Спосіб сорбційно-спектрофотометричного визначення аскорбінової кислоти

Спосіб сорбційно-спектрофотометричного визначення аскорбінової кислоти, що включає об 3 19302 цього способу є довготривалість (час одиничного визначення становить 75хв.) та недостатня вибірковістю щодо сульфіт-іону (визначенню заважає 200-кратний надлишок SО32-). В основу корисної моделі покладено задачу вдосконалення способу визначення аскорбінової кислоти шляхом заміни матриці, модифікатора і методу детектування аналітичного відгуку, що дозволяє забезпечити скорочення процедури проведення аналізу та підвищення вибірковості визначення щодо сульфіту. Поставлена задача вирішується тим, що в способі сорбційно-спектрофотометричного визначення аскорбінової кислоти, що полягає в обробці сорбенту, модифікованого гетерополікислотою, розчиненням проби з наступним вимірюванням оптичної властивості сорбенту, згідно з корисною моделлю, як сорбент використовують силікагель, модифікований молібдофосфорною гетерополікислотою у формі іонного асоціату з люцигеніном, і вимірюють світлопоглинання у тонкому шарі вимірюють шляхом гетерохроматичної екстраполяції при довжинах хвиль 690нм та 999нм. В способі, що заявляється, використовують силікагель СГ 60 фірми „Merck”. Модифікацію СГ здійснюють послідовною адсорбцією люцигеніну і ГПК з відповідних водних розчинів. Оптимальними умовами визначення аскорбінової кислоти є: сорбент - силікагель СГ 60 фірми „Merck”, модифікований молібдофосфорною ГПК у формі іонного асоціату з люцигеніном (ємність за люцигеніном 5мкмоль/г), рН 3-6, час контактування модифікованого сорбенту з розчином аскорбінової кислоти - 10хв., співвідношення об'єму проби до маси сорбенту - 10мл/г. Градуювальний графік, що використовують для визначення концентрації аскорбінової кислоти, лінійний в діапазоні концентрацій 4-90мг/л. Рівняння градуювального графіка (при об'ємі розчину 1,0мл та масі сорбенту 0,100г) має вигляд: ΔΑ=(1,39±0,03) 10-3 С, мг/л, де ΔΑ=А690-А999, а А690, А999 - поглинання сорбенту при λ=690 та λ=999нм відповідно. Межа виявлення аскорбінової кислоти становить 2,6мкг/проба. Визначенню не заважають (кратні кількості): цитрати, тартрати, оксалати, хлориди, сульфіти ( 500), глюкоза ( 250), купрум (II) та ферум (ІІІ) ( 0,05). Таким чином, суттєвими ознаками запропонованого способу є те, що визначення проводиться 4 із застосуванням СГ, модифікованого молібдофосфорною ГПК у формі іонного асоціату з люцигеніном, як аналітичний відгук використовують світлопоглинання сорбенту при λ=690нм та Х=999нм у тонкому шарі (l=0,1см). Корисна модель ілюструється наступними прикладами які не обмежують обсяг правової охорони: Приклад 1. Модифікація СГ СГ модифікували іонним асоціатом „люцигенін-молібдофосфорна ГПК” послідовною обробкою наважки сорбенту (1,000±0,001г) 250мл 25мкМ водного розчину люцигеніну (перемішували впродовж 10хв.) та 200мл розчину, що містить 0,3мМ калію дигідрофосфату, 0,15Μ сульфатної кислоти та 0,5мМ амонію молібдату. Сорбент відокремлювали декантуванням, висушували при кімнатній температурі та зберігали у темній склянці з притертим корком у сухому темному місці. Ємність СГ за модифікатором становила 5мкмоль/г. Приклад 2. Побудова градуювального графіка. Для побудови градуювального графіка готували розчини з концентраціями аскорбінової кислоти 0,0; 4,0; 8,0; 17,6; 35,2; 70,4мг/л. До аліквотної частини розчину (1мл) додавали наважки модифікованих сорбентів масою 0,100±0,001г та перемішували впродовж 10хв. Одержані сорбенти декантували, промивали 10мл дистильованої води та вимірювали світлопоглинання при λ=690 та λ=999нм. Вміст аскорбінової кислоти знаходили за градуювальним графіком, побудованим у координатах „ΔΑ - концентрація аскорбінової кислоти, мг/л”, де ΔA=A690-A999, а А690, А999 - поглинання сорбенту при λ=690 та λ=999нм відповідно. Діапазон лінійності градуювального графіка становить 4-90мг/л. Приклади 3-26. Вплив сторонніх іонів