Спосіб профілактики розвитку посттравматичного остеоартрозу колінного суглоба в осіб молодого віку

Реферат: Спосіб профілактики розвитку посттравматичного остеоартрозу колінного суглоба в осіб молодого віку передбачає проведення комплексної терапії. Додатково використовують тромбоцитарну аутоплаплазму (ТАП) у вигляді 3 внутрішньосуглобових ін'єкцій з інтервалом в 3-5 діб з повторним курсом введення через 5-6 місяців. UA 121292 U (12) UA 121292 U UA 121292 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до загальної практики-сімейної медицини, ревматології, травматології, і може бути використана у практичній медицині для профілактики розвитку дегенеративних змін в колінних суглобах на тлі травми колінного суглоба в пацієнтів молодого віку на етапі первинної медичної допомоги (ПМД). На сьогоднішній день існує декілька найбільш ефективних методів реконструкції та регенерації похідних сполучної тканини, метою яких є створення біологічних замінників хрящової тканини з подальшою внутрішньосуглобовою хірургічною імплантацією та використання аутологічних продуктів, що потребує використання високотехнологічних, дорогих методик. Основними інноваційними методиками відновлення хрящової тканини є: 1. Мікрофрактурування. Суть цього малоінвазивного хірургічного лікування полягає в утворенні мезенхімального кров'яного згустку в активації диференціації стовбурових клітин на хондроцити, та подальшою репарацію ушкодженої ділянки. Однак отриманий фібрознохрящовий регенерат не має повного спектра властивостей гіалінового хряща, що призводить до його швидкого зносу. 2. Остеохондральна аутотрансплантація - двоетапна хірургічна трансплантація аутологічних хондроцитів, де на першому етапі шляхом артроскопії відбувається забір хрящової тканини з нетравмованих ділянок суглоба. Даний спосіб потребує значних економічних затрат, крім того, лікування передбачає дві госпіталізації, проведення двох курсів фармакологічного лікування та анестезії. 3. Введення хірургічних імплантів (матеріалом для каркаса є напівсинтетичний полісахарид), до складу яких входять хондроцити та/або мезенхімальні стовбурові клітини. Ця процедура доволі дорога та потребує повторної госпіталізації та операції, як було описано вище. 4. Артроскопічна перфорація хрящової пластинки для формування фібринового згустка на її поверхні, що має в своєму складі мезенхімальні стовбурові клітини та фактори росту. Результат цього методу непередбачуваний, тому що для правильної біосинтетичної функції стовбурових клітин необхідна фармакотерапія для нормалізації регулюючих умов суглобового середовища для утворення тканини гістологічно подібної до структури гіалінового хряща. 5. Артроскопічне шліфування суглоба з використанням біологічного компонента аутологічної збагаченої тромбоцитами плазми (АЗТП) в комбінації з фібриновим клеєм. Даний метод полягає в веденні розчину АЗТП та фібринового клею через провідник в місце хрящового дефекту, який заздалегідь висланий шліфувальним ковпачком, що повторює поверхню дефекту. Після повного затвердіння введеної суміші, ковпачок видаляють, а отриманий зліпок за допомогою фібринового клею встановлюють на місце дефекту. Оскільки всі вищеперераховані способи лікування травми колінного суглоба є оперативними, їх основний недолік - це необхідність госпіталізації, проведення анестезії та тривалий строк реабілітації (від 3 до 6 місяців). Задачею корисної моделі, що заявляється, є усунення вищезазначених недоліків, шляхом удосконалення способу профілактики розвитку посттравматичного остеоартрозу колінного суглоба в осіб молодого віку. Поставлена задача вирішується тим, що у способі профілактики розвитку посттравматичного остеоартрозу колінного суглоба в осіб молодого віку, що передбачає проведення комплексної терапії, згідно з корисною моделлю, додатково використовують тромбоцитарну аутоплаплазму (ТАП) у вигляді 3 внутрішньосуглобових ін'єкцій з інтервалом в 3-5 діб з повторним курсом введення через 5-6 місяців. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є використання внутрішньосуглобових ін'єкції ТАП в складі комплексного лікування травм колінного суглоба, а саме ушкодження зв'язкового апарату колінного суглоба та/або травми менісків в пацієнтів молодого віку з метою профілактики прогресування хрящового дефекту та зниження частоти розвитку посттравматичного остеоартрозу на етапі ПМД. Використання внутрішньо-суглобових ін'єкцій ТАП, що нами заявляються, дозволяють провести профілактику посттравматичного остеоартрозу колінних суглобів в осіб молодого віку на етапі ПМД без використання додаткових хірургічних втручань на колінному суглобі, а отже, запобігти додатковому травмуванню суглоба та ймовірним ускладненням, що дозволяє зробити висновок про відповідність заявлюваного технічного рішення критерію "новизна". Спосіб здійснюють наступним чином: Оцінивши клінічну картину травми та лабораторні і інструментальні методи обстеження, проводиться оцінка тяжкості стану пацієнта з травмою колінного суглоба та можливість використання заявлюваного способу, а саме внутрішньосуглобових ін'єкцій ТАП в складі комплексної терапії. Ін'єкції в колінний суглоб 1 UA 121292 U 5 10 15 20 проводяться відповідно до техніки внутрішньо суглобового введення препаратів в кількості 3 ін'єкцій з інтервалом в 3-5 діб з повторним курсом введення через 5-6 місяців. Тромбоцитарна плазма отримується шляхом центрифугування (3200 обертів на хвилину) периферичної венозної крові протягом 5 хвилин. Забір крові проводиться в спеціалізовані пробірки 9 мл (стерильні пробірки, що містять натрію гепарин за технологією "in vivo" зі спеціалізованим тиксотропним гелем для розшарування крові на дві фракції - еритроцитарнолейкоцитарний згусток та плазму крові, що включає в себе тромбоцити, мікро- та макромінерали, вітаміни та амінокислоти). Для внутрішньосуглобового введення використовується плазма, яка після центрифугування знаходиться в верхній частині пробірки над гелем. Наведемо конкретний приклад застосування способу: Пацієнт Д., 31 рік. Діагноз: Пошкодження медіального меніску лівого колінного суглоба (травма 05.05.16). З метою профілактики розвитку артрозних змін застосовано корисну модель, що заявляється, для чого в умовах маніпуляційного кабінету за допомогою вакуумного шприца забрано 8 мл венозної крові у спеціалізовану пробірку (стерильна пробірка, що містить натрій гепарин зі спеціалізованим гелем). Після забору крові пробірку піддали центрифугуванню (протягом 5 хв. зі швидкістю 2800-3000 об/хв, під кутом нахилу 65-75°). Після центрифугування верхній шар плазми, який знаходиться над шаром гелю, забрали стерильним шприцом. Відповідно до техніки проведення внутрішньосуглобових ін'єкцій, в умовах маніпуляційного кабінету пацієнту виконали одномоментне введення отриманої плазми в колінний суглоб 09.05.16. Для потенціювання хондропротекторної дії пацієнту повторно виконано внутрішньосуглобове введення ТАП в аналогічних дозах 13.05.16 та 18.05.16. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб профілактики розвитку посттравматичного остеоартрозу колінного суглоба в осіб молодого віку, що передбачає проведення комплексної терапії, який відрізняється тим, що додатково використовують тромбоцитарну аутоплаплазму (ТАП) у вигляді 3 внутрішньосуглобових ін'єкцій з інтервалом в 3-5 діб з повторним курсом введення через 5-6 місяців. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2