Спосіб післяопераційної стимуляції моторної функції кишечнику у дітей після оперативних втручань на органах черевної порожнини

Реферат: Спосіб післяопераційної стимуляції моторної функції кишечнику у дітей після оперативних втручань на органах черевної порожнини включає введення місцевого анестетика. Пацієнту внутрішньовенно вводять болюс 1 % розчину лідокаїну в дозі 1,5 мг/кг і продовжують інфузїю 1 % розчину лідокаїну 1,5 мг/кг/год. протягом 2-3 діб післяопераційного періоду. UA 123035 U (12) UA 123035 U UA 123035 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до анестезіології, і може бути використана для стимуляції моторної функції кишечнику у післяопераційному періоді після абдомінальних оперативних втручань у дітей, таких, як операції з приводу апендикулярного перитоніту, кишкової непрохідності, реконструктивних втручань на шлунково-кишковому тракті. Парез кишечнику є поширеною проблемою після абдомінальних оперативних втручань, що ускладнює післяопераційний період, збільшує час перебування пацієнта у стаціонарі та витрати на лікування. Основними проявами парезу є відсутність перистальтики кишечнику та випорожнень, виділення по назогастральному зонду застійного вмісту шлунково-кишкового тракту, непереносимость ентерального харчування, нудота, блювання. [Vather R, Trivedi S, Bissett I. Defining Postoperative Ileus: Results of a Systematic Review and Global Survey. J Gastrointest Surg, 2013]. Серед способів медикаментозної терапії парезу кишечнику доведена ефективність застосування неостигміну та антагоністів мю-опіоїдних рецепторів, проте використання метоклопраміду, домперидону, еритроміцину не впливає на розрішення парезу кишечнику [Traut U, Brügger L, Kunz R, Pauli-Magnus C, Haug K, Bucher H, Koller MT. Systemic prokinetic pharmacologic treatment for postoperative adynamic ileus following abdominal surgery in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews 2008, Issue 1. Art. No.: CD004930]. Традиційне знеболення опіоїдами після абдомінальних оперативних втручань призводить до додаткового пригнічення моторної функції кишечнику [Mattei et al. Pathophysiology and Management of Postoperative Ileus. World J Surg (2006) 30: 1382-1391]. Найбільш поширеним способом для післяопераційної стимуляції моторної функції кишечнику при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини у дітей є торакальна епідуральна анестезія, яка, окрім ефективної періопераційної аналгезії, прискорює відновлення перистальтики кишечнику у післяопераційному періоді шляхом блокування симпатичної інервації на рівні Th5-L2 сегментів та збереження парасимпатичної інервації з S2-S4 сегментів [Jørgensen H, Wetterslev J, Møiniche S, Dahl JB. Epidural local anaesthetics versus opioid-based analgesic regimens for postoperative gastrointestinal paralysis. PONV and pain after abdominal surgery. Cochrane Database of Systematic Reviews 2001, Issue 1. Art. No.: CD001893]. Проте використання епідуральної анестезії може супроводжуватися виникненням низки ускладнень, пов'язаних із ураженням спинного мозку та корінців, розвитком епідуральної гематоми чи абсцесу, постпункційного головного болю внаслідок випадкової пункції твердої мозкової оболонки, а також розвитком тотальної спінальної анестезії при випадковому субарахноїдальному введенні розчину місцевого анестетика чи системної токсичності, як результату внутрішньосудинного введення розчину місцевого анестетика [Llewellyn Ν, Moriarty A. The national paediatric epidural audit. Pediatric Anesthesia 2007; 17: 520-533; Campbell NJ. Effective management of the post dural puncture headache. AAGBI Anaesthesia Tutorial of the Week 2010; 181; Ecoffey C. Safety in pediatric regional anesthesia. Review article. Pediatric Anesthesia 2012, 22:25-30]. Існує велика кількість протипоказань до використання епідуральної анестезії, а саме: відмова пацієнта, ураження тканин та інфекція шкіри у місці передбачуваної епідуральної пункції, гемодинамічна нестабільність, коагулопатія, анатомічні аномалії, стани, що супроводжуються підвищенням внутрішньочерепного тиску, сепсис [Sawardekar A, Suresh S. Neuraxial blockade in children. Anaesthesia and Intensive Care Medicine 2010; 11:6:229-232]. