Спосіб діагностичного лапароцентезу

Реферат: Спосіб діагностичного лапароцентезу включає вибір точки пункції та прокол стінки очеревини троакаром зі стилетом під візуальним контролем, а також введення катетера. Точку пункції вибирають на пересіченні ліній, які з'єднують, з одного боку, пупок та ость лівої здухвинної кістки, та, з іншого боку, лінії, що проходить по краю прямого м'яза живота зліва. Троакар вибирають вигнутий, пункцію виконують під контролем УЗД. Виконують діагностичне вилучення крізь катетер рідкого вмісту черевної порожнини і його мікроскопічне дослідження. UA 121717 U (12) UA 121717 U UA 121717 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до хірургії і може бути використана при діагностиці внутрішніх пошкоджень при закритій травмі живота, зокрема у пацієнтів з раніше перенесеними оперативними втручаннями на черевній порожнині. Відомий спосіб діагностичного лапароцентезу за авторським свідоцтвом СРСР № 663409 [заявл. 4.10.1976, опубл. 25.09.1979, Устройство для диагностики полостей]. Він включає вибір точки пункції та прокол стінки очеревини троакаром зі стилетом, а також введення катетера. Точку пункції вибирають стандартну, тобто нижню точку Калька (вказано на кресленні). Троакар та катетер вибирають вигнуті, жорсткі, спеціальної форми. Спосіб дозволяє виконувати діагностику закритих порожнин, а також осушення черевної порожнини до лапаротомії. Але він не дозволяє виконувати діагностичний лапароцентез у раніше оперованих на черевній порожнині хворих, оскільки вибрана точка пункції та жорсткість катетера можуть бути причиною ушкодження кишки та магістральних судин. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб лапароцентезу за патентом № 2 455946 [RU, заявл. 30.03.2011, опубл. 20.07.2012, Способ лапароцентеза при лапароскопии у детей]. Він включає вибір точки пункції та прокол стінки очеревини троакаром зі стилетом під візуальним контролем. Точку пункції вибирають під пупком, фіксують троакар та герметизують черевну порожнину кисетним швом. Спосіб дозволяє зменшити ризик ушкодження органів черевної порожнини за рахунок вибору вдалої точки входу, яка розташована далеко від петель кишечнику. Але у хворих, які раніше перенесли оперативні втручання на черевній порожнині, зазвичай спостерігаються спайки у зоні післяопераційної рани. Тому діагностичний лапароцентез неможливий у даному випадку, оскільки він може призвести до травматизації кишечнику і навіть магістральних судин. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу лапароцентезу, який дозволяє здійснювати діагностичні дії у хворих, які раніше перенесли оперативні втручання на черевній порожнині. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, який включає вибір точки пункції та прокол стінки очеревини троакаром зі стилетом під візуальним контролем, а також введення катетера, згідно з корисною моделлю, точку пункції вибирають на пересіченні ліній, які з'єднують, з одного боку, пупок та ость лівої здухвинної кістки, та, з іншого боку, лінії, що проходить по краю прямого м'яза живота зліва, троакар вибирають вигнутий, пункцію виконують під контролем УЗД, виконують діагностичне вилучення крізь катетер рідкого вмісту черевної порожнини і його мікроскопічне дослідження. Вибір точки пункції на пересіченні ліній, які з'єднують, з одного боку, пупок та ость лівої здухвинної кістки, та, з іншого боку, лінії, що проходить по краю прямого м'яза живота зліва дозволяє увійти в черевну порожнину, оминаючи черевну аорту, нижню порожнисту вену, а також внутрішню черевну артерію. Також точка пункції розташована удалині від наслідків раніше перенесеної операції при більшості оперативних втручань. Виконання пункції під контролем УЗД сприяє візуалізації напряму пункції і дозволяє виключити ушкодження анатомічних структур в зоні пункції. Вибір вигнутої форми троакара дозволяє при проколі передньої черевної стінки та введенні троакара уникнути травмування розташованих нижче анатомічних структур завдяки можливості руху троакара паралельно черевній стінці. Також форма троакара дозволяє більш спрямовано направляти рух катетера крізь троакар всередині черевної порожнини. Описані вище ознаки способу пов'язані одна з одною і дія кожної з них підсилює дію інших, а саме: можливість візуального контроля дозволяє за допомогою вигнутого троакара гарантовано обходити анатомічні структури, ушкодження яких імовірне у інших випадках. Сукупність і послідовність описаних дій дозволяють забезпечити якісно нові характеристики всього процесу діагностики в цілому. Діагностичне вилучення рідкого вмісту черевної порожнини і його мікроскопічне дослідження дозволяють визначити цитологічний склад вмісту черевної порожнини і з урахуванням цього вибрати адекватну хірургічну тактику. Заявнику невідомі приклади вибору точки пункції на пересіченні ліній, які з'єднують, з одного боку, пупок та ость лівої здухвинної кістки, та, з іншого боку, лінії, що проходять по краю прямого м'язу живота зліва. Корисна модель пояснюється кресленням, на якому зображена вибрана точка пункції. Докладний опис способу наведений на прикладі його конкретного виконання в клініці. Клінічний приклад. Хворий П., 46 років, був госпіталізований до клініки через 2 години після ДТП, водій. Установлений попередній діагноз - закрита травма грудної клітки, закрита травма живота. Внутрішньочеревна кровотеча під сумнівом. Раніше оперований з приводу проривної виразки шлунка. Виконано рентгенологічне дослідження живота та грудної клітки, УЗД органів 1 UA 121717 U 5 10 черевної порожнини. Виявлено, що ушкоджень органів грудної клітки немає. Описані дослідження не дозволили підтвердити або спростувати наявність ушкодження органів черевної порожнини. Хворому виконано лапароцентез відповідно до запропонованого способу. Отримали незначне за об'ємом геморагічно забарвлене відокремлюване. Після цитологічного дослідження 5 виявлено 10 еритроцитів в 1 мл відокремлюваного. Підтверджена внутрішньоочеревинна кровотеча. Пацієнту було виконано хірургічне втручання в обсязі лапаротомії, вісцеролізу, ушивання розриву тонкої кишки та брижі. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Пацієнт виписаний із стаціонара на 14 добу після операції. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє здійснювати діагностичні дії у хворих, які раніше перенесли оперативні втручання на черевній порожнині і для яких остання обставина була прямим протипоказанням для діагностичного лапароцентезу в стандартних точках. Також спосіб дає змогу в подальшому за необхідності з того ж самого доступу проводити діагностичну лапароскопію у тієї самої групи хворих. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб діагностичного лапароцентезу, що включає вибір точки пункції та прокол стінки очеревини троакаром зі стилетом під візуальним контролем, а також введення катетера, який відрізняється тим, що точку пункції вибирають на пересіченні ліній, які з'єднують, з одного боку, пупок та ость лівої здухвинної кістки, та, з іншого боку, лінії, що проходить по краю прямого м'яза живота зліва, троакар вибирають вигнутий, пункцію виконують під контролем УЗД, виконують діагностичне вилучення крізь катетер рідкого вмісту черевної порожнини і його мікроскопічне дослідження. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2