Мазь “живиця”

1. Мазь, яка містить живицю соснову, віск бджолиний, олію рослинну, яка відрізняється тим, що суміш олії рослинної, живиці соснової та воску бджолиного вона містить при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: живиця соснова 1,0-25,5 віск бджолиний 1,0-25,5 3 домого складу є те, що ця мазь призначена для догляду за шкірою тварин, і може застосовуватися лише у ветеринарії. Відома мазь для лікування гнійних захворювань шкіри та остеомієлітів [див. заявку на патент Росії №97105472/14, МПК А61К9/06 А61К35/78 А61К35/64, дата публікації 1999.04.20] яка містить смолу-живицю, кашицю цибулі ріпчастої, віск, прополіс, сірку очищену, сульфат міді, мило дитяче, слизь із кишечнику курки, дьоготь, тваринний жир при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: смолу-живицю 5; кашицю цибулі ріпчастої 20; Віск 3; прополіс 10; сірку очищену 5; сульфат міді 2,48; мило дитяче 2,48; слизь із кишечнику курки 0,04; дьоготь 5; тваринний жир 40. Недоліком відомого складу є те, що ця мазь має спеціальне призначення. Мазь призначена для лікування гнійних захворювань шкіри та остеомієлітів і не може застосовуватися як профілактичний засіб. Застосування багатокомпонентного складу мазі суттєво ускладнює процес її виготовлення. Компоненти мазі, зокрема слизь із кишечнику курки та кашиця цибулі ріпчастої потребують додаткових засобів для забезпечення прийнятного терміну зберігання мазі. Відома мазь для лікування запальних захворювань шкіри та після травматичних захворювань опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи [див. патент Росії №2190389, МПК А61К9/06 А61К35/78 А61К35/64, дата публікації 2002.10.10] яка містить живицю сосни або ялини, віск бджолиний, прополіс, муміє, олія ялиці, олія обліпихи, олія соняшникова при наступному співвідношенні компонентів, об. %: живиця сосни або ялини 5,0-15,0; віск бджолиний 5,0-15,0; прополіс 1,0-3,0; муміє 0,1-0,3; олія ялиці 1,0-4,0; олія обліпихи 1,0-5,0; олія соняшникова решта. Недоліком відомого складу є те, що ця мазь має спеціальне призначення. Такий інгредієнт як муміє має нестабільні властивості і не дозволяє отримати стабільні якісні характеристики препарату. Несумісність деяких з них, а також той факт, що чим більша кількість різнорідних інгредієнтів, що входять до складу препаратів, тим більша вірогідність розвитку побічних відповідей організму на них, а саме алергічних реакцій. Досліди також показують, що олія ялиці у сукупності з іншими компонентами часто викликає подразнення шкіри. Слабко виражена захисна функція мазі. Також слабко виражена протизапальна дія, дезодоруюча дія, усунення запалень, набряків, лущення шкіри. В основу розробки засобу для лікування і профілактики ушкодженої шкіри - Мазі "Живиця" з 16844 4 протизапальною і ранозагоювальною дією, у якої шляхом підбору співвідношення ефективно взаємодіючих природних компонентів, при застосуванні досягалася б висока ефективність, що дозволяє надавати шкірі пом'якшуючу, зволожуючу, відновлюючу, протизапальну й протибактерицидну дію, на основі збалансованої комбінації біологічно активних комплексів що містяться в інгредієнтах. Для цього мазь містить живицю соснову, віск бджолиний, та олію рослинну. Новим в мазі є те, що вона містить суміш інгредієнтів при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: живиця соснова 1,0-25,5; віск бджолиний 1,0-25,5; олія рослинна решта. В окремих варіантах виконання мазі в неї в якості олії рослинної може бути застосована олія соняшникова, або олія кукурудзяна, або олія лляна, а в якості воску бджолиного віск білий, або жовтий, або світло-коричневий. У результаті використання вдало відібраних емпіричним шляхом компонентів спрощується процес виготовлення мазі, що зменшує руйнівні наслідки температурних режимів її виготовлення на компоненти мазі. В зв'язку з цим, а також з тим що підібрана обмежена сукупність компонентів, які взаємно не пригнічують природні властивості решти компонентів складу збільшується ступінь корисного використання складу компонентів на терапевтичний ефект. Зменшуються рецидиви шляхом використання комплексу компонентів з біологічно активними властивостями, що завдяки синергетичності дії позитивно впливають на тканинний обмін. Основу мазі складають високоякісні рослинні олії, та біологічно активні інгредієнти які легко проникають в шкіру і тим самим сприяють глибокому проникненню ефективних речовин, а захисний фільтр з решти компонентів залишається на поверхні і захищає шкіру. Вплив на шкіру абієтинової кислоти та її ізомерів, які присутні в складових мазі знімають відчуття болю, внаслідок