Спосіб прогнозування бактеріальних ускладнень грипу у осіб молодого віку

Спосіб прогнозування бактеріальних ускладнень грипу у осіб молодого віку, що включає оцінку клінічних та анамнестичних даних, який 3 стінки глотки) із встановленням видового складу та популяційного рівня персистуючих патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, встановлення провідного мікроорганізму (такого, чий популяційний рівень досягає критичного більше 4 колонійутворювальних одиниць (IgKУO/мл), наявність асоціацій мікроорганізмів та прогнозування участі їх у розвитку бактеріальних ускладнень грипу. Найближчим до корисної моделі, що заявляється, є спосіб прогнозування ускладнень грипу за оцінкою клінічних та анамнестичних даних [Інфекційні хвороби: підручник / М. Б. Тітов, Б. А. Герасун, Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. М. Б. Тітова. - К.: Вища шк., 1995. - С. 245-246]. Спосібпрототип здійснюється наступним чином: у хворого на грип проводять повне клінічне обстеження з врахуванням анамнестичних даних стосовно початку хвороби, її тривалості, основних симптомів та симптомокомплексів, ступеня вираженості явищ загальної інтоксикації, рівня температурної реакції, а також опитування щодо інших хронічних патологічних процесів та встановлення епідеміологічного анамнезу (ймовірний контакт в минулому з хворим на грип, загальний стан і перебіг інфекції у даного хворого) тощо. Спосіб-прототип має наступні недоліки: - не враховує роль персистуючої мікробної флори слизової оболонки структур зіва (піднебінних мигдаликів, задньої стінки глотки), її можливу участь у розвитку бактеріальних та грибкових ускладнень грипу; - за індивідуальним принципом не встановлює у конкретного хворого провідний патогенний або умовно-патогенний потенційний збудник ускладнень, формування ним асоціацій з іншими мікроорганізмами, що у подальшому не дозволяє провести ефективне попередження бактеріальних ускладнень у даного хворого на грип. Нами пропонується корисна модель, що усуває вказані недоліки. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалити спосіб прогнозування бактеріальних ускладнень грипу в осіб молодого віку шляхом проведення та оцінки комплексного мікробіологічного дослідження мікробіоценозу зіва хворих осіб для забезпечення досягнення оптимального технічного результату. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі прогнозування бактеріальних ускладнень грипу в осіб молодого віку шляхом оцінки клінічних та анамнестичних даних, згідно корисної моделі, додатково проводять мікробіологічне дослідження мікробної флори, що персистує на слизових оболонках структур зіва (мигдаликів і задньої стінки глотки) та за наявністю високого популяційного рівня (більше 4 lgKУO/мл) певного виду мікроорганізма (золотистого стафілокока, кандиди або кишкової палички), що засвідчує його персистенцію, та прогнозують бактеріальні ускладнення грипу. Спільними ознаками корисної моделі та прототипу є те, що наявність бактеріальних ускладнень грипу прогнозується за клінічними та анамнестичними ознаками. Корисна модель 17680 4 відрізняється від прототипу тим, що додатково проводять дослідження мікробної флори і на підставі їх результатів прогнозують бактеріальні ускладнення грипу. Теоретичними передумовами для використання способу є оцінка комплексного мікробіологічного дослідження мікробіоценозу порожнини вмісту зіва у кожного хворого на грип з наступним визначенням популяційного рівня кожного представника даного біотопу. На основі цього мікроорганізм, популяційний рівень якого досягає високих цифр (більше 4 lgKУO/мл) бере участь у розвитку бактеріальних ускладнень грипу. Проводиться забір вмісту порожнини зіва з наступним посівом на елективні живильні середовища, де після інкубації за кількістю життєздатних (колонійутворювальних одиниць КУО) бактерій, визначають популяційний рівень кожного виду чи групи мікроорганізмів і виражають його у вигляді десятичних логарифмів (lgKУO/мл). Ідентифікацію виділених культур аеробних та анаеробних бактерій проводять за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями, а також за ознаками патогенності та антигенною структурою в орієнтованих та титрованих реакціях аглютинації і преципітації [Vandepitte J., Engback K., Plot P., Heuk С. Основные методы лабораторных исследований в клинической бактериологии // Бюллетень ВОЗ. - Женева, 1994. - 32с.]