Спосіб диференційної діагностики пошкодження бронхолегеневої системи радіонуклідами інгаляційного надходження і хронічних неспецифічних запальних захворювань легенів

Спосіб диференційної діагностики пошкодження бронхолегеневої системи радіонуклідами інгаляційного надходження і хронічних неспецифічних запальних захворювань легенів в постраждалого населення, який полягає у комплексному визначенні клінічних, ендоскопічних та цитологічних показників стану бронхолегеневої системи, який відрізняє ться тим, що проводять сукупнопорівняльне клінічне, функціональне (пневмотахометрія), ендоскопічне та рентгенологічне обстеження бронхолегеневої системи осіб, які за різних обставин (аварійних, побутови х) зазнали інгаляційного надходження радіонуклідів аварійнотехногенного або природного походження, і, при наявності сукупності синдрому подразнення верхніх дихальних шляхів з низьким продуктивносекреторним компонентом під час безпосереднього вірогідного інгаляційного надходження радіону U 2 UA 1 3 22317 альной диагностики хронической обструктивной болезни легких. Заяв. №981210617/14, РФ, Опубл. 27.12.1999, Публ №2143695]. Спосіб полягає у дослідженні рідини бронхоальвеолярного лаважа. Визначають оксалати в рідині бронхоальвеолярного лаважа і в сечі, а також проводять реакцію гальмування міграції мононуклеарів в присутності фітогемфгглютинина і визначають індекс гальмування міграції мононуклеарів. При перевищенні вмісту оксалатів в рідині бронхоальвеолярного лаважу у порівнянні з вмістом в сечі в два і більше разів і негативному значенні індексу гальмування мононуклеарів діагностують оксалатну форму хронічної обструктивної хвороби легень діагностують оксалатну форму хронічної обструктивної хвороби легень. Недоліком відомого способу є неможливість використання для диференційної діагностики між радіаційне обумовленими і нерадіаційно обумовленими ушкодженнями бронхолегеневої системи, оскільки і ті і інші ушкодження можуть бути неоксалатними. Відомий спосіб оцінки радіаційного ураження організму [Гнатишин B.C. Спосіб оцінки радіаційного ураження організму. Пат. України №96031131 від 31.10.1997, Бюл. №5]. Спосіб передбачає проведення морфологічної діагностики радіаційного ушкодження тканин шляхом патогістологічного виявлення псевдоамілоїду, але не враховує комбінації клінічних патологічних змін бронхолегеневої системи, характерних для інгаляційного радіаційного ураження бронхолегеневої системи. Найбільш близьким до пропонованого є спосіб діагностики радіаційно індукованого пошкодження бронхолегеневої системи за наявністю радіонуклідів у фагосомах альвеолярних макрофагів отриманих з рідини бронхоальвеолярного лаважу при бронхофіброскопії [Чучалин А.Г., Черняев А.Л., Вуазен К. Патология органов дыхания у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС. - М.: Грантъ, 1998. - 272 с.]. Спосіб полягає в проведенні бронхофіброскопії з бранхоальвеолярним лаважем, виділенні альвеолярних макрофагів, ренгенспектральному та рентгенфлюоресцентному мікроаналізі суспензії альвеолярних макрофагів для визначення наявності радіонуклідів. Недоліками відомого способу є неможливість визначати наявність впливу газоподібних (радон222) та водорозчинних радіонуклідів, а також потреба в ексклюзивному обладнанні (існують 2-3 зразки в світі) для визначення радіонуклідів та значні матеріальні витрати. При виконанні цього способу не враховуються клінічні особливості перебігу бронхолегеневої патології, не проводиться оцінка функціонального стану бронхолегеневої системи за показниками пневмотахометрії, а саме 4 форми (синдрому) обструктивни х порушень, стану слизової оболонки трахеобронхіального дерева за даними бронхофіброскопії, а саме типу і характеру змін слизової оболонки та ендобронхіального секрету, що має важливе значення для верифікації клінічного діагнозу, визначення прогнозу захворювання, напрямку та активності лікувальної тактики. Технічним завданням корисної моделі є створення способу диференційної діагностики радіаційного пошкодження бронхолегеневої системи внаслідок інгаляційного надходження радіонуклідів, що дає можливість верифікувати брохолегеневу патологію в осіб, які зазнали радіаційного впливу в умовах ймовірного інгаляційного надходження радіонуклідів, як радіаційне індуковану, для призначення відповідних лікувальнореабілітаційних заходів та прийняття експертних рішень. Поставлене технічне завдання вирішується за