Спосіб оцінювання ефективності детоксикаційної терапії при ендотоксикозі

Реферат: Спосіб оцінювання ефективності детоксикаційної терапії при ендотоксикозі полягає у біохімічному моніторингу кількості молекул середньої маси в біологічних середовищах. Додатково виміряють рівень ендотоксикозу: лейкоцитарний індекс інтоксикації та С-реактивний білок. UA 118996 U (12) UA 118996 U UA 118996 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до інтенсивної терапії, та може бути використана для оцінки ефективності детоксикаційної терапії в практичній діяльності лікаряреаніматолога, хірурга та акушер-гінеколога. Як прототип вибраний спосіб оцінки моніторингу тяжкого ендотоксикозу та ефективності методів інтенсивної терапії [Патент 97059 Україна, МПК (2015.01) А61В 5/00, G01N 33/49 (2006.01). Спосіб оцінки моніторингу тяжкого ендотоксикозу та ефективності методів інтенсивної терапії / Коновчук В.М., Андрущак А.В.; патентовласник Буковинський державний медичний університет МОЗ України. - № и2014 10758; заявл. 02.10.14; опубл. 25.02.15, Бюл. № 4], який полягає у біохімічному моніторингу кількості молекул середньої маси в біологічних середовищах. Ознаками, які співпадають з істотними ознаками моделі, що заявляється, є: біохімічний моніторинг кількості молекул середньої маси в біологічних середовищах у хворих з ендотоксикозом. Технічним результатом корисної моделі є: підвищення ефективності та точності біохімічного моніторингу ефективності детоксикаційної терапії при ендотоксикозі. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату, є: використання лише одного універсального біохімічного показника, що відображає рівень ендотоксикозу - кількості молекул середньої маси. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу-прототипу шляхом додаткового включення до біохімічного моніторингу показників, що відображають рівень ендотоксикозу: лейкоцитарного індексу інтоксикації та С-реактивного білку. Лейкоцитарний індекс інтоксикації побічно відображає стан однієї із значущих природних детоксикаційних систем організму - імунної, а С-реактивний білок є найбільш чутливим та швидким індикатором гострих запальних захворювань. При ефективній терапії концентрація С-реактивного білка знижується вже на наступний день. Поставлена задача розв'язується тим, що в способі оцінювання ефективності детоксикаційної терапії при ендотоксикозі, який полягає у біохімічному моніторингу кількості молекул середньої маси в біологічних середовищах, додатково включають до біохімічного моніторингу показники, що відображають рівень ендотоксикозу: лейкоцитарний індекс інтоксикації та С-реактивний білок. Між сукупністю істотних ознак запропонованого способу і очікуваним технічним результатом простежується наступний причинно-наслідковий зв'язок: додаткове включення до біохімічного моніторингу показників, що відображають рівень ендотоксикозу: лейкоцитарний індекс інтоксикації та С-реактивний білок сприяє підвищенню ефективності та точності біохімічного моніторингу рівня ендотоксикозу при проведені детоксикаційної терапії. Спосіб оцінювання ефективності детоксикаційної терапії при ендотоксикозі полягає у наступному. Ефективність детоксикаційної терапії оцінюють за моніторингом ступеня ендогенної інтоксикації (ЕІ) у залежності від динаміки зміни рівнів молекул середньої маси (МСМ), лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛП) та С-реактивного білку (СРБ). Матеріалом для досліджень слугує сироватка крові хворих, отримана загальновизнаним способом. Вміст МСМ оцінюють за спектром поглинання в ультрафіолеті безбілкових фракцій плазми або сироватки крові, а ЛП визначають за Я.