протимікробної та фунгіцидної дії прискорюють грануляцію та епітелізацію тканин, сприяють відновленню їхньої еластичності. Синергетична дія біологічно активних олій, у складі мазі забезпечує позитивний вплив на функціональний стан шкіри, який виражається в бактерицидному, дезодоруючому, антисептичному, протизапальному та вираженому протигрибковому ефекті. Рослинні вітаміни поліпшують стан нігтьової пластини. Живиця сосни еволюційно пристосована для придушення інфекції в ранєвих поверхнях. Дубильні речовини звужують пори і при цьому зменшується виділення поту. Склад мазі також може бути використано як основу для випуску мазей з додатковими діючими компонентами. Сутність розробки що заявляється, пояснюється прикладами. Компоненти, використовувані при виготовленні мазі, фармакопейної якості і випускаються промисловим шляхом. Рослинні олії відповідають нормативам, що встановлені для лікувальних речовин, які зареєстровані в Українській Фармакопейній книзі та відповідають вимогам до харчових продуктів. У таблиці 1 дані приклади конкретного вико 5 16844 нання варіантів здійснення складу мазі з зазначенням застосовуваних речовин, а також варіант виконання прототипу, а в наступних таблицях якісні характеристики, що досягаються при застосуванні продуктів, одержуваних у цих прикладах. 6 Спосіб готування мазі з зазначених в таблиці 1 речовин, а також варіант виконання прототипу в зазначених прикладах здійснювали таким шляхом. Склад продукту готували не менш ніж за дві доби до проведення досліджень. Таблиця 1 Інгредієнти Склад інгредієнтів в прикладах, мас. % 2 3 4 5 6 7 прототип 10,0 5,0 5,0 1,0 1,0 25,5 25,5 10 9 1,0 1,0 25,5 25,5 11 10,5 71,8 2,0 0,2 3,0 3,0 віск бджолиний: білий жовтий світло-коричневий живиця соснова живиця ялини олія рослинна: соняшникова кукурудзяна лляна прополіс муміє олія ялиці олія обліпихи 1 98 49 81 98 49 78,5 У емальований казан ємністю 1м3 із паровою сорочкою і мішалкою послідовно завантажують рецептурну кількість воску бджолиного відповідно до прикладу. При перемішуванні нагрівають до температури 70-80°С, додають частками живицю сосни, перемішування продовжують до одержання однорідної маси. Потім при перемішуванні завантажують вибраний вид олії. Перемішують до утворення однорідної маси. При постійному перемішуванні із казана перекачують відфільтровану основу. Отриманий продукт чотирикратне фільтрують. Після фільтрації мазь надходить на лінію розфасування де зразки маркують. Якісні характеристики розробленого засобу спочатку досліджувалися на моделі термічного опіку. В експериментах було використано 46 білих щурів масою 180-220г (36 для дослідження розробки, 5 для дослідження прототипу та 5 для контролю). Щурів наркотизували ефіром і фіксували у станку. На попередньо депільовану поверхню спини накладали марлевий тампон, розміром 2х3см, змочений 3мл. етанолу, і підпалювали (тривалість 8 9 1,0 1,0 25,5 25,5 10,5 11 98 49 78,5 горіння - 30 секунд). Навколо тампону накладали зволожену у воді серветку, чим попереджали розтікання запаленого спирту та забезпечували стандартну площу опіку. При дотриманні таких умов у дослідних тварин виникали опіки 2-3 ступеню. Після нанесення опіку всі тварини були поділені на дослідних та контрольних. Аплікації досліджуваної мазі та складу за прототипом проводили з 1 дня пошкодження. Ефективність лікування оцінювали згідно з динамікою раневого процесу. Для характеристики використовували: час відторгнення струпу і появи грануляцій, площу рани. Площу ран визначали планіметрично. Результати досліджень. Показники, що характеризують перебіг ранєвого процесу у тварин з термічними опіками при використанні досліджуваних продуктів та в контролі час відторгнення струпу, стан запального процесу навколо рани на 3 добу (%), гнійно-серозні виділення на 4 добу (%), стан епітелізації на 28 добу (%) наведені в таблиці 2. Таблиця 2 Показники Час відторгнення струпу (доба) Запальний процес навколо рани на 3 добу (%) Гнійно-серозні виділення на 4 добу (%) Стан епітелізації на 28 добу (%) 1 2 3 4 Мазь 5 6 7 8 9 18 17 18 17 16 16 18 17 25 24 24 22 20 23 24 100 100 100 100 100 100 Прототип Контроль (не ліковані) 18 20 24 23 24 33 83 72 100 100 100 83 50 7 16844 8 Таблиця 3 Площа ран у тварин з термічними опіками і використанням мазей (мм2) початкова 7 доба 14 доба 21 доба 28 доба 701,2±9,90 558,2±12* 211,4±2,9* 53,0±2,4* Епітелізація 700,2±4 667,4±9,5 383,2±6,1 99±3,9 25,7±6,8 700,4±33,8 689,8±8,8 392,8±5,5 130,4±5,6 79,4±3,9 Приклад Мазь Прототип Контроль Примітка: * - різниця статистичне достовірна порівняно з контролем та групою з використанням мазі (р