Спосіб виявлення ризику рецидивування синдрома бронхіальної обструкції при грві у дітей

Винахід відноситься до медицини, а конкретно до дитячої пульмонології, може застосовуватися для оцінки ризику розвитку повторних епізодів бронхіальної обструкції при ГРВІ. Відомий спосіб виявлення ризику рецидивування бронхообструктивного синдрому при ГРВІ у дітей шляхом урахування клініко-анамнестичних особливостей захворювання (Mc Connochi K. and Rogman K.J. Pregicting clinically significant lower respiratory tract illness in childhood following mild bronchiolitis. // Amer. J. Child. Dis., 1985, vol.139, №6, p.625 - 631.) Але цьому способу притаманний суттєвий недолік - він не володіє достатньою чутливістю та специфічністю. В якості прототипу обраний спосіб оцінки ризику розвитку повторних епізодів бронхіальної обструкції при ГРВІ у ді тей, заснований на оцінці вмісту загального імуноглобуліну Е в сироватці крові (В.К. Таточенко, B.C. Реутова, О.Ф. Исакова. О причинах рецидивирования синдрома бронхиальной обструкции при ОРВИ у детей // Педиатрия. - 1984. - №9. - С.21 - 22). Згідно з прототипом визначають рівень загального імуноглобуліну E в сироватці крові у хворих на ГРВІ дітей з бронхообструктивним синдромом, та у випадку перевищення його вмісту більше, ніж 100МО/л, констатують високий ризик розвитку рецидивів цього синдрому. Прототипу притаманний ряд суттєвих недоліків, головними з яких є хибнопозитивні та хибнонегативні результати, а також достовірні зміни рівня загального імуноглобуліну E в сироватці крові в процесі динамічного спостереження. Так, за даними авторів прототипу, при низьких значеннях рівня загального імуноглобуліну E в сироватці крові хворих в подальшому повторні епізоди бронхіальної обструкції при ГРВІ відмічалися майже у 40% випадків. У дітей з вмістом загального імуноглобуліну E в сироватці крові білше 100МО/л відсутність рецидивів виявлено в 15% спостережень. Крім того, у кожного десятого хворого рівень загального імуноглобуліну E в сироватці крові в процесі спостереження суттєво коливається від нормальних значень до концентрації більше 100МО/л. Таким чином, при застосуванні прототипу одержувані результати часто є недостовірними, хибнопозитивними чи хибно-негативними, відображуючи низьку специфічність та чутливість способу виявлення повторних епізодів бронхіальної обструкції при ГРВІ. Завданням даного винаходу є забезпечення специфічності та достовірності способу виявлення ризику рецидивування синдрому бронхіальної обструкції при ГРВІ у дітей та, відповідно до цього, - підвищення ефективності профілактичних заходів. Завдання, яке поставлене, може бути досягнене за рахунок того, що у хворих на ГРВІ з бронхообструктивним синдромом інкубують пробу крові з нітросинім тетразолієм, визначають середній цитохімічний коефіцієнт еозинофільних лейкоцитів, враховуючи який оцінюють ризик рецидивування синдрому бронхіальної обструкції при ГРВІ. Технічне вирішення, що заявляється, відрізняється від прототипу тим, що в якості показника ризику розвитку повторних епізодів бронхіальної обструкції при ГРВІ у дітей використовують цитохімічний показник метаболічної активності еозинофілів за даними НСТ-тесту. Ця відмінність дозволяє зробити висновок про відповідність технічного вирішення, яке заявляється, критерію "новизна". Суттєва ознака, яка відрізняє технічне вирішення, що заявляється, від прототипу, не виявлена у інших технічних вирішеннях при вивченні даної та суміжних галузей науки, та таким чином, забезпечує відповідність рішення, яке заявляється, критерію "суттєва відмінність". Спосіб здійснюють таким чином. В сіліконізовану пробірку з 100ОД гепаріну вносять 0,5мл крові хворого. Після додавання крові 0,5мл 0,1% розчину нітросинього тетразолія (НСТ) в 0,2М фосфатного буфера при pH 7,2 її інкубірують в термостаті при температурі 37 градусів протягом 30 хвилин. Після центрифугір ування із швидкістю 1000G протягом 5 хвилин із верхнього шару осаду готують 2 мазки, які висушують на повітрі, фіксують метінолом 10 хвилин. Мазки для ідентифікації еозинофілів забарвлюють реактивом Піралішвілі протягом 45 - 50 секунд. Реакцію оцінюють при мікроскопії (ув. 900, об. 90, ок. 10) в 50 еозинофілах методом середніх цитохімічних коефіцієнтів (ЦХК) за формулою де а, б, в - відсоток еозинофілів з різним ступенем реакції, які визначалися за ступенем інтенсивності специфічного забарвлення гранул (Astaldl G., Uerga L // Acta Haematol. (Basel)., 1957, vol.17, p.129 - 135). У тих випадках, коли ЦХК складав більше 0,40умов. одиниць, то діагностують високий ризик рецидивування бронхообструктивного синдрому при ГРВІ. Вказаний діагностичний поріг одержаний при обчисленні значущості якісних відмінностей за допомогою точного методу Фішера (ТМФ) двох виборок (Е.