Комбінована мазь для лікування ран “мазь фенітол”

gs /с? 6,9 КОМБІНОВАНА МАЗЬ ДЛЯ ЛТКУВАННЯ РАН "МАЗЬ ФЕНЇТОЛ" Винахід відноситься до медицини і зокрема до засобів для лікування ран. Відомі мазі для лікування ран, що містять протимікробні засоби на водоемульсійній основі. До них належать мазі "Стрептонітол", "Лівомеколь", що мають антимікробну, протизапальну та помірну осмотичну активність активність (7). Препарати, що містять в своєму складі антиоксиданти, які використовують для лікування виразок та ран, що тривало не гояться (лінімент дібунолу 5%)(3) або для лікування опіків ("Альгімаф-пластини")(5). Завданням даного винаходу є розробка лікарського препарату (комбінованої мазі) для лікування ран, що має виражену протимікробну, протизапальну, антиоксидантну та помірну осмотичну дію з метою запобігання гнійно некротичним ускладненням та прискорення загоєння ран. Найбільш близькою до пропонованої нами є мазь "стрептонітол". Мазь "Стрептонітол"- комбінований лікарський засіб з протимікробною та протизапальною дією, діючими речовинами якого є стрептоцид та нітазол на гідрофільно-емульсійній основі. До складу 100 г мазі входять: Стрептоцид Нітазол Олії вазелінової Препарату ОС-20 Спиртів вищих жирних синтетичних фракцій Сіе-Сгі 1,2-пропіленгліколю Води очищеної 5,0 г 2,0 г 20,0 г 1,2 г 6,8 г 29,25 г 37,35 г Проте, розглянутий вище препарат має наступні недоліки: 1. не стимулює репаративні процеси 2. не захищає прилеглі до ран тканини від вторинних некрозів 3. може викликати алергічні реакції (2,4). Суть винаходу полягає в поєднанні мазі "Стрептонітол" з антиоксидантом фенозан-кислотою. Вирішується поставлене завдання тим, що в якості активних речовин взяті антиоксидант фенозан-кислота у поєднанні з нітазолом та стрептоцидом на водноемульсійній основі, що складається з суміші 1,2-пропіленгліколю; емульгаторапрепарату ОС-20 (7), що являє собою суміш поліоксіетиленгліколевих ефірів вищих жирних спиртів; спиртів первинних вищих фракцій Сіе-Сгі; олії вазелінової та води очищеної, при наступному співвідношенні компонентів на 100 г мазі: Стрептоцид Нітазол 1,2 ПропіленглікольПрепарат ОС-20 Спирти первинні вищі фракцій Сіб-Сгг Олія вазеліноваВода очищена Фенозан-кислота 5.0 г 2.0 г 29.0 г 1.2 г 6.8 г 20.0 г 34.0 г 2.0 г Комбіновану мазь "фенітол" одержують змішуючи всі інгредієнти у визначених вагових співвідношеннях до однорідної маси при температурі 40° С. Мазь "Стрептонітол" має виражену протимікробну дію, що поширюється на облігатні анаероби /спороутворюючі та аспорогенні/, факультативні анаеробистафілококи, кишечну паличку, стрептококи і ентеробактерії.Володіє вираженим пригнічуючим впливом як на чутливі до антибіотиків, так і на резистентні штами госпітальних бактерій /21. Новим діючим компонентом препарату є фенозан-кислота . Антиоксидат фенозан-кислота - це сполука, що належить до класу екранованих фенолів, хімічна назва - 3,5- ді-третбутил-4-гідроксифенілпропіонова кислота. Фенозан-кислота (ФК) є типовим інгібітором вільно- радикальних реакцій, біоантиоксидантом оригінального механізму дії мембранопротектором. Малотоксичний -ЛД50 становить (білі миші нелінійні) доочеревинно 435 мг/кг, per os 2250 мг/кг, тобто згідно класифікації К.К. Сидорова належить до 4 класу малотоксичних сполук (6).Літературних даних про канцерогенну, мутагенну та алергізуючу активність фенозан-кислоти не виявлено. Обгрунтування доз і тривалості лікування. В резуль таті проведених нами досліджень було встановлено,що ефективна концентрація фенозан кислоти для стимуляції репаративних процесів становить 2%, для захисту оточуючих рану тканин і попередження поширення вторинних некрозів -3%-4%, а при концентрації біль ше 8% пригнічується регенерація тканин, що позначається на подовженні часу закриття раневого дефекту. Так як основа мазі має незначну (помірну) осмотичну активність і поглинає приб лизно 30% води (ексудату) за добу, то мазь може використовуватись в 2 фазі раневого процесу ,або в 1 фазі при ранах із незначно (слабо) вираженою ексудацією. Тому для нашої мазі ми використали 2 % концентрацію фенозан кислоти.