Спосіб лікування трофічних виразок нижніх кінцівок із застосуванням сорбційноздатних гідрогелевих сріблонаповнених плівкових матеріалів на основі кополімерів полівінілпіролідону з 2-гідроксіетилметакрилатом

Реферат: Спосіб лікування трофічних виразок нижніх кінцівок включає базове лікування трофічних виразок нижніх кінцівок із використанням лімфовенотоніків. На ранову поверхню при перев'язках накладають сорбційноздатні гідрогелеві сріблонаповнені плівки на основі кополімерів полівінілпіролідону з 2-гідроксіетилметакрилатом протягом 5-14 днів до очищення і репарації виразки. UA 119780 U (12) UA 119780 U UA 119780 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургії, і може застосовуватися як компонент у комплексному лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок. Лікування трофічних виразок нижніх кінцівок на сучасному рівні включає проведення базової терапії, яка включає застосування антибіотиків, антисептичних засобів у формі мазі, крему, гелю та лініменту. Також використовують спиртові розчини, метилурацил, декспантенол, ацикловір, кислоту фузидинову та солі срібла. Відомий ефективний спосіб лікування ран Савчина B.C. з співав., який включає тимчасове закриття ран із використанням ліофілізованих ксенодермотрансплантатів, що містять антисептичний засіб - срібло [Патент України на винахід № 111557 С2, МПК А61В 17/00, А61К 35/36, А61К 33/38, А61К 33/02, А61К 31/375, А61Р 17/02; опубл. 10.05. 2016 р., Бюл. № 9]. Проте недоліком цього способу лікування є труднощі у його використанні, оскільки він характеризується високою технологічністю виготовлення застосованого прогресивного засобу ксенодермотрансплантатів. При лікуванні трофічних виразок використовують також полімерні матеріали [Патент України на корисну модель № 46346, МПК А61М 27/00; опубл. 10.12. 2009 р., Бюл. № 23] та матеріали пролонгованої дії [Патент РФ № 2205033 С2, МПК A61L 15/44, A61L 15/22; опубл. 27.05.2003 р., Бюл. № 15]. Найближчим аналогом є спосіб місцевого лікування трофічних виразок, що включає базове лікування трофічних виразок нижніх кінцівок: призначення лікарських засобів лімфовенотоніків, антибіотиків, антисептичних засобів у середньо терапевтичних дозах та застосування солей срібла у мазях чи лініментах [Вивчення асортименту лікарських засобів для місцевого лікування трофічних виразок / І.О. Власенко, Є.А. Іванов, Л.Л. Давтян, В.П. Попович // Зб. наук, спраць співробіт. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2014. - № 23(4). - С. 437-446]. Однак такий спосіб включає тривале лікування. Окрім цього при застосуванні мазей чи лініментів із вмістом солей срібла спостерігається низька їх осмотична та сорбційна здатність. Недоліками лікування із застосуванням традиційних пов'язок з антисептиками є нерівномірне проникнення в тканини ранової поверхні, накопичення виділень, погане проникнення кисню в тканини, травматизація і больові відчуття пацієнта при заміні пов'язок. В основу корисної моделі поставлена задача - поліпшення способу лікування трофічних виразок нижніх кінцівок шляхом доповнення базової терапії антисептичним засобом із вмістом срібла, що, поряд з профілактикою нагноєння і нівелюванням ерозивно-виразкових та некротичних уражень, які виникають на поверхні виразки, забезпечить адекватне очищення ранової поверхні і зменшення лімфореї, стимулюватиме пришвидшення утворення грануляцій на поверхні виразок, попереджуючи цим інфікування і поширення некротичних процесів вглиб і навколо рани. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування трофічних виразок нижніх кінцівок, який включає базове лікування трофічних виразок нижніх кінцівок із використанням лімфовенотоніків, згідно з корисною моделлю, на ранову поверхню при перев'язках накладають сорбційноздатні гідрогелеві сріблонаповнені плівки на основі кополімерів полівінілпіролідону (ПВП) з 2-гідроксиетилметакрилатом (ГЕМА) протягом 5-14 днів до очищення і репарації виразки. У запропонованому способі для лікування трофічних виразок нижніх кінцівок за принципом комплексної терапії із використанням лімфовенотоніків застосовують гідрогелеві сріблонаповнені плівкові матеріали на основі кополімерів полівінілпіролідону з 2гідроксіетилметакрилатом [Матеріали біомедичного призначення на основі (ко)полімерів полівінілпіролідону: Монографія / О.В. Суберляк, В.Й. Скорохода, Н.Б. Семенюк, Ю.Я. Мельник. - Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2015. - 244 с.]. Застосування цих плівкових матеріалів покращує лімфовідтік від виразки та ділянки перифокального запалення навколо рани, за рахунок введення наночастинок срібла забезпечується швидка елімінація запальних явищ м'яких тканин (шкіри, підшкірної жирової основи, апоневрозу і м'язової тканини) нижніх кінцівок, зменшення зони некротизування та попередження нагноєння виразки з суттєвим скороченням термінів очищення і репарації виразки. Спосіб здійснюють наступним чином. Проводять базове лікування трофічних виразок нижніх кінцівок із використанням лімфовенотоніків. Після санації антисептиком трофічної виразки призначають лікарські засоби лімфовенотоніки у середньо терапевтичних дозах. На ранову поверхню накладають сорбційноздатну гідрогелеву сріблонаповнену плівку і компресійну пов'язку. Щоденно проводять санацію ранової поверхні та заміну гідрогелевої плівки до повного очищення ранової поверхні і появи повноцінних грануляцій. Даний спосіб доступний для стаціонарних і амбулаторних хворих. 1 UA 119780 U 5 10 15 20 25 30 Запропонований спосіб використання сорбційноздатних гідрогелевих сріблонаповнених плівкових матеріалів на основі кополімерів полівінілпіролідону (ПВП) з 2гідроксіетилметакрилатом (ГЕМА) при лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок було апробовано в клініці загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на базі хірургічного відділення Львівської клінічної лікарні на ЗТ ПАТ "Українська Залізниця" Філії "Центру охорони здоров'я". Апробацією протягом 2016 року було охоплено 54 пацієнта з трофічним виразками нижніх кінцівок. Ефективність лікування оцінювали на підставі динаміки клінічних ознак, нормалізації лабораторних показників крові та даних тривалості очищення ранової поверхні. Аналіз динаміки показників лейкоцитозу при використанні запропонованого способу у порівнянні з пацієнтами контрольної групи (29 пацієнтів) надав підставу констатувати, що у хворих основної групи (25 пацієнтів) нормалізація вмісту лейкоцитів периферичної крові відбувалася на 2,1(±0,3) доби швидше (р