Спосіб визначення вірогідності видалення стороннього тіла

Реферат: Спосіб визначення вірогідності видалення стороннього тіла, який здійснюють шляхом визначення глибини та довжини рани. Проводять ультразвукове або рентгенографічне дослідження за яким додатково вимірюють найбільший діаметр рани, найбільший діаметр стороннього тіла та підраховують результат за формулою: К=(d1×d2)/(h+d1×d2), де К - коефіцієнт видалення стороннього тіла; d1 - найбільший діаметр рани; d2 - найбільший діаметр стороннього тіла; h - глибина рани, і при значенні коефіцієнта 0 - ймовірність видалення 0; при значенні коефіцієнта 0,5 - ймовірність видалення 50 %; при значенні коефіцієнта 1,0 ймовірність видалення 100 %. UA 121929 U (12) UA 121929 U UA 121929 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, травматології, вульнерології, військово-польової хірургії та судової медицини, і може бути використана для визначення вірогідності видалення стороннього тіла з м'яких тканин при вогнепальному пораненні. Визначення вірогідності видалення стороннього тіла з м'яких тканин необхідне для подальшого прогнозування можливості видалення стороннього тіла за тим або іншим способом та для визначення показань для видалення стороннього тіла. Найбільш актуальним це є для сторонніх тіл вогнепального походження. Характерною рисою сучасних вогнепальних поранень є наявність сторонніх тіл у м'яких тканинах - це пов'язано з особливостями вражаючої дії сучасної вогнепальної зброї [Неотложная медицинская помощь: Пер. с англ. / Под ред. Дж.Э.Тинтиналли, Р.Л.Кроума, Э. Руиза. - М.: Медицина, 2001. - 1016 с.]. Факторами, найбільш впливаючими на вірогідність видалення стороннього тіла з м'яких тканин, є розмір рани, розмір стороннього тіла та глибина його розташування. Сучасний підхід до видалення сторонніх тіл м'яких тканин характеризується мінімальними хірургічними розтинами та доступами, тканинозберігаючими та малотравматичними підходами. Найбільш близьким аналогом є спосіб визначення характеристик хірургічного доступу за Созон-Ярошевичем А.Ю. [Созон-Ярошевич А.Ю. Анатомо - клиническое обоснование хирургических доступов к внутренним органам /А.Ю.Созон-Ярошевич. - М: Медгиз, 1954. - 180 с.]. Для визначення доцільності розмірів хірургічного розтину автор пропонує ввести індекс глибини рани, який рахується за формулою: індекс глибини рани = (ГБ/ВД) x 100, де: ГБ глибина рани; ВД - довжина розтину; АБ - вісь операційної дії; а - кут операційної дії; В - кут нахилу осі операційної дії. Найближчий аналог дозволяє оптимізувати операційний розтин в залежності від глибини операційної дії, що планується, та куту наклону рани. Для оптимізації видалення стороннього тіла цей спосіб не підходить, бо не враховує розміри стороннього тіла. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу визначення вірогідності видалення стороннього тіла, в якому за рахунок урахування додаткових показників, досягається визначення коефіцієнта видаленості стороннього тіла з м'яких тканин в залежності від розмірів рани, розмірів стороннього тіла та глибини його розташування. Поставлена задача вирішується в способі визначення вірогідності видалення стороннього тіла, який здійснюють шляхом визначення глибини та довжини рани, згідно з корисною моделлю, додатково вимірюють найбільший діаметр рани, найбільший діаметр стороннього тіла за даними ультразвукового та рентгенографічного дослідження та підраховують результат за формулою: K=(d1×d2)/(h+d1×d2), де К - коефіцієнт видалення стороннього тіла; d1 - найбільший діаметр рани; d2 - найбільший діаметр стороннього тіла; h - глибина рани. При значенні коефіцієнта 0 - ймовірність видалення 0; при значенні коефіцієнта 0,5 ймовірність видалення 50 %, при значенні коефіцієнта 1,0 ймовірність видалення 100 %. Застосування способу здійснюють наступним чином. Першим кроком, визначають найбільший діаметр рани. Другим кроком, проводять вимірювання глибини розташування стороннього тіла. Третім кроком, виконують вимірювання найбільшого діаметра стороннього тіла (за даними ультразвукового або рентгенографічного дослідження). Всі вимірювання виконують з дотриманням правил асептики. Четвертим кроком, проводять виконання розрахунків за формулою К=(d1×d2)/(h+d1×d2). П'ятим кроком, в залежності від отриманого коефіцієнта вірогідності видалення стороннього тіла приймається рішення щодо можливості видалення стороннього тіла. Можливості при застосуванні способу: спосіб за проведеними дослідженнями (ультразвукове або рентгенографічне) дозволяє математично вираховувати вірогідність видалення стороннього тіла з м'яких тканин після вогнепального поранення м'яких тканин. Можливе застосування цього способу відразу після вогнепального поранення, до проведення первинної хірургічної обробки (ПХО) рани, після проведення ПХО, після проведення повторних, вторинних та етапних хірургічних обробок вогнепальних ран м'яких тканин. Застосування способу можливо як монометоду, а також і в поєднанні з іншими способами за даними ультразвукового або рентгенографічного дослідження та спіральної комп'ютерної томографії. Обмеження способу: спосіб має обмеження, пов'язані з неможливістю визначення розмірів стороннього тіла. 1 UA 121929 U 5 Ускладнень, побічних реакцій та негативних явищ в результаті застосування способу не виявлено. Таким чином, представлені спостереження свідчать, що виконання запропонованого способу можливо і доцільно. Безпосередні й віддалені результати застосування запропонованого способу визначення об'єму пошкодження м'яких тканин при вогнепальному пораненні добрі. Запропонованим способом проведено визначення об'єму пошкодження 245 вогнепальних ран м'яких тканин на клінічний базі кафедри ендоскопії та хірургії ХМАПО у хірургічному відділенні та відділенні гнійної хірургії у Військово-медичному клінічному Центрі Північного регіону МО України. Спосіб рекомендується для широкого клінічного застосування. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб визначення вірогідності видалення стороннього тіла, який здійснюють шляхом визначення глибини та довжини рани, який відрізняється тим, що додатково проводять ультразвукове або рентгенографічне дослідження за яким вимірюють найбільший діаметр рани, найбільший діаметр стороннього тіла та підраховують результат за формулою: К=(d1×d2)/(h+d1×d2), де К - коефіцієнт видалення стороннього тіла; d1 - найбільший діаметр рани; d2 - найбільший діаметр стороннього тіла; h - глибина рани, і при значенні коефіцієнта 0 - ймовірність видалення 0; при значенні коефіцієнта 0,5 - ймовірність видалення 50 %; при значенні коефіцієнта 1,0 ймовірність видалення 100 %. Комп’ютерна верстка М. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2