. Наявність високого популяційного рівня певного виду мікроорганізма (золотистого стафілокока, піогенного стрептокока або кишкової палички) засвідчує його персистенцію як константного або провідного мікроорганізма даного біотопу. Наявність іншої мікробної флори, що висівається у високому популяційному рівні (більше 4 lgKУO/мл), свідчить про формування мікробних асоціацій різних видів мікроорганізмів. Супутня бактеріальна флора, що персистує на слизових оболонках структур зіва відіграє визначальну роль у розвитку різноманітних ускладнень грипу бактерійної, грибкової або вірусно-бактерійної етіології з боку органів дихання, додаткових пазух носа, піднебінних мигдаликів і середнього вуха. Корисна модель здійснюється наступним чином. У хворого на грип стерильним сухим ватним тампоном, натискаючи на слизову оболонку і повертаючи вправо та вліво, забирають вміст порожнини зіва і вичавлюють цей вміст у стерильні мірні (центрифужні) пробірки. Із них відбирають мірні об'єми вмісту, з яких готують серійні десятикратні розведення патологічного матеріалу. Розведений патологічний матеріал об'ємом 0,1мл засівають на сектори оптимального для кожного виду мікроорганізму твердого живильного середовища, де після інкубації підраховують кількість життєздатних (колонійутворювальних одиниць - КУО) бактерій, визначають популяційний рівень кожного виду чи групи мікроорганізмів і виражають його у вигляді десятичних логарифмів (lgKУO/мл). Виділення анаеробних бактерій здійснюють в стаціонарному анаеростаті шляхом інкубації посівів упродовж 5 5 10 діб, для аеробних бактерій - у термостаті при 37°С впродовж 1-2 діб. Після інкубації посівів на відповідних середовищах підраховують кількість однотипних колоній і вираховують їх популяційний рівень. Ідентифікацію виділених культур аеробних та анаеробних бактерій проводять за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями. Раннє прогнозування можливих ускладнень грипу бактеріальної етіології здійснюється на підставі дослідження видового складу і популяційного рівня мікробної флори слизових оболонок структур зіва (піднебінних мигдаликів, задньої стінки глотки) хворих осіб. Встановлюють якісну та кількісну характеристики мікробіоценозу, визначають провідний мікроорганізм, наявність мікробних асоціацій патогенних та умовнопатогенних мікроорганізмів, що виявляються у високому популяційному рівні. Присутність на слизових оболонках структур зіва аллохтонних мікроорганізмів у високих популяційних рівнях сприяє приєднанню вторинної інфекції у хворих на грип. Збудниками таких ускладнень можуть бути золотистий стафілокок (S.aureus), піогенний стрептокок (S.pyogenes), ентеробактерії (ешерихії, клебсієли) та дріжджоподібні гриби роду Candida. Використання способу пояснюється конкретними прикладами. На підставі звернень за первинною медичною допомогою до Чернівецьких міських поліклінік хворих на грип, (підтверджено серологічно, в окремих випадках імунофлуоресцентним методом) нами проведені додаткові мікробіологічні обстеження 109 молодих осіб, хворих на грип А підтипів A(H2N3), A(H2N2) та типу В. Результати вивчення видового складу та популяційного рівня мікрофлори, що персистує на слизових оболонках структур зіва, встановили порушення мікробіоценозу за рахунок елімінації фізіологічно корисних автохтонних мікроорганізмів та контамінації слизової оболонки аллохтонними (патогенними, умовно-патогенними) мікроорганізмами. Наступна оцінка поліклінічної медичної документації (амбулаторних карт) обстежуваних засвідчила безпосередню участь виділених патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, персистуючих у високому популяційному рівні (>4 lgKУO/мл), у появі та розвитку бактеріальних ускладнень грипу різної локалізації (фронтит, гайморит, гостра віруснобактерійна пневмонія). Це підтверджує цінність нашого винаходу в практичній системі охорони здоров'я. Приклад 1: Хворий М., 18 років, мешканець Кельменецького р-ну, студент ІІ курсу Чернівецького педагогічного училища ім. С.