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити лікування дітей після операцій на органах черевної порожнини, спрямоване на відновлення моторної функції кишечнику. Поставлена задача вирішується тим, що у способі післяопераційної стимуляції моторної функції кишечнику у дітей після оперативних втручань на органах черевної порожнини, що включає введення місцевого анестетика, згідно з корисною моделлю, пацієнту внутрішньовенно вводять болюс 1 % розчину лідокаїну в дозі 1,5 мг/кг і продовжують інфузію 1 % розчину лідокаїну 1,5 мг/кг/год. протягом 2-3 діб післяопераційного періоду. Внутрішньовенна інфузія лідокаїну чинить аналгетичний ефект та прискорює відновлення моторної функції кишечнику [Swenson В, Gottschalk A, Wells L. Intravenous Lidocaine Is as Effective as Epidural Bupivacaine in Reducing Ileus Duration, Hospital Stay, and Pain After Open Colon Resection. A randomized clinical trial. Regional Anesthesia and Pain Medicine. Volume 35, Number 4, July-August 2010]. Стимулююча дія внутрішньовенно введеного лідокаїну на кишечник після абдомінальних операцій пов'язана з симпатичною блокадою внаслідок пригнічення імпульсації у первинних аферентних волокнах, прямою збуджуючою дією на гладку мускулатуру кишечнику внаслідок блокади гальмівних рефлексів з нервових сплетень у м'язовій оболонці кишечнику; протизапальної дії, як результат пригнічення продукції тромбоксану А та прозапальних цитокінів; зменшенням післяопераційної потреби в опіоїдах [Borgeat A. Non anesthetic action of local anesthetics. Periodicum Biologorum. Vol 115, No 2, 2013]. 1 UA 123035 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Внутрішньовенне введення лідокаїну добре переноситься, є безпечним та маловартісним методом [Mooney J, Pagel P, Kundu A. Safety, tolerability, and short-term efficacy of intravenous lidocaine infusions for the treatment of chronic pain in adolescents and young adults: a preliminary report. Pain Medicine 2014, Wiley Periodicals]. Внутрішньовенна інфузія лідокаїну є ефективним методом стимуляції моторної функції кишечнику та сприяє ранньому початку ентерального харчування у пацієнтів після абдомінальних оперативних втручань. Внутрішньовенна інфузія лідокаїну може бути використана при наявності протипоказань до епідуральної анестезії. Спосіб виконують наступним чином. Після завершення оперативного втручання пацієнту внутрішньовенно вводять болюс 1 % розчину лідокаїну в дозі 1,5 мг/кг. Інфузію розчину лідокаїну здійснюють за допомогою електронної шприцевої помпи. Продовжують інфузію 1 % розчину лідокаїну 1,5 мг/кг/год. протягом 2-3 діб післяопераційного періоду. Ефективність вищенаведеного способу підтверджується швидким відновленням перистальтики кишечнику (аускультативно або за допомогою УЗД), відсутністю епізодів блювання, відсутністю або невеликим об'ємом виділення по назогастральному зонду, наявністю випорожнень. Спосіб пояснюють такі приклади клінічного застосування. Приклад 1. Пацієнт Ю., 5 міс., 9 кг (Історія хвороби №8794). Діагноз: Виразково-некротичний ентероколіт. Стан після ентеростомії. Операція: серединна релапаротомія, ентериентероанастомоз. Після госпіталізації пацієнта з операційної у відділення інтенсивної терапії, налагодження стандартного моніторингу (ЕКГ, ЧСС, пульсоксиметрія, AT, температура тіла) виконано внутрішньовенно болюс 1 % розчину лідокаїну 1,5 мг/кг та налагоджено внутрішньовенну інфузію 1 % розчину лідокаїну 1,5 мг/кг/год. Проводився моніторинг відновлення моторної функції кишечнику. Відновлення перистальтики зареєстровано за допомогою УЗД та аускультативно через 10 та 12 годин відповідно, після операції. Епізодів блювання не спостерігалось. Виділення по назогастральному зонду 50 мл вмісту світлозеленого кольору за 1 добу, за 2 та 3 доби не зареєстровано. Випорожнення через 22 години після операції. На другу добу після операції розпочато ентеральне харчування, що пацієнт добре засвоював. Приклад 2. Пацієнт М., 12 років, 32 кг (Історія хвороби №4829). Діагноз: Гострий гангренозно-перфоративний апендицит. Перитоніт. Операція: лапаротомія за Волковичем. Апендектомія. Санація та дренування черевної порожнини. Після госпіталізації пацієнта з операційної у відділення інтенсивної терапії, налагодження стандартного моніторингу (ЕКГ, ЧСС, пульсоксиметрія, AT, температура тіла) виконано внутрішньовенно болюс 1 % розчину лідокаїну 1,5 мг/кг та налагоджено внутрішньовенну інфузію 1 % розчину лідокаїну 1,5 мг/кг/год. Проводився моніторинг відновлення моторної функції кишківника. Відновлення перистальтики зареєстровано аускультативно через 14 годин після операції. Епізодів блювання не спостерігалось. Виділення по назогастральному зонду 150 мл вмісту світло-жовтого кольору за 1 добу, за 2 та 3 доби не зареєстровано. Випорожнення через 25 годин після операції. В кінці другої доби після операції розпочато ентеральне харчування, що пацієнт добре засвоював. За весь час спостереження у пацієнтів ускладнень та небажаних реакцій не було зареєстровано. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб післяопераційної стимуляції моторної функції кишечнику у дітей після оперативних втручань на органах черевної порожнини, що включає введення місцевого анестетика, який відрізняється тим, що пацієнту внутрішньовенно вводять болюс 1 % розчину лідокаїну в дозі 1,5 мг/кг і продовжують інфузїю 1 % розчину лідокаїну 1,5 мг/кг/год. протягом 2-3 діб післяопераційного періоду. 50 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2