Для вивчення ефективності мазі фенітол були проведені експериментальні дослідження на моделях пло щинних та опікових ран шкіри у щурів. Модель термічного опіку. В експерименті було використано ТА білих рандобредних щурів масою 180-220 г. Щурів наркотизували ефіром і фіксували у станку. На попередньо депільовану поверхню спини накладали марлевий тампон, розміром 2x3 см, змочений З мл етанолу, і підпалювали ( тривалість горіння -ЗО секунд). Навколо тампону накладали зволожену у воді серветку, чим попереджалирозтікання запаленого спирт у та забезпечували стандартну площу опіку. При дотриманні таких умов у дослідних тварин виникали опіки 2-ЗА ступеню. Після нанесення опіку всі тварини були поділені на дослідних та контроль них. Аплікації досліджуваної мазі та "Стрептонітолу" проводили з 3 дня пошкодження. Ефективність лікування оцінювали згідно з динамікою раневого процесу. Для харатеристики використовували: час відторгнення струпу і появи грануляцій, площу рани. Площу ран визначали планіметрично. Модель площинної рани шкіри. В екперименті було використано 21 білого рандобредного щура масою 180-200 г. У фіксованих на станку щурів під ефірним наркозом з вистриженої ділянки шкіри спини висікали стандартні шматочки розміром 1x1 см. Отримані рани мали рівні краї, а дно було утворене м"язевою фасцією. Лікування дрослідних тварин починали на 3 добу після нанесення ран і продовжували до забою їх у відповідні терміни. Контролем служили групи тварин не лікованих та лікованих маззю "Стрєптонітол11. Ефективність мазі оцінювали спостерігаючи за загальним станом тварин, поведінковими реакціями, виживанням, клінічною картиною загоєння ран /1/. Від 1 до 15 доби реєстрували стан ран, час відторгнення струпу і появи грануляцій, площу ран. Повним загоєнням вважали покриття поверхні рани шаром епітелію. При забої тварин проводили забір тканин ран та внутрішніх органів для патоморфологічних досліджень, а також сироватки крові для визначення біохімічних показників. Результати досліджень. Таблиця 1. Показники, що характеризують перебіг раневого процесу у тварин з термічними опіками при використанні Показники Запаль ний процес навколо рани на 3 добу /%/ Запаль ний процес навколо рани на 5 добу /%/ Гнійно-серозні виділення на 5 д. /%/ Початок відторгнення струпа /доба/ Час повного відторгнення струпа /доба/ Повна епітелізація на 28 добу /%/ досліджуваних мазей та в контролі Мазь " Фенітол" Мазь "Стрєптонітол" Контроль /не ліковані/ 75 75 75 25 75 62,5 12 16 17 17 20 25 100 75 50 Ознаки запалення на 3 добу спостерігали у 75 % тварин у всіх групах тварин. На 2 добу після початку лікування /5 доба після нанесення опіків/ в групі з використанням досліджуваної мазі запального процесу навколо ран практично не відмічено, при використанні "Стрептонітолу" - тільки у 25% тварин, а в контрольній групі цей показник залишився на попередньому рівні і становив 75% . Гнійно-серозні виділення на 5 добу відмічено тільки у не лікованих тварин /62.5%/. Початок відторгнення струпа в групі з використанням досліджуваної мазі відмітили на 12 добу, в той час, як у контрольних групах ці терміни були довшими, відповідно при застосуванні "Стрептонітолу" - на 16 добу, у не лікованих тварин - на 17 добу. Повне відторгнення струпа спостерігали в групі з використанням мазі "фенітол" на 17 добу, лікованих "стрептонітолом" -на 20 добу, в контрольній групі не лікованих тварин - на 25 добу. Крім вище зазначених показників проводили вимірювання площі ран, дані відзначали на 7, 14, 21, 28 добу від початку експерименту. Таблиця 2.Площа ран у тварин з термічними опіками при використанні мазей. Площа ран /мм2/ /опік термічний/ початкова 685,7+11,4 Мазь "Фенітол" Мазь "Стрептонітол" Контроль /не ліковані/ 7 доба 542,7±9,2* 14 доба 196,5±5,3* 21 доба 42,8+3,6* 28 доба епітелізація 700.2+14,6 643.7+11.3 366.8+9.5 103.2+6.6 29.4±5.2 676,7±21,2 668,3±13,7 392,8+5,5 116,7+12,4 62,3+12,3 Примітка- *-різниця статистично досто вірна порівняно з контролем та групою з використанням " стрептонітол у" (р