Спосіб вибору методу детоксикаційної терапії

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме - клінічної діагностики і може бути використаний для визначення та лікування ендотоксикозу. Відомі способи діагностики ендотоксикозу: лейкоцитарний індекс інтоксикації, ядерний індекс інтоксикації; індекс інтоксикації; визначення вмісту молекул середньої маси; еритроцитарний, парамеційний тест, сперматозоїдний тест, які основані на виконанні комплексу морфологічних, гематологічних, імунологічних, біохімічних та біологічних досліджень [1, 2, 3, 4, 5]. Зазначені вище способи діагностики ендотоксикозу включають постановку, реєстрацію та оцінку реакцій клітинних тест-систем на токсичні чинники внутрішнього середовища, та полягають у проведенні інкубації клітин (сперматозоїдів, парамецій, еритроцитів) в сироватці крові з наступним дослідженням реакції зазначених клітин. Рівень ендотоксикозу обумовлюється накопиченням токсичних субстанцій у кров'яному руслі, які викликають зміни клітинних реацій - тривалість життя парамеції, рухомість сперматозоїдів, зменшення розмірів еритроцитів, на підставі чого роблять висновок щодо рівню ендотоксикозу. Недоліками цих способів діагностики ендотоксикозу є гетерогенність клітин, які використовуються в парамеційному та сперматозоїдному тестах, складність отримання та підтримання клітинної культури в парамеційному тесті, необхідність використання спеціального обладнання для вимірювання розмірів клітин, щодо еритроцитарного тесту. Найближчим аналогом винаходу є спосіб діагностики ендотоксикозу, який включає в себе забір крові, виділення лейкоцитів, інкубування їх в аутологічній сироватці крові з наступним визначенням, шляхом мікроскопії нативних препаратів, відсотку лізису лейкоцитів після інкубації [6]. Недоліками найближчого аналогу є недостатній рівень інформації щодо характеристик токсичних речовин, ролі різних токсиннесучих фракцій в розвитку ендотоксикозу, міцності зв'язку токсинів з токсиннесучими фракціями плазми крові, розмірів молекул токсичних речовин. Дані дослідження, на відміну від найближчого аналогу, можуть бути використані не тільки для діагностики рівню ендотоксикозу, але й отримання об'єктивних даних для індивідуального вибору методів лікування. В основі винаходу поставлене завдання створити систему комплексної оцінки ендотоксикозу для індивідуалізації показань та вибору методів лікування. Поставлене завдання вирішується шляхом визначення розмірів молекул токсичних речовин, міцності їх зв'язків з токсиннесучими фракціями плазми крові, ступеню виразності прямої та опосередкованної пошкоджуючої дії у відношенні до аутологічних клітин крові, визначенням аутоагресивної речовини, яка має найбільш виражений потенціал пошкоджуючої дії. На основі отриманих даних призначають найбільш селективний метод лікування ендотоксикозу. Спосіб здійснюється таким чином У пацієнта відбирають 5мл венозної крові, стабілізованної 3% розчином Трилона Б, готують лейкоконцентрат та 0,5% розчин аутологічних еритроцитів [6]. Центрифуговану плазму крові методом фільтрації розділяють на три основні фракції: "великорозмірну" (яка містить речовини з молекулами розміром >200нм), "середньорозмірну" (яка містить речовини з молекулами розміром 10-200нм) та "малорозмірну" (яка містить речовини з молекулами розміром 200нм Основна роль механізму пошкодження біологічної мішені Пряме пошкодження Опосередкований Прямий Опосередковане пошкодження Опосередкований ТОКСИНИ ПРЯМОЇ ПОШКОДЖУЮЧОЇ ДІЇ Антитоксичні реакції плазми та токсиннесучих фракцій по відношенню до токсинів прямої пошкоджуючої дії з найбільшим потенціалом токсичності Антитоксичні реакції плазми Компенсація Компенсація Антитоксичні реакції глобулінів Декомпенсація Декомпенсація Антитоксичні реакції альбумінів Декомпенсація Парціальна частка різних механізмів продукції токсинів прямої пошкоджуючої дії у формуванні ендотоксикозу Парціальна частка інфекційного механізму продукції 39,72 ПЧі (%) Парціальна частка резорбтивного механізму продукції 38,00 ПЧр (%) Парціальна частка дисметаболічного механізму 22,28 ПЧд (%) продукції Парціальна частка міцно- та неміцно зв'язаних токсинів прямої пошкоджуючої дії з токсиннесучими фракціями плазми Міцно зв'язані 71,07 ПЧм (%) Неміцно зв'язані 28,93 ПЧн (%) Ме ханізм продукції токсинів прямої пошкоджуючої дії, які мають найбільший пошкоджуючий потенціал Інфекційний Інфекційний Резорбтивний Резорбтивний Резорбтивний Дисметаболічний Дисметаболічний Розміри молекул токсинів прямої пошкоджуючої дії, які найбільше продукуються та надходять у кров'яне русло Токсини з розміром молекул 10-200нм 10-200нм Токсини з розміром молекул 200нм Розподіл токсинів прямої пошкоджуючої дії на токсиннесучих фракціях На глобулінах: токсини з розміром молекул 10-200нм 18,83 ПЧг(10-200нм;%) токсини з розміром молекул 200нм,%) На альбумінах: токсини з розміром молекул 10-200нм 28,67 ПЧа(10-200нм;%) токсини з розміром молекул 200нм,%) Вільна циркуляція: токсини з розміром молекул 10-200нм 75,67 ПЧв(10-200нм;%) токсини з розміром молекул