прототипу-способу є те, що не проведена діагностика розвитку решітчастої кістки в перинатальному періоді онтогенезу людини та дітей грудного віку. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб дослідження розмірів решітчастої кістки у перинатальному періоді онтогенезу людини та дітей грудного віку шляхом того, що проводять в хронологічному порядку морфометрію решітчастої кістки і суміжних структур (вимірюють передньозадній, поперечний і вертикальний розміри), внаслідок чого діагностують нормальний чи патологічний розвиток даної структури. Спільною ознакою корисної моделі та прототипу є дослідження складових стінок носа. Відмінними ознаками корисної моделі від прототипу є те, що в хронологічному порядку виконують морфометрію (вимірюють передньозадній, поперечний і вертикальний розміри) решітчастої кістки і суміжних структур і при отриманні даних, що відхиляються від норми, діагностують патологічний розвиток решітчастої кістки у перинатальному періоді онтогенезу людини та дітей грудного віку. Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Морфологічні дослідження решітчастої кістки у плодів та дітей грудного віку направлені на розкриття механізмів і патогенезу захворювань та пошуку ефективних методів лікування. Вивчення решітчастої кістки має значну практичну цінність, тому що в даній ділянці зустрічаються вади розвитку, які вимагають хірургічної корекції. Поряд із хірургією дорослих і дітей виникла хірургія новонароджених. Впровадження в медичну практику комп'ютерної діагностики і ендоскопічної техніки дозволяє об'єднати в собі вірогідність діагностичних досліджень, фізіологічні бережливі та високоефективні принципи лікування. Спосіб здійснюється наступним чином. Фіксацію голови чи окремих органокомплексів плодів (4-10 місяців), новонароджених та дітей грудного віку (10 днів - один рік) проводять спочатку в 5 % розчині формаліну впродовж 7 днів, потім упродовж 30 днів - у 10 % розчині формаліну. Далі після зовнішнього огляду їх промивають впродовж 1-2 діб у проточній воді та досліджують методами макро-, мікропрепарування. Виконують сагітальний розтин голови чи органокомплексу таким чином, щоб зріз проходив біля стінки носової перегородки. Виготовляють серію гістологічних зрізів носової ділянки таким чином: під час препарування замальовують окремі структури, а препарати з анатомічними особливостями і після закінчення препарування фотодокументують. Таким чином в хронологічному порядку виконують морфометрію решітчастої кістки і суміжних структур (вимірюють передньозадній, поперечний і вертикальний розміри). Наступні параметри вважають такими, при яких діагностують нормальний розвиток решітчастої кістки у перинатальному періоді онтогенезу людини та дітей грудного віку. - У 4-місячних плодів (81,0-134,0 мм ТКД) дірчаста пластинка решітчастої кістки має наступні розміри: передньозадній 4,9-7,8 мм, поперечний 1,5-2,2 мм; а решітчастий лабіринт має такі розміри: передньозадній 4,7-6,2 мм, вертикальний 2,5-3,2 мм. - У 5-місячних плодів (135,0-185,0 мм ТКД) дірчаста пластинка решітчастої кістки має наступні розміри: передньозадній 11,5 мм, поперечний 2,7 мм; довжина решітчастого пухиря 1 UA 118763 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 становить 3,4 мм, ширина - 1,7 мм; гачкуватий відросток має довжину 4,4-5,1 мм, ширину - 1,4 мм; півмісяцевий розтвір сягає у довжину 4,3 мм. - У 6-місячних плодів (186,0-230,0 мм ТКД) дірчаста пластинка решітчастої кістки має наступні розміри: передньозадній 13,2 мм, поперечний 3,3 мм; лабіринт решітчастої кістки має такі розміри: передньозадній 6,9-8,4 мм, вертикальний - 4,4-5,2 мм; довжина півмісяцевого розтвору сягає 4,3-4,9 мм; розміри решітчастого пухиря становлять 3,7 × 1,4 мм; довжина гачкуватого відростка - 5,1 мм і ширина - 1,9 мм. - У 7-8-місячних плодів (231,0-310,0 мм ТКД) лабіринт решітчастої кістки має передньозадній розмір - 11,2-12,4 мм, висоту 5,4-6,2 мм; довжина півмісяцевого розтвору сягає 7,7 мм; розміри решітчастого пухиря становлять 5,12,2 мм; довжина гачкуватого відростка не більше 7,2 мм, ширина - 2,4 мм. кількість комірок решітчастого лабіринту - від 3 до 6, їхні розміри: найбільша 1,41,12 мм, найменша - 0,830,55 мм. - У 9-10-місячних плодів (311,0-378,0 мм ТКД) дірчаста пластинка решітчастої кістки має наступні розміри: передньозадній 17,2-18,5 мм, поперечний – до 7,5 мм; решітчастий лабіринт має передньозадній розмір 13,5 мм, вертикальний 6,7 мм; довжина півмісяцевого розтвору не перевищує 8,6 мм; решітчастий пухир має 6,2 мм довжини і 2,3 мм ширини; довжина гачкуватого відростка рівна 8,1-8,7 мм, ширина - 2,2 мм; кількість решітчастих комірок коливається від 4 до 6, їхні розміри: найбільша - 1,71,5 мм, найменша 1,0 × 0,7 мм. - У новонароджених довжина півмісяцевого розтвору не перевищує 8,2±0,7 мм; решітчастий пухир має довжину 4,0±0,13 мм, висоту 2,4±0,05 мм; довжина гачкуватого відростка дорівнює 5,8±0,1 мм, ширина -2,0±0,05 мм; випинання лобової бухти на досліджених препаратах становить 1,8±0,07 мм; кількість решітчастих комірок дорівнює 4-8, їхні розміри: найбільша 2,21,6 мм, найменша - 1,61,0 мм. - У дітей грудного віку кількість решітчастих комірок дорівнює 4-6, їхні розміри: найбільша 2,51,8 мм, найменша - 1,20,8 мм; перпендикулярна пластинка піднебінної кістки має висоту 7,6±0,14мм та ширину - 4,8±0,05 мм; присередня пластинка крилоподібного відростка має наступні розміри: висота - 7,6±0,05 мм, ширина - 5,6±0,1 мм. При відхиленнях від цих значень діагностують патологічний розвиток (решітчастої кістки у перинатальному періоді онтогенезу людини та дітей грудного віку. Приклади використання корисної моделі. Було продіагностовано 64 плоди різного віку з використанням запропонованої корисної моделі. У 32 з них було діагностовано патологічний розвиток решітчастої кістки, що підтвердилося за допомогою клінічних досліджень. Отже, спосіб, що заявляється, є достатньо ефективним. Технічний результат. Запропонований спосіб дозволяє ефективно діагностувати розвиток решітчастої кістки у перинатальному періоді онтогенезу людини та дітей грудного віку з використанням морфометрії і може бути використаним в оториноларингології та комп'ютерній томографії при діагностиці захворювань решітчастої кістки. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб діагностики розвитку решітчастої кістки у перинатальному періоді онтогенезу людини та дітей грудного віку, що здійснюють шляхом дослідження складових стінок носа, який відрізняється тим, що в хронологічному порядку виконують морфометрію (вимірюють передньозадній, поперечний і вертикальний розміри) решітчастої кістки і суміжних структур і при отриманні даних, що відхиляються від норми, діагностують патологічний розвиток решітчастої кістки у перинатальному періоді онтогенезу людини та дітей грудного віку. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2