Троакар для лапароцентезу

Реферат: Троакар для лапароцентезу складається з трубки, металевого стилета, скошеного під гострим кутом та катетера. Троакар має вигляд поліхлорвінілової трубки, довжиною 100 мм та зовнішнім діаметром 2 мм, яка поділяється на дистальну частину, довжиною 60 мм, що містить отвори, та проксимальну частину, довжиною 40 мм, потовщену до 3 мм у діаметрі. Містить диск до 20 мм у діаметрі, з трьома отворами для фіксації троакара до шкіри, а також кришечку та металевий стилет, діаметром 2 мм, скошений під гострим кутом, для уведення троакара в черевну порожнину шляхом проколу передньої черевної стінки. UA 111574 U (54) ТРОАКАР ДЛЯ ЛАПАРОЦЕНТЕЗУ UA 111574 U UA 111574 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до онкології, терапії, і може бути використана для відведення асцитичної рідини у пацієнтів із напруженим асцитом, внаслідок канцероматозу очеревини або цирозу печінки, портальної гіпертензії. Канцероматоз очеревини, ускладнений напруженим асцитом, досить часто зустрічається у хворих на онкологічні захворювання органів черевної порожнини. Збільшений внутрішньочеревний тиск порушує роботу всіх органів, зокрема серця, легенів та нирок, що призводить до швидкої декомпенсації загального стану пацієнта. У зв'язку з цим актуальною є розробка ефективних пристроїв для виконання "безпечного" лапароцентезу. Аналогами корисної моделі є відомі троакари для лапароцентезу, які включають голку зі змінним притупленим пружним стилетом, останню після проколу черевної порожнини вилучають та вводять гнучкий провідник по якому заводять троакар (В.П. Захаров, І.Ф. Ігнацевич, 1979); містять гільзу з боковим штуцером, розміщеним всередині стилетом рукоятки, голки для подачі повітря, вузла герметизації каналу гільзи, у вигляді закріпленого на стилеті поршня (Г.П. Кондратенко та співавт., 1989). Недоліками цих троакарів для лапароцентезу є складність їх конструкції та відповідно технічного застосування, неможливість залишення катетера на тривалий час в черевній порожнині внаслідок інфікування останньої, а також ризик утворення пролежнів внутрішніх органів. Прототипом корисної моделі є троакар для лапароцентезу (Хирургические манипуляции/ Под ред. Б.О. Милькова, В.Н. Круцяка. -К.: Вища шк. Головное изд-во, 1985. - 207 с), який складається з металевої трубки від 6 мм в діаметрі, металевого стилета, діаметром від 6 мм, скошеного під гострим кутом, та катетера. Недоліками прототипу-присторю є те, що трубка троакара є металевою, тому її не можна залишати на тривалий час в черевній порожнині, внаслідок інфікування останньої; трубка має дуже великий діаметр, що може призвести до пошкоджень органів черевної порожнини, особливо при спайковому процесі, а також те, що трубка не містить бокових отворів для полегшення процесу відведення асцитичної рідини. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити троакар для лапароцентезу шляхом того, що він складається з поліхлорвінілової трубки довжиною 100 мм та зовнішнім діаметром 2 мм, яка поділяється на дистальну частину, довжиною 60 мм, що містить отвори, та проксимальну частину, довжиною 40 мм, потовщену до 3 мм у діаметрі, що містить диск до 20 мм у діаметрі, з трьома отворами для фіксації троакара до шкіри, а також кришечку та металевий стилет, діаметром 2 мм, скошений під гострим кутом, для уведення троакара в черевну порожнину, шляхом проколу передньої черевної стінки. Спільною ознакою корисної моделі та прототипу є те, що троакар для лапароцентезу складається з трубки, металевого стилета, скошеного під гострим кутом та катетера. Відмінними ознаками корисної моделі від прототипу є те, що троакар складається з поліхлорвінілової трубки довжиною 100 мм та зовнішнім діаметром 2 мм, яка поділяється на дистальну частину, довжиною 60 мм, що містить отвори, та проксимальну частину, довжиною 40 мм, потовщену до 3 мм у діаметрі, що містить диск до 20 мм у діаметрі, з трьома отворами для фіксації троакара до шкіри, а також кришечку та металевий стилет, діаметром 2 мм, скошений під гострим кутом, для уведення троакара в черевну порожнину, шляхом проколу передньої черевної стінки. Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: троакар, лапароцентез, черевна порожнина, асцитична рідина. Теоретичні передумови здійснення корисної моделі. Використання поліхлорвінілової трубки малого діаметра з боковими отворами як троакар для лапароцентезу є найбільш доцільним, оскільки дана конструкція безпечна при використанні для відведення асцитичної рідини, попереджує розвиток синдрому реперфузії, інфікування черевної порожнини, утворення пролежнів внутрішніх органів, а також дає змогу використовувати досить тривалий термін. Потовщена дистальна частина катетера забезпечує кращу герметизацію черевної порожнини при тривалому застосуванні останнього. Спосіб здійснюється таким чином. На кресленні представлено троакар для лапарацентезу: 1 - дистальна частина трубки, 2 бокові отвори дистальної частини трубки, 3 - проксимальна частина трубки, 4 - диск, 5 - отвори диска для фіксації до шкіри, 6 - кришечка. Троакар складається з поліхлорвінілової трубки довжиною 100 мм та зовнішнім діаметром 2 мм, яка поділяється на дистальну частину, довжиною 60 мм, що містить отвори, та проксимальну частину, довжиною 40 мм, потовщену до 3 мм у діаметрі, що містить диск до 20 1 UA 111574 U 5 10 15 20 мм у діаметрі, з трьома отворами для фіксації троакара до шкіри, а також кришечку та металевий стилет, діаметром 2 мм, скошений під гострим кутом, для уведення троакара в черевну порожнину, шляхом проколу передньої черевної стінки. Приклад використання корисної моделі. Пацієнтка К., 1943 р.н. звернулася у лікарню 18.04.2016 року з діагнозом - рак тіла підшлункової залози. T3N1M1, IV стадія, IV клінічна група. Множинні метастази печінки, канцероматоз очеревини, напружений асцит. Раніше пацієнтка була прооперована з приводу гострого флегмонозного холециститу та гострого деструктивного апендициту, ускладненого місцевим перитонітом. Виконувати лапароцентез в ділянці пупкового кільця небезпечно, внаслідок високого ризику пошкодження кишкової петлі із-за спайкового процесу. За допомогою ультразвукового дослідження знайдено "безпечне" місце, в правій здухвинній ділянці. Використовуючи запропонований троакар виконано лапароцентез та вилучено до 10,0 л асцитичної рідини з черевної порожнини. Запропонований троакар для лапароцентезу, а саме його трубка знаходилася у черевній порожнині близько п'яти тижнів, жодних ускладнень, патологічних змін шкіри навколо останнього, скарг пацієнтки не було. Після вилучення трубки троакара рана загоїлася первинним натягом, без особливостей. Технічний результат: запропонований троакар для лапароцентезу дозволяє безпечно виконати дану маніпуляцію, навіть при наявності спайкового процесу черевної порожнини, а також дає змогу тривалий термін відводити асцитичну рідину, не причиняючи незручності пацієнту та попереджаючи виникнення синдрому реперфузії. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Троакар для лапароцентезу, що складається з трубки, металевого стилета, скошеного під гострим кутом та катетера, який відрізняється тим, що троакар має вигляд поліхлорвінілової трубки, довжиною 100 мм та зовнішнім діаметром 2 мм, яка поділяється на дистальну частину, довжиною 60 мм, що містить отвори, та проксимальну частину, довжиною 40 мм, потовщену до 3 мм у діаметрі, що містить диск до 20 мм у діаметрі, з трьома отворами для фіксації троакара до шкіри, а також кришечку та металевий стилет, діаметром 2 мм, скошений під гострим кутом, для уведення троакара в черевну порожнину шляхом проколу передньої черевної стінки. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2