Спосіб комплексного лікування діастолічної серцевої недостатності при цукровому діабеті в поєднанні з ішемічною хворобою серця

Спосіб комплексного лікування діастолічної серцевої недостатності при цукровому діабеті в поєднанні з ішемічною хворобою серця, який включає призначення хворому інгібіторів ангіотен 3 18673 (який містить L-карнітину хлорид, лізину гідрохлорид, кобабамід, кокарбоксилазу, піридоксаль-5-фосфат), тридуктан (триметазидин), токоферолу ацетат, аскорбінову кислоту, -ліпоєву кислоту. Спосіб здійснюється таким чином: хворому призначають лізиноприл (інгібітор АПФ), ретардну форму дилтіазему (антагоніст кальцію ІІа покоління із групи бензотіазепінів) у цільових дозах, (5-20мг на добу і 90-360мг на добу відповідно) та спіронолактон у дозі 25мг на добу (у разі підвищення рівня калію у плазмі крові дозу знижували до 12,5мг на добу). У якості метаболічної терапії призначають кардонат по 1 капсулі 2 рази на день, вітамін Е у дозі 400мг на добу, вітамін С у дозі 500мг на добу, берлітіон ( -ліпоєву кислоту) у дозі 600мг на добу та тридуктан (триметазидин) у дозі 20мг три рази на добу, тривалість метаболічної терапії складала не менше 3 місяців. Приклад 1. Хвора Чаловка Є.М., 1939р.н., була госпіталізована у кардіологічне відділення обласного клінічного кардіологічного диспансеру (ОККД) 17.01.2005p, i/x №105. Поступила зі скаргами на дискомфорт (відчуття «комка») за грудиною після ходьби на 100м, який минає після короткого відпочинку, серцебиття, періодичний головний біль, сухість у роті. Хворіє на ЦД 2 типу понад 16 років, приймає манініл 10мг на добу. Більше 10 років має артеріальну гіпертензію. Вищенаведені скарги з’явилися 2-3 місяці тому. Має надмірну вагу - ІМТ=26,4кг/м2. Хворій виставлено діагноз: ІХС. Стабільна стенокардія напруги III ФК. Кардіосклероз атеросклеротичний. Гіпертонічна хвороба ІІст. ДСН І типу („сповільнення релаксації”). ЦД, 2 тип, середньої важкості у стадії субкомпенсації. При поступленні АТ=200/100мм.рт.ст. При ехокардіоскопії: КДР=46мм, КСР=31мм, ФВ=59%, товщина стінок ЛШ 12мм, ЛП=43мм, Е=0,6м/с, А=1,12м/с, Е/А=0,67, DT=112мс, IVRT=238мс. Глікемія - 13,5-12,3-13,2-8,4ммоль/л, глікозильований гемоглобін 9,3%, креатинін 105мкмоль/л, рівень калію 4,4ммоль/л. Хворій призначено лізиноприл 20мг, діакордин (дилтіаземретард) 120мг, верошпірон (спіронолактон) 25мг, метаболічну терапію згідно вищеназваної схеми. Для корекції глікемії хворій призначено сіофор (метформін) 1000мг на добу та манініл (глібенкламід) 10мг на добу. Через 2 тижні лікування хвора відмітила зменшення частоти і виразності серцевих нападів, підвищення толерантності до фізичних навантажень (дистанція ходьби зросла до 300м). При амбулаторному обстеженні через 3 місяці - КДР=48мм, КСР=32мм, ФВ=61%, товщина стінок ЛШ 11мм, ЛП=43мм, Е=0,9м/с, А=1,05м/с, Е/А=0,95, DT=95мс, IVRT=220мс. Глікемія натще 6,1ммоль/л, глікозильований гемоглобін 7,2%, креатинін 110мкмоль/л, рівень калію 4,9ммоль/л. АТ=140/85мм.рт.ст. ІМТ=26,5кг/м2. Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 Приклад 2. Хвора Кевешлігеті М.М., 1941р.н., була госпіталізована у кардіологічне відділення ОККД 01.02.2005p, i/x №254. Поступила зі скаргами на стискаючий біль за грудиною після підйому на 2 поверх, який минає після короткого відпочинку, серцебиття, періодичний головний біль, сухість у роті, втрату ваги. Хворіє на ЦЦ 2 типу 15 років, приймає манініл 12,5мг на добу. Вищенаведені скарги турбують протягом 1 року. Має надмірну вагу ІМТ=27,8кг/м2. Хворій виставлено діагноз: ІХС. Стабільна стенокардія напруги II ФК. Кардіосклероз атеросклеротичний. ДСН І типу („сповільнення релаксації”). ЦД, 2 тип, середньої важкості у стадії субкомпесубкомпенсації. При поступленні АТ=140/90мм.рт.ст. При ехокардіоскопії: КДР=52мм, КСР=37мм, ФВ=55%, товщина стінок ЛШ 12мм, ЛП=35мм, Е=0,5м/с, А=1,2м/с, Е/А=0,6, DT=120мс, IVRT=245мс. Глікемія - 8,4-10,4-11,1-8,2ммоль/л, глікозильований гемоглобін 8,7%, креатинін 78мкмоль/л, рівень калію 4,7ммоль/л. Хворій призначено лізиноприл 10мг, діакордин (дилтіазем-ретард) 90мг, верошпірон (спіронолактон) 25мг, метаболічної терапії не призначали. Для корекції глікемії хворій призначено сіофор (метформін) 850мг на добу та манініл (глібенкламід) 10мг на добу. Через 2 тижні лікування хвора відмітила зменшення частоти і виразності серцевих нападів. При амбулаторному обстеженні через 3 місяці КДР=52мм, КСР=34мм, ФВ=57%, товщина стінок ЛШ 11мм, ЛП=39мм, Е=0,6м/с, А=1,05м/с, Е/А=0,75, DT=110мс, IVRT=230мс. Глікемія натще 7,1ммоль/л, глікозильований гемоглобін 7,9%, креатинін 92мкмоль/л, рівень калію 5,2ммоль/л. АТ= 120/80мм.рт.ст. ІМТ=27,7кг/м2. Застосування комплексного лікування дозволяє досягти більш виразного позитивного впливу на діастолічну функцію міокарда у вигляді поліпшення спектру діастолічного наповнення ЛШ. Введення у терапію серцевої недостатності метаболічних препаратів сприяє зростанню толерантності хворих до фізичних навантажень, тобто веде до зменшення функціонального класу серцевої недостатності. Таким чином, сукупність вищенаведених позитивних впливів дозволить підвищити ефективність лікування, сповільнити розвиток ускладнень як ЦД, так і ІХС, покращити якість життя хворих, знизити число госпіталізацій у стаціонари та зменшити витрати на лікування цих ускладнень. Винахід може бути використаний у кардіологічних, ендокринологічних відділеннях лікувальних закладів, медичних центрах тощо. Джерела інформації. 1. І.В. Рудік. Декл. патент №65023 // Опубл. 15.03.2004, Бюл. №3/2004. - прототип. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601