Спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця

Спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ішемічною хворобою серця, що включає призначення атенололу, еналаприлу, аспірину, та за необхідністю індапаміду, який відрізняється тим, що хворим додатково призначають симвастатин (вазиліп "KRKA") у дозі 20мг/добу. (19) (21) u200608206 (22) 21.07.2006 (24) 15.12.2006 (46) 15.12.2006, Бюл. №12, 2006р. (72) Бабак Олег Якович, Фадєєнко Галина Дмитрівна, Молодан Володимир Ілліч, Шапошнікова Юлія Миколаївна, Школьник Віра Владиславівна, Зелена Ірина Іванівна, Немцова Валерія Данилівна 3 Дана комбінація є найбільш близькою до способу, що заявляється за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому її обрано в якості прототипу. Основним недоліком відомих комбінацій, в тому числі і прототипу, є їх недостатня дія на ендотеліальну дисфункцію, що знижує терапевтичну ефективність найбільш розповсюджених комбінацій взагалі. У зв’язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ІХС. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ішемічною хворобою серця, що включає призначення атенолола, еналаприла аспірину та за необхідністю індапаміду, згідно з корисною моделлю, хворим додатково призначають симвастатин (вазіліп „KRKA”) у дозі 20мг/добу. Позитивний ефект способу, що заявляється, обґрунтовано клінічними дослідженнями. Відповідно до вказаної мети дослідження, методом випадкової вибірки усі хворі були розподілені на 2 групи: 1-група (17 хворих) отримувала терапію з включенням атенолола 25-50мг та еналаприл 5-10мг 2 рази на добу, аспірину 100мг/добу та за необхідністю індапамід 2,5мг з ранку. 2-група (18 хворих) - на додаток до стандартної терапії одержувала симвастатин (вазіліп „KRKA”) у дозі 20мг/добу. В дослідження не включались хворі з патологією печінки, нирок, симптоматичними гіпертензіями, а також пацієнти, що раніше одержували гіполіпідемічні препарати. У плазмі крові хворих визначали рівень ендотеліну-1 (ЕТ-1) імуноферментним методом за допомогою наборів фірми Amersham (Англія). Інтенсивність перекисного окислення ліпідів оцінювали за вмістом малонового диальдегіду (МДА) та ТБКактивних продуктів, спектрофотометричним методом. Ліпідний спектр крові визначали імуноферментним методом. Плазмовий рівень стабільного метаболіту NO-NО2 визначали спектрофотометричним методом за реакцією Грісса, а метаболіт NO3-спектрофотометричним методом за допомогою бруцинового реактиву. Забір крові проводився вранці, після 12годинного голодування. Всі вищезгадані дослідження здійснювали до початку терапії, через 3 тижня та 3 місяці від початку лікування. Після відділення формених елементів сироватка зберігалася до 30 діб при температурі нижчій за 0 С. Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням комп’ютерної програми «Biostat». Для оцінки достовірності відмінностей середніх величин застосовували параметричні методи дослідження (розрахунок t критерію Ст’юдента). Також проводився кореляційний аналіз. При аналізі функціонального стану ендотелію у досліджуваній групі привертає до себе увагу те, що у базальному стані, до призначення лікування встановлено достовірне підвищення рівня ЕТ-1 на 39% (р