Спосіб оцінки моніторингу тяжкого ендотоксикозу та ефективності методів інтенсивної терапії

Реферат: UA 97059 U UA 97059 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до інтенсивної терапії, та може бути використана для оцінки моніторингу ендотоксикозу при тяжкому сепсисі та при різних гнійносептичних ускладненнях; якості детоксикаційної терапії в практичній діяльності лікаряінтенсивіста, хірурга та акушер-гінеколога. Сепсис на сьогоднішній день залишається актуальною проблемою сучасної медицини, незважаючи на істотні досягнення фундаментальних наук і клінічної медицини (Козлов В.К. Сепсис: этиология, иммунопатогенез, концепция современной иммунотерапии, 2007. - 296 с.). Щороку в Європі реєструють понад 500 тис. випадків тяжкого сепсису, а летальність цієї недуги сягає близько 40-60 % (В.Г. Иванов. Лабораторная диагностика эндогенной интоксикации в клинической практике: Учебное пособие. - Ижевск. 2006. - 36 с.). Сепсис є предметом численних дискусій і обговорень протягом останніх десятиліть. Зокрема, це стосується питань термінології, патогенезу поліорганного ушкодження, формування ендотоксикозу та методології інтенсивної терапії. Зважаючи на це, було проведено п'ять Всесвітніх конгресів, організовано Міжнародну Академію поліорганної недостатності в Триєсті (Італія), організовуються постійні зустрічі на Європейських погоджувальних конференціях (Ліссабон, 2003; Брюссель, 2004). В основі сепсису знаходиться негативна дія токсинів мікроорганізмів на макроорганізм з наступним розвитком деструкції тканин, неконтрольованого звільнення медіаторів агресії, "аутоканібалізму" та на фоні пригніченого імунітету виникненням септичного поліорганного ушкодження (тяжкий сепсис). У структурі причин, що визначають подальше спрямування розвитку тяжкого сепсису, чільне місце займає імунна недостатність, порушення мікроциркуляції, ендотоксикоз та функціональна недостатність нирок (Сепсис: классификация, клинико-диагностическая концепция и лечение: Практическое руководство / Под ред. В.С. Савельева, Б.Р. Гельфанда. 2-е изд. доп. и перер. М.: ООО "Мед. информ. агентство", 2010. 352 с.). Провідне місце у формуванні тяжкості перебігу сепсису займає ендотоксикоз. Останній зумовлений надмірним накопиченням в організмі речовин, що можуть викликати самоотруєння: в першу чергу це продукти розпаду тканинних білків (молекули середньої маси (МСМ)), а також у великих концентраціях низькомолекулярні кінцеві продукти обміну (сечовина, креатинін, білірубін та ін.), продукти вільнорадикального окиснення, токсини мікроорганізмів, біологічно активні аміни (гістамін, серотонін, брадикінін), продукти гниття білків у кишечнику (індол, фенол, скатол), надмірне накопичення продуктів, пов'язаних з дефіцитом глюкози в тканинах (кетонові тіла). Структура речовин, що входить до пулу МСМ, досить різноманітна: глікопептиди, нуклеопептиди, олігосахариди, нейропептиди та інші ще неідентифіковані сполуки. Останні мають великий спектр негативної дії на організм, зокрема: пригнічення еритропоезу з виникненням анемії, пригнічення глюконеогенезу і синтезу ДНК, порушення процесів тканинного дихання з пригніченням функцій мітохондрій. МСМ мають цитотоксичну та імунодепресивну дію (пригнічення фагоцитарної активності лейкоцитів, уповільнення розеткоутворення лімфоцитів). Тому моніторинг ендотоксикозу, наприклад у процесі перебігу тяжкого сепсису за показниками МСМ, а особливо в площині застосування різних методів інтенсивної терапії, має пріоритетне значення у розгляді проблематики сепсису. Аналогами корисної моделі є: Спосіб кількісного визначення рівня ендотоксикозу у хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом (Патент № 69573 Україна. Спосіб кількісного визначення рівня ендотоксикозу у хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом / Ткачук О.Л., Павляк А.Я., Марків Г.