рахунок того, що проводять комплексне клінічне, функціональне (пневмотахометрія), ендоскопічне та рентгенологічне обстеження бронхолегеневої системи осіб, які за різних обставин (аварійних, виробничих, побутових) могли зазнати інгаляційного надходження радіонуклідів аварійнотехногенного, або природно-побутового походження, і при наявності первинно хронічного характеру розвитку бронхолегеневого захворювання з мінімальною клінічною симптоматикою, синдрому подразнення верхніх дихальних шля хів з низьким продуктивно-секреторним компонентом під час дії, та в найближчі терміни після дії пошкоджуючого фактору; зміни мінімальної клінічної симптоматики раннього періоду (перші два-п'ять років) швидким розвитком вентиляційних та гнійно-обструктивних ускладнень в віддаленому періоді після дії пошкоджуючого фактора (п'ять-сім років); невідповідності швидкості розвитку рентгенологічних змін в легенях (підсилення легеневого малюнку, підвищення прозорості легеневих полів, перибронхіальний фіброз бронхіального дерева) при мінімальних клінічних проявах в перші роки після дії пошкоджуючого фактору (перші два-п'ять років); переважно гіпотонічної дискінезії мембранозної частини трахеї в перші роки після дії пошкоджуючого фактору та тотальної бронхообструкції в наступний період, переважаючої наявності атрофічного ендобронхіту зі значними склеротичними змінами слизової оболонки бронхів та де формацією бронхіального дерева; специфічному порушенні відносного вмісту і співвідношення вмісту епітеліальних клітин, альвеолярних макрофагів, нейтрофілів, лімфоцитів. Наглядно дані приведено в таблиці. 5 22317 6 Таблиця Диференційно-діагностичні критерії інгаляційного радіонуклідного та неспецифічного хронічного запального пошкодження бронхолегеневої системи Диференційно-діагностичні критерії Початок захворювання Синдром подразнення верхніх дихальних шляхі в з низьким продуктивно-секреторним компонентом Клінічна симптоматика раннього періоду (2-3, до 5 років після дії пошкоджуючого фактору) Клінічна симптоматика віддаленого періоду (більше 5 років післядії пошкоджуючого фактору) Патологічні ознаки пошкодження неспецифічного хронічного запальноінгаляційного радіонуклідного го первинно-хронічний гострий початок і перехід в хронічний є мінімальна гіпореактивна клінічна традиційна показова нормореактивна або гіперреактивна клінічна симптосимптоматики раннього періоду матики раннього періоду швидкий розвиток вентиляційних ускладнень та гнійних змін ендобронхіального секрету як правило поєднання і взаємо обтяження перебігу бронхолегеневої патології з захворюваннями інших органів і систем: з тиреоїдНаявність поліорганної патології ною, серцево-судинної, психоневрологічною, гастроентерологічною (особливо з гастроезофагорефлюксною хворобою) невідповідність швидкості розвитШвидкість розвитку рентгеноло- ку рентгенологічних змін в легенях гічної симптоматики і її відповід- мінімальним клінічним проявам ність клінічному перебігу захво- перебігу захворювання в перші рювання роки після дії пошкоджуючого фактору (перші два-п'ять років) перевага виявлення гіпотонічної дискінезії мембранозної частини трахеї та головних бронхів при Вентиляційні порушення пневмотахометричному дослідженні в перші роки після дії пошкоджуючого фактору (перші двап'ять років) переважна наявність атрофічного ендобронхіту зі значними склеротичними змінами слизової оболоЕндоскопічна характеристика нки бронхів. Значна деформація слизової оболонки бронхів бронхіального дерева в віддалений період (більше 5 років) після дії пошкоджуючого фактора. Ендоскопічна характеристика евдобронхіального секрету немає Мінімальна кількість рідкого слизового ендобронхіального секрету в перші роки після дії пошкоджуючого фактору - „суха" слизова оболонка" (перші два-п'ять років). Різка зміна якостей ендобронхіального секрету на значну кількість і гнійний в'язкий характер в віддалений період (більше 5 років). поступовий розвиток вентиляційних ускладнень та гнійних змін ендобронхіального секрету перебіг бронхолегеневої патології рідко поєднується з комплексним ураженням інших органів і систем. Можливе додаткове ураження 1-2 систем (в першу чергу серцевосудинної). відповідність швидкості розвитку рентгенологічних змін в легенях традиційним клінічним проявам перебігу захворювання в перші роки після початку захворювання (перші два-п'ять років) перевага виявлення тотальної бронхобстр укції чи обструкції