та речовин на результати визначення аскорбінової кислоти. Сорбент готували, як вказано у прикладі 1. До 1мл розчину, що містить 0,2ммоль/л аскорбінової кислоти, а також органічних та неорганічних іонів, як правило присутніх у напоях та соках, у кількостях, як зазначено у таблиці 3, додавали сорбент та проводили всі операції, як вказано у прикладі 2. Вміст аскорбінової кислоти в розчині знаходили, як у прикладі 2. Результати наведено у таблиці 1. Видно, що визначенню не заважають іони та речовини (кратні кількості): цитрати, тартрати, оксалати, хлориди, сульфіти ( 500), глюкоза ( 250), купрум (ІІ) та ферум (ІІІ) ( 0,05). Таблиця 1 Вплив сторонніх іонів та речовин на правильність визначення аскорбінової кислоти Приклад № 3 4 5 6 7 8 Іон або речовина цитрат цитрат цитрат тартрат тартрат тартрат C/Cаск 400 500 600 400 500 600 Правильність визначення аскорбінової кислоти, % 100 100 86 99 99 83 5 19302 6 Продовження таблиці 1 Приклад № 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 Іон або речовина оксалат оксалат оксалат хлорид хлорид хлорид сульфіт сульфіт сульфіт глюкоза глюкоза глюкоза купрум (ІІ) купрум(ІІ) купрум(ІІ) ферум(ІІІ) ферум(ІІІ) ферум(ІІІ) C/Cаск 400 500 600 400 500 600 400 500 600 200 250 300 0,01 0,05 0,1 0,01 0,05 0,1 Правильність визначення аскорбінової кислоти, % 98 99 77 99 100 92 99 101 132 101 102 129 100 98 89 101 100 91 С - концентрація, моль/л, Приклади 27-29. Визначення аскорбінової кислоти у стандартних розчинах. До розчинів об'ємом 1мл з вмістом аскорбінової кислоти 45; 53, 60мкг додавали сорбент та ви конували усі операції, як описано у прикладі 2. Вміст аскорбінової кислоти знаходили за градуювальним графіком, як описано в прикладі 2. Результати визначення наведено в таблиці 2. Таблиця 2 Результати сорбційно-спектрофотометричного визначення аскорбінової кислоти у стандартних розчинах (Р=0.95, n=5) Приклад № 27 28 29 Вміст аскорбінової кислоти, мг/л Введено Знайдено 45 44±3 53 54±3 60 62±4 З даних таблиці 2 видно, що запропонований спосіб характеризується задовільною точністю та відтворюваністю. Відносна похибка визначення аскорбінової кислоти не перевищує 0,05. Низька межа виявлення аскорбінової кислоти (2,6мкг/проба) та висока вибірковість щодо ряду аніонів органічної природи, глюкози та сульфіту дозволяють запропонувати розроблену методику для аналізу фруктових соків. Приклад 30, 31. Визначення аскорбінової кислоти у фруктових соках ананасовий „Вінні” та „Апельсиновий fresh”. Sr 0,05 0,04 0,05 В мірну колбу ємністю 25мл відбирають 5,0 та 0,5мл соків „Вінні” та „Апельсиновий fresh” відповідно і доводять дистильованою водою до мітки, так, щоб концентрація аскорбінової кислоти в кінцевому об'ємі була у межах 4-90мг/л. До аліквотної частини отриманого розчину (1мл) додають сорбент та виконують усі операції, як описано у прикладі 2. Вміст аскорбінової кислоти знаходять за градуювальним графіком, як описано в прикладі 2. Наведені у таблиці 3 результати свідчать, що запропонований спосіб може бути використаний для аналізу зразків такого типу. 7 19302 8 Таблиця 3 Результати сорбційно-спектрофотометричного визначення аскорбінової кислоти у пробах соку (Р=0.95, n=5) Приклад № 30 31 Зразок Сік ананасовий „Вінні" Сік „Апельсиновий fresh" Вміст аскорбінової кислоти, г/л Введено Знайдено 0,150* 0,147 0,007 1,80** 1,90±0,07 Sr 0,04 0,04 *оголошений вміст аскорбінової кислоти **вміст аскорбінової кислоти за результатами потенціометричного титрування Практичне застосування способу, що заявляється, полягає у підвищенні вибірковості щодо сульфіт-іону в 2,5 рази (визначенню не заважають 500-кратний надлишок сульфіту порівняно з 200 Комп’ютерна верстка А. Крулевський кратним за прототипом) та зменшенні тривалості аналізу у 7,5 разів (час одиничного визначення становить 10хв. порівняно з 75хв. за прототипом), що робить його використання економічно вигідним. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601