Д., заяв. № u201107064: опубл. 10.05.2012), який полягає у визначенні рівня ендотоксикозу за оцінкою реакції клітинної тест-системи на токсичні чинники внутрішнього середовища організму, а саме методу LAL (Лізат амебоцитів Limulus) хромогенного методу визначення ендотоксину за кінцевою точкою з діапазоном вимірювання концентрації від 0,01 до 10 МЕО/мл і порогом чутливості 0,01 МЕО/мл. Недоліком аналога-способу є переважна властивість LAL специфічно реагувати з ендотоксинами грамнегативних бактерій. Іншим аналогом є спосіб фотометрично-біосенсорного визначення рівня ендотоксикозу при перитоніті (Патент № 83155 Україна. Спосіб фотометрично-біосенсорного визначення рівня ендотоксикозу при перитоніті / Соловей Ю.М., Польовий В.П., Мігайчук М.М., Каратєєва С.Ю., Андрущак А.В., Нурдінов Х.Н., Соловей В.М., заяв. № u201303375 від 19.03.2013; опубл. 27.08.2013 бюл. № 16), який полягає у визначенні рівня ендотоксикозу шляхом застосування біосенсора (одноклітинної водорості Dunaliella viridis), а саме - проводиться визначення оптичної густини стандартизованої зависі одноклітинної водорості Dunaliella viridis в сироватці венозної крові хворих на перитоніт. 1 UA 97059 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Недоліком аналога-способу є опосередкованість результатів через біосенсор, велика тривалість дослідження. Також недоліками аналогів-способів є те, що методи відображають абсолютні цифри токсикозу плазми крові, проте вони не дають інформації про пластичність основних механізмів детоксикації (детоксикаційна функція нирок) та інтенсивність очищення плазми від токсинів, що є принципово необхідним для оцінки роботи детоксикаційних систем організму та вибору методу інтенсивної терапії (IT). Прототипом корисної моделі є спосіб визначення кількості молекул середньої маси у плазмі крові (Малахова М.Я. Методы биохимической регистрации эндогенной интоксикации // Эфферентная терапия. - 1995. - Т. 1, №1 - С. 61-64.), суть якого полягає в одночасному визначенні МСМ в декількох середовищах організму: плазмі крові, еритроцитах і сечі, що дозволяє оцінити їх розподіл. Недоліком прототипу є те, що в даних дослідженнях залишається невідомим інтенсивність очищення плазми крові від МСМ та стан детоксикаційної функції нирок в будь якому періоді дослідження, в тому числі при дії того чи іншого способу IT. Спільними ознаками прототипу та корисної моделі є те, що визначають концентрацію МСМ у біологічних середовищах. Відмінність способу та прототипу полягає в тому що, визначають інтенсивність очищення плазми від МСМ шляхом визначення показника функції нирок - кліренсу. Визначення термінів, що використовуються при описі корисної моделі: ендотоксикоз, кількість молекул середньої маси, кліренс. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб оцінки моніторингу ендотоксикозу та ефективності методів інтенсивної терапії шляхом визначення інтенсивності очищення плазми від МСМ, а саме: розрахунок показника функції нирок - кліренсу при дії того чи іншого способу IT. Теоретичні передумови здійснення способу полягають в тому, що природна система детоксикації організму людини передбачає захист від багатьох факторів зовнішньої та внутрішньої агресії. Зокрема до спектра механізмів детоксикації входить біотрансформація токсинів (печінка, легені, нирки, компоненти крові та резидентні макрофаги), розведення та іммобілізація токсинів (позаклітинна рідина та міжклітинні колоїди, білки крові, імунна система), елімінація токсинів та продуктів їх біотрансформації (нирки, легені, шлунково-кишковий тракт, потові залози). Проте, потенціал компенсаторних механізмів відповіді на аутоагресію поступово виснажується, а прогресування ендотоксикозу стає незворотнім. Тому моніторинг перебігу ендотоксикозу та ефективності засобів IT за показником кліренсу займає пріоритетне значення. Спосіб здійснюється наступним