Я. Каль-Каліфом. Вміст СРБ у сироватці крові визначають "сендвіч"-варіантом методу твердофазного імунометричного аналізу. Відомості, що підтверджують застосування способу. Запропонований спосіб оцінювання ефективності детоксикаційної терапії при ендотоксикозі застосували при лікуванні 34 хворих з перитонітом та кишковою непрохідністю. Хворі поділялись на дві групи: 1 група (16 чол.) - хворі, яким проводилась загальновизнана дезінтоксикаційна терапія; 2 група (18 чол.) - хворі, у яких загальновизнана дезінтоксикаційна терапія доповнювалась ентеросорбцією. Рівні МСМ, ЛП та СРБ визначали за 1-2 години до операції, та через 1-3, 4-5 та 10-12 діб після оперативного втручання. Контролем було обрано групу практично здорових осіб (32 чол.). Динаміка зміни показників рівня МСМ, ЛII та СРБ при корекції ЕІ у хворих з перитонітом та кишковою непрохідністю до і після операції представлена у таблиці. З наведених даних видно, що перед операцією у хворих, як в 1-й, так і в 2-й групах, середній рівень СРБ в 6,3 рази перевищував аналогічні показники для контрольної групи практично здорових людей. При цьому концентрація СРБ у сироватці крові корелювала з вмістом у ній МСМ (r=0,67). На 1-3 добу після операції лабораторні показники ЕІ у хворих значно збільшувались у порівнянні з цими показниками в передопераційному періоді. Поряд з цим в сироватці крові суттєво збільшувався вміст СРБ (в 4,3 та 3,5 рази). На 4-5 добу після операції у пацієнтів спостерігалось 1 UA 118996 U 5 10 падіння рівнів МСМ, ЛII, СРБ у порівнянні зі значеннями цих показників на 1-3 добу після операції (МСМ - на 15,1 (33,5)%, ЛII - на 15,0 (52,5)%, СРБ - на 10,8 (33,4)%, в 1-й та в 2-й групах відповідно. До 10-12-ї доби післяопераційного періоду у пацієнтів продовжувалось падіння рівнів МСМ, ЛII, СРБ у порівнянні зі значеннями цих показників на 4-5 добу після операції. Проте, звертає на себе увагу той факт, що динаміка зниження показників ЕІ в групі хворих, яким проводилась загальновизнана дезінтоксикаційна терапія у доповненні із ентеросорбцією була більш виразна (що супроводжувалось зміною відповідної клінічної картини), хоча дані показники і не приходили до норми до 10-12 доби після операції. Таким чином, моніторинг концентрації СРБ, ЛІІ та МСМ дає змогу краще оцінити ефективність різних методів дезінтоксикаційної терапії при ендотоксикозі. Запропонованій спосіб оцінювання ефективності детоксикаційної терапії при ендотоксикозі є точним та ефективним і виключає недоліки прототипу. Таблиця Динаміка зміни показників рівня ендогенної інтоксикації до - та після оперативного лікування Хворі з ендогенною інтоксикацією (1-а група) n=16 Хворі з ендогенною інтоксикацією (2-а група) n=18 До операції На 1-3 добу після операції На 4-5 добу після операції На 10-12 добу після операції До операції На 1-3 добу після операції На 4-5 добу після операції На 10-12 добу після операції Контроль (норма) n=32 МСМ, ум.од.опт.пл. 0,610±0,024 0,853±0,031 0,724±0,027 ЛII СРБ, мкг/мл 5,4±0,3 7,3±0,2 6,2±0,1 58,5±4,8 251,9±20,2 224,7±12,3 0,341±0,045 1,9±0,5 35,3±6,5 0,610±0,024 0,778±0,027 0,517±0,023 5,4±0,3 5,9±0,3 2,8±0,7 58,5±4,8 206,3±10,9 137,3±9,4 0,282±0,036 1,5±0,2 17,6±7,3 0,255±0,016 Група 1,0±0,1 9,3±2,2 Примітка: відмінність всіх показників, що порівнюються, у контрольній та дослідних групах до операції та в терміни 1-3, 4-5 та 10-12 добу після операції статистично достовірні (р