дрібних бронхів при пневмотахометричному дослідженні в перші роки після початку захворювання (перші два-п'ять років) переважна наявність гіперпластичного або нормоглатичного ендобронхіту з катаральними змінамислизової оболонки бронхів. Незначна деформація бронхіального дерева в відпалений період (більше 5 років) після початку захворювання. Традиційна (нормо- або гіперпродуктивна) кількість помірно в'язкого слизового, або слизово-гнійного ендобронхіального секрету в перші роки після початку захворювання (перші два-п'ять років). Помірна зміна якостей ендобронхіального секрету на гнійно-слизовий, або слизово-гнійний помірно в'язкий характер при нормоабо гіперпродуктивній кількості в віддалений період (більше 5 років) після почату захворювання. 7 22317 8 Продовження таблиці Диференційно-діагностичні критерії Ендоскопічна топографічні особливості захворювання Цитологічні особливості бронхоальвеолярних змивів врахування (відносний вміст і співвідношення вмісту епітеліальних клітин, альвеолярних макрофагів, нейтрофілів, лімфоцитів). Патологічні ознаки пошкодження неспецифічного хронічного запального На ранніх етапах локальне поширенДифузне поширення патологічня патологічних процесів в проксіманих процесів впродовж бронхіальнодистальному напрямку впродовж льного дерева. бронхіального дерева інгаляційного радіонуклідного Відносна перевага вмісту епітеліальних клітин та альвеолярних макрофагів вад нейтрофілами та лімфоцитами. Наводимо приклади застосування способу. Приклад 1. Хворий Г., 1952 р.н. №IX 5533, ЛНА на ЧАЕС з 26.04.1986 року. Обстежений з метою диференційної діагностики пошкодження бронхолегеневої системи радіонуклідами інгаляційного надходження і хронічного неспецифічного бронхолегеневого захворювання. Діагноз: Хронічний обструктивний бронхіт, ІІ ст. Пневмосклероз. Емфізема легень. ЛН І ст. (2002 р.) За хворювання розвинулось як первинно-хронічне з мінімальною гіпореактивною клінічною симптоматикою раннього періоду, поєднане з патологією органів ЖКТ, серцево-судинною і нервової систем. При дослідженні функції зовнішнього дихання (ФЗД) в 1994 році - гіпотонічна дискінезія мембранозної частини трахеї і головних бронхів, в 2002 році - вентиляційні порушення за обструктивним типом II ст. Ендоскопічно-дифузний атрофічний ендобронхіт з виразними катарально-склеротичними змінами слизової оболонки бронхів, значною деформацією бронхіального дерева. При цитологічному дослідженні бронхоальвеолярних змивів виявлено перевагу вмісту епітеліальних клітин та альвеолярних макрофагів над нейтрофілами та лімфоцитами. Аналіз із застосуванням запропонованих діагностичних критеріїв засвідчив наявність пошкодження бронхолегеневої системи радіонуклідами інгаляційного надходження. При обстеженні за допомогою лічильника випромінювання людини (ЛВЛ) і в гама-камері висновок підтверджено: ак Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський Відносна перевага вмісту нейтрофілів та лімфоцитів над епітеліальними клітинами та альвеолярними макрофагами. тивність цезію-137 склала 8100Бк, місце переважної локалізації активності - в ділянці біфуркації трахеї. Приклад 2. Хворий С. 1947 р.н. №IX 2407, ЛНА на ЧАЕС 1986 року. Обстежений з метою диференційної діагностики пошкодження бронхолегеневої системи радіонуклідами інгаляційного надходження і хронічного неспецифічного бронхолегеневого захворювання. Діагноз: Хронічний бронхіт. Пневмосклероз. ЛН І ст. Захворювання розвинулось з 1998 року після переохолодження, щорічно зимові загострення. При дослідженні ФЗД - експіраторний колапс дистальних бронхів. Ендоскопічно виявлено катаральний ендобронхіт з незначною деформацією бронхіального дерева. В бронхоальвеолярному змиві переважають нейтрофіли і лімфоцити. Аналіз із застосуванням запропонованих діагностичних критеріїв засвідчив наявність хронічного неспецифічного бронхолегеневого захворювання. Висновок підтверджено результатами обстеження за допомогою ЛВЛ - підвищеного вмісту радіонуклідів в організмі не виявлено. Спосіб може бути реалізований в умовах лікувально-профілактичних медичних установ, які мають спеціалістів і обладнання, що можуть забезпечити проведення клінічного, функціонального, рентгенологічного, ендоскопічного та цитологічного обстеження бронхолегеневої системи у певних груп населення (обласні та міські клінічні лікарні, науково-дослідні інститути). Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601