чином. Протягом чотирьох годин у хворого проводять забір сечі через катетер, в останній визначають МСМ та діурез за вказаний проміжок часу. Через дві години від початку забору сечі проводять забір плазми. Вміст МСМ визначають в безбілковій фракції плазми крові та сечі за допомогою спектрофотометра (СФ-26) і виражають в умовних одиницях (ум. од), що дорівнюють оптичній густині розчину при довжині хвилі 254 нм. Визначають інтенсивність очищення плазми від МСМ, а саме: розраховують показник функції нирок - кліренс МСМ за формулою C=UV/P (Шюк О., 1981) де: С - кліренс; U концентрація МСМ в сечі; V - діурез; Р - концентрація МСМ в плазмі. Приклади використання корисної моделі. З метою оцінки моніторингу тяжкого ендотоксикозу та ефективності методів інтенсивної терапії було обстежено та проліковано 70 хворих - з них 43 чоловіків та 27 жінок віком 24-67 років. Усі пацієнти проходили курс лікування в умовах відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії обласної клінічної лікарні м. Чернівці. Лабораторні дослідження проводилися на базі лабораторій Чернівецької обласної лікарні, на кафедрі біоорганічної і біологічної хімії та клінічної біохімії Буковинського державного медичного університету. Лікування та обстеження хворих проводилося впродовж 2011-2013 pp. У всіх пацієнтів спостерігалася хірургічна патологія, ускладнена тяжким сепсисом. Дослідження відносяться до відкритих, рандомізованих, проспективних та контрольованих. Пацієнти були розподілені на чотири групи: першу та другу групу становили пацієнти контрольних досліджень (синдром системної запальної відповіді (ССЗВ)); третю та четверту групу - дослідну (тяжкий сепсис (ТС)). Відповідно, як компонент IT першій та третій групі пацієнтів уводили ізотонічний розчин NaCl 7-8 мл/кг протягом 30 хв. (швидкість уведення17-19 мл/хв.), а другій та четвертій групам реосорбілакт (за аналогічних умов). Результати дослідження наведені в таблиці. 2 UA 97059 U Таблиця Оцінка моніторингу тяжкого ендотоксикозу та ефективності методів інтенсивної терапії ССЗВ. ССЗВ, ТС, ТС, Умови 0,9 % NaCl І гр. реосорбілакт II гр. 0,9 % NaCl III гр. реосорбілакт IV гр. n=21 n=24 n=27 n=28 А 18,27±1,08 17,37±0,97 18,94±1,12 19,03±1,03 СМСМ мл/хв. В 24,56±1,64 36,42±1,82* 39,75±2,38** 60,57±3,78*** Δ, % СМСМ мл/хв. А-В 34±11,5 109±35,2 111±34,7 218±48,4 Примітка: А - пацієнти до збільшення об'єму позаклітинного простору (ЗОПП); В - пацієнти після ЗОПП; */р - достовірність показників між І та II групами, III та IV групами; **/р - достовірність показників між І та III групами, II та IV групами; ***/р - достовірність показників між умовами А та В. 5 10 З таблиці видно, що у всіх групах хворих стартовий кліренс МСМ (умова - А) був практично однаковий. Після інфузії розчинів він суттєво зростає (умова - В). При цьому у контрольній групі на уведення ізотонічного розчину - в 1,3 рази, реосорбілакту - 2,1 рази; у хворих з тяжким сепсисом, відповідно: 2,1 та 3,1 рази, що свідчить про доцільність і ефективність інфузійної терапії ендотоксикозу та кращу результативність реосорбілакту. Технічний результат: спосіб оцінки моніторингу тяжкого ендотоксикозу та ефективності методів інтенсивної терапії шляхом визначення інтенсивності очищення плазми від МСМ, а саме: розрахунок показника функції нирок - кліренсу дає змогу краще оцінити стан детоксикаційної функції нирок та ефективність методів інтенсивної терапії тяжких ендотоксикозів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб оцінки моніторингу тяжкого ендотоксикозу та ефективності методів інтенсивної терапії шляхом визначення кількості молекул середньої маси в біологічних середовищах, який відрізняється тим, що визначають інтенсивність очищення плазми від молекул середньої маси шляхом визначення показника функції нирок - кліренсу. Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3