Воробкевича звернувся за первинною медичною допомогою до дільничного лікаря-терапевта КМУ міської поліклініки №5 зі скаргами на помірну загальну слабкість, закладеність носа, помірний біль голови з переважною локалізацією у скроневих та лобних ділянках, озноб, підвищену температуру тіла, сльозотечу, світлобоязнь і зниження апетиту. Захворів напередодні ввечері, раптово з ознобу, болю голови, загального нездужання. Проживає у гуртожитку, вказує на 17680 6 контакт із хворим співмешканцем з подібними ознаками. При об'єктивному обстеженні виявлена гімеремія та одутлість обличчя, ін'єкція судин склер, набряк і гіперемія слизових оболонок піднебінних мигдаликів, задньої стінки глотки, утруднене носове дихання, гіпертермія 38,5°С, тахікардія 118/хв., гіпотонія 100/60мм рт.ст., жорстке дихання, систолічний шум на верхівці. На підставі клініко-анамнестичних та об'єктивних даних встановлено попередній діагноз: Грип, середньої тяжкості перебігу. Діагноз підтверджений результатами реакції непрямої імунофлуоресценції з флуоресціюючими протигрипозними антитілами типу А. У хворого взяли вміст порожнини зіва на бактеріологічне дослідження і за вищевказаною методикою встановлена елімінація із слизової оболонки автохтонних облігатних (лактобактерій, біфідобактерій, слинного стрептокока) та контамінації цього біотопу умовно-патогенними мікроорганізмами (Staphylococcus spp.). У високому популяційному рівні (4,27 lgKУO/мл) виявився золотистий стафілокок (S.aureus) в асоціації з кишковою паличкою (Е.соlі 3,68 lgKУO/мл), які є потенційними збудниками бактеріальних ускладнень. Хворий М. мав тяжкий тривалий перебіг (24 дні), що ускладнився гострим запаленням приносових додаткових пазух (гострий двобічний синусит), у зв'язку з чим лікувався в інфекційному відділенні Обласної клінічної лікарні та Чернівецькому ЛОР-центрі. Приклад 2: Пацієнтка О., 21 року, проживає у М.Чернівці, навчається у Буковинській державній фінансовій академії. Самостійно звернулася до терапевта міської поліклініки №5 зі скаргами на нездужання, озноб, біль в очних яблуках, загальну слабкість, високу температуру тіла, сухий кашель, відчуття дряпання за грудиною та різку втомлюваність. Перераховані скарги відчула зранку на заняттях, з приводу чого їх залишила. Двічі на день користується громадським транспортом, живе з батьками (мати ввечері відмічала біль голови, світлобоязнь, озноб). Об'єктивно встановлено одутлість обличчя, ін'єкцію судин склер, обкладеність язика, жорстке дихання над легенями; пульс прискорений, ритмічний, задовільних властивостей, гіпертермію 38,7°С, тахікардію 120/хв., гіпотонію 110/60мм рт.ст. Попередній діагноз "грип, середньої тяжкості" пізніше підтвердився серологічно (зростання титру антитіл у 4 рази до віруса грипу типу A (H2N2). Результати вивчення мікробіоценозу зіва засвідчили елімінацію із слизової оболонки піднебінних мигдаликів слинного стрептокока і, меншою мірою, лактобактерій. У хворої О. також виявлено контамінацію цього біотопу патогенним стрептококом (S.pyogenes) у популяційному рівні 4,8 lgKУO/мл, що слугувало етіологічним чинником розвитку лівобічної лакунарної ангіни на 5 день від початку основного захворювання. Пацієнтка лікувалася стаціонарно в інфекційному відділенні Обласної клінічної лікарні впродовж 14 днів, двічі оглянута і виписана з відповідними рекомендаціями. 7 17680 Технічний результат при використанні корисної моделі наступний: зниження на 25% кількості бактеріальних ускладнень грипу в молодих людей та зменшення на 50% Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 8 неконтрольованого вживання антибіотиків із наступним розвитком явищ антибіотикорезистентності різних груп мікроорганізмів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601