Спосіб моделювання стенозу сечівника

Реферат: Спосіб моделювання стенозу сечівника включає катетеризацію сечівника, виділення губчастого тіла, накладання лігатури і звуження його просвіту на 1 2 . При цьому звужують просвіт сечівника на 1 2 накладанням кліпси і формують склерозування парауретральних тканин. UA 120552 U (12) UA 120552 U UA 120552 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме експериментальної патології, зокрема моделювання патологічних процесів, і може бути використана при дослідженні патології сечової системи та визначення ефективності коригувальних впливів. Відомий спосіб моделювання структури сечівника (уретри), що включає катетеризацію сечівника, виділення губчастого тіла, накладання лігатури і звуження просвіту на 1 2 [1]. Після проведення перерахованих оперативних втручань і маніпуляцій виражений розвиток змодельованої патології (стенозу сечівника) досліджують та коригують через 10-15 днів від початку створення даної моделі. Недоліком відомого способу є недостатній рівень інформативності і точності, що випливає з того, що катетеризація сечівника, виділення губчастого тіла призводять до надмірної травматизації уретри та парауретральних структур, підвищують ризик їх інфікування, істотно подовжують терміни формування патологічного процесу, що знижує інформативність і адекватність експериментальної моделі. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом зміни технології відтворення патологічного процесу, спрямованого на оптимізацію оперативного втручання, маніпуляцій і направленої корекції гомеостатичної функції досягають підвищення рівня точності та інформативності. При вирішенні поставленої задачі було взято до уваги те, що катетеризація сечівника і виділення губчастого тіла у експериментальних тварин, як оперативні методики і маніпуляції, є травматичними, створюють умови для проникнення мікроорганізмів у вказані структури і розвитку запальних процесів у цих морфологічних компонентах, виражено пошкоджуючи їх, пролонгують перебіг патологічного процесу, знижують інформативність моделі, в силу чого оптимальнішим слід визнати застосування кліпування сечівника та склерозування парауретральних тканин. З огляду на те, що в патогенезі розвитку стенозу сечівника важливу роль відіграє погіршання відтоку сечі від сечового міхура, доцільним є звуження на 1 2 просвіту сечівника виконувати накладанням кліпси та формування склерозу парауретральних тканин. Описані і проведені маніпуляції та оперативні втручання призведуть до розвитку стійкого стенозу сечівника та дозволять зменшити травматичність маніпуляцій, скоротити терміни експерименту, визначити ефективність хірургічного коригувального впливу шляхом зняття кліпси у необхідні терміни досліду. Спосіб виконують наступним чином. Експериментальну тварину, наприклад, статевозрілу свиню-самця в'єтнамської породи, наркотизують, після чого її фіксують на спині на операційному столі. Зголюють шерсть на нижній частині черевної стінки, проводять антисептичну обробку операційного поля, ізолюють його стерильним матеріалом. Після повторної обробки операційного поля, виділяють сечівник гострим шляхом на протязі 1,5 см, звужують його просвіт на 1 2 накладанням кліпси, а в парауретральні тканини з обох сторін вводять по 0,5 мл 10 % розчину оцтової кислоти. Даний хімічний середник пошкоджує парауретральні тканини [2], призводить до асептичного запалення і склерозування. Приклад 1. Свиню в'єтнамської породи (самець масою 8300 г) після премедикації вводять у наркоз шляхом внутрішньовенного введення 5 % розчину тіопенталу натрію із розрахунку 20 мг/кг маси. Тварину фіксують на спині на операційному столі. Зголюють шерсть на нижній частині черевної стінки, проводять антисептичну обробку операційного поля, ізолюють його стерильним матеріалом. Після повторної обробки операційного поля виділяють сечівник гострим шляхом на протязі 1,5 см, звужують його просвіт на 1 2 накладанням кліпси, в парауретральні тканини з обох сторін вводять по 0,5 мл 10 % розчину оцтової кислоти. Від початку експерименту спостерігають за поведінкою тварини, слідкують за операційною раною. Сечівник через 14 днів від початку експерименту досліджували рентгенологічно, мікроскопічно і мікроскопічно. Останні методики (макроскопія і мікроскопія) застосовували переважно після евтаназії дослідної тварини. Остання виконувалася кровопусканням в умовах тіопенталнатрієвого наркозу. Приклад 2. За запропонованим способом моделювали стеноз сечівника у 5 статевозрілих свиней-самців в'єтнамської породи. Результати дослідження наведено у таблиці 1. Рентгенологічно та макроскопічно сечівник звужений на протязі 1,5 см, проксимальніше стенозу розширений, просвіт у місці звуження деформований, парауретральні тканини склерозовані, на слизовій оболонці сечівника спостерігаються точкові крововиливи. Гістологічно стінка сечівника у місці звуження потовщена з явищами склерозування, венозні судини розширені, повнокровні, у просвіті судин стази, тромбози, розшарування та розволокнення структур судинної стінки білками плазми, осередки перивазальних діапедезних крововиливів, виражені набряки перивазальної строми. У стінці сечівника відмічалися 1 UA 120552 U 5 дистрофічні та некробіотичні зміни епітеліоцитів, стромальних структур, осередки лімфоцитарних інфільтратів, парауретральні структури склерозовані. З наведеної нижче таблиці видно, що у 5 свиней в'єтнамської породи, яким моделювали стеноз сечівника за запропонованим методом, ускладнень не було, а серед 5 тварин, у яких проводили катетеризацію сечівника, виділення губчастого тіла, накладання лігатури і звуження просвіту на 1 2 , виникло інфікування парауретральних структур, нагноєння рани, лігатурні нориці. Таблиця Результати застосування різних моделей стенозу сечівника № п/п Група спостереження 1 Дослідна Контрольна (катетеризація сечівника, виділення губчастого тіла, накладання 2 1 лігатури і звуження просвіту на 2 ). n 5 5 Результат Стеноз сечівника у 5 тварин (100 %) Стеноз сечівника у 4 тварин (80,0 %), у 1-ї тварини (20 %) інфікування парауретральних тканин, нагноєння рани, наявність лігатурних нориць. 10 Отже, запропонований спосіб забезпечує вищий, порівняно із найближчим аналогом, рівень відтворення експериментальної моделі, і може бути застосованим у експериментальних наукових дослідженнях. 15 Джерела інформації: 1. Пат. № SU 1159557 А СССР, МПК А61В 10/00. Способ моделирования стриктуры уретры / В.Н. Русаков, Э.С. Гульянц, В.В. Митусов. - № 3675203/28-14, опубл. 30.12.87, Бюл. № 48. 2. Чирва В.Я. Органічна хімія / В.Я. Чирва, С.М. Ярмолюк, Н.В. Толкачова, О.Е. Земляков. Львів: Бак, 2009-996 с. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб моделювання стенозу сечівника, що включає катетеризацію сечівника, виділення губчастого тіла, накладання лігатури і звуження його просвіту на 1 2 , який відрізняється тим, 25 що звужують просвіт сечівника на 1 2 накладанням кліпси і формують склерозування парауретральних тканин. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2