В. Гублер. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. - Л.: Медицина, 1978. С.82 - 84) значень ЦХК хворих з рецидивуванням синдрому і ондіальної обструкції та без рецидивування за даними катамнезу (див. табл.1). Достовірність запропонованого способу виявлення рецидивування синдрому бронхіальної обструкції при ГРВІ у дітей підтверджується статистичною значущістю відмінностей двох альтернативних розподілів ЦХК еозинофілів, з урахуванням представленого в таблиці 1 "діагностичного порогу", яка визначується методом ТМФ (див. табл.2). Таким чином, при значеннях ЦХК НСТ-тесту еозинофілів 0,41умов.од. та більше ризик рецидивування синдрому бронхіальної обструції при ГРВІ у ді тей виявляється з достовірністю P < 0,003. Результати достовірності виявлення ризику рецидивування синдрому бронхіальної обструкції при ГРВІ у дітей способом прототипу представлені в табл.3. Відсутність суттєви х відмінностей при виявленні ризику рецидивування, бронхіальної обструкції при ГРВІ способом прототипу пов'язане із частими хибнопозитивними та хибнонегативними результатами. Оскільки в оцінці переваг двох способів діагностики більше значення має не суттєвість їх відмінностей, а сила їх інформативності, при порівнянні способа, який заявляється, із способом прототипу був використаний загальноприйнятий метод дивергенції розподілів (Д) з наступним кутовим перетворенням Фішера (Е.В. Гублер. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. - Л.: Медицина, 1978. С.91 - 104). В табл.4 представлено порівняння сили діагностичної інформативності способу, який заявляється, та способу прототипу методом дивергенції розподілів (Д) та кутового перетворення Фішера (Ф). Таким чином, величина діагностичної інформативності виявлення ризику рецидивування синдрому бронхіальної обструкції при ГРВІ у ді тей способом, який заявляється, суттєво вище, ніж способом прототипу. Клінічні приклади. Приклад 1. Дитина Ренчук Альона, 1р. 10міс. (іст. хвороби №267, 1988p.). Поступила в стаціонар з діагнозом: ГРВІ з синдромом бронхіальної обструкції. При дослідженні проби крові: ЦХК НСТ-тесту еозинофілів крові 0,44умов.од. Рівень загального імуноглобуліну E в сироватці крові склав 15МО/л. На підставі того, що ЦХК еозинофілів перевищував рівень прогностичного порогу (0,40умов.од.), виявлений високий ризик рецидивування бронхообструктивного синдрому при ГРВІ. Вірність заключения підтвердилася тим, що в процесі катамнестичного спостереження у дівчинки відмічалися рецидиви бронхіальної обструкції на фоні ГРВІ (2 випадки бронхіальної обструкції на рік спостереження). Приклад 2. Дитина Кравчук Марина. 2 роки (іст. хвороби №899, 1987p.). Поступила в стаціонар з діагнозом ГРВІ з синдромом бронхіальної обструкції. При дослідженні проби крові: ЦХК HCl - тесту еозинофілів крові дорівнював 0,16умов. одиниць. Рівень загального імуноглобуліну E в сироватці крові склав 130МО/л. На підставі того, що ЦХК еозинофілів був нижче рівня прогностичного порогу (0,40умов.од.) виявлений низький ризик рецидивування бронхообструктивного синдрому в наступному. Вірність заключения підтвердилася тим, що в процесі катамнестичного спостереження рецидивування бронхіальної обструкції не було, не дивлячись на те, що дівчинка перенесла в середньому 4 випадки ГРВІ на рік спостереження. Таким чином, використання винаходу, який заявляється, дозволяє надійно оцінювати ризик рецидивування синдрому бронхіальної обструкції при ГРВІ у дітей. Використання винаходу, який заявляється, дозволяє забезпечити достовірність та надійність виявлення ризику рецидивуваиня синдрому бронхіальної обструкції при ГРВІ у дітей, що на підставі одержаних даних дає можливість раціонально формувати групи диспансерного спостереження для підвищення ефективності профілактичних заходів. Тим самим зменшується частота повторних епізодів бронхіальної обструкції при ГРВІ, а, врешті, необхідність проведення дезобструктивного лікування. Крім того відпадає потреба в необгрунтованих протирецидивних заходах. Цим забезпечується позитивний вплив на стан здоров'я дитини, а також отримання позитивного економічного ефекту.