Спосіб лікування гострого інфаркту міокарда, ускладненого гострою серцевою недостатністю

Спосіб лікування гострого інфаркту міокарда, ускладненого гострою серцевою недостатністю, 3 25242 Існує багато лікарських засобів, які впливають на метаболізм серцевого м'язу, однак не всі вони справляють позитивний ефект на скорочувальну функцію міокарда та рівень прозапальних цитокінів у пацієнтів з ГІМ та ГСН. Запропонований нами спосіб лікування пацієнтів з ГІМ та ГСН дозволяє диференційовано, з урахуванням рівня прозапальних цитокінів, проводити лікування хворих на ГІМ, ускладнений ГСН з використанням інгібітора 5-ліпоксигенази кверцетину. Прототипом корисної моделі є спосіб застосування внутрішньовенної форми інгібітора 5ліпоксигенази кверцетину у хворих на ГІМ [6] Основа способу полягає в тому, що 0,5г 10% розчину препарату, розчиненого в 50мл фізіологічного розчину NaCI, шляхом вн утрішньовенної інфузії протягом 20хв уводили зразу після госпіталізації хворого на ГІМ. Потім інфузію повторювали через 2 та 12год у такій самій дозі. На 2-гу та 3-тю доби кверцетин уводили двічі по 0,5г з інтервалом 12 годин, на 4-ту та 5-ту доби - однократно в дозі 0,25г. Недоліками даного способу є відсутність підтримуючої дози метаболічної терапії впродовж всього гострого та підгострого періоду захворювання, а також у прототипі не враховувався ви хідний рівень прозапальних цитокінів, збільшення якого має несприятливе прогностичне значення у пацієнтів з ГІМ та ГСН. Нами запропонований спосіб, який дозволяє усун ути вказані недоліки. 4 В основу корисної моделі поставлено задачу зменшити госпітальний показник летальності серед пацієнтів з ГІМ та ГСН, кількість повторних інфарктів та рецидивів, терміни перебування пацієнтів в стаціонарі, підвищити рівень фізичної працездатності, толерантність до фізичного навантаження та якість життя хворих на ГІМ. Задача вирішується таким чином, що при поступленні всім пацієнтам з ГІМ, ускладненим ГСН та підвищеним рівнем прозапальних цитокінів (інтерлейкіну-1-a, інтерлейкіну-6, фактору некрозу пухлин, неоптерину) зразу після госпіталізації призначають внутрішньовенну форму інгібітора 5ліпоксигенази кверцетину за стандартною методикою: 0,5г 10% розчину препарату, розчиненого в 50мл фізіологічного розчину NaCI, шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 20хв уводять зразу після госпіталізації хворого на ГІМ. Потім інфузію повторюють через 2 та 12год у такій самій дозі. На 2-гу та 3-тю доби кверцетин уводять двічі по 0,5г з інтервалом 12 годин, на 4-ту та 5-ту доби - однократно в дозі 0,25г. Далі, починаючи з 6-ї доби захворювання, пацієнтам призначають гранули кверцетину по 1г (1/2 чайної ложки) на ½ склянки води, 2 рази на добу. При цьому слідкують за рівнем прозапальних цитокінів у крові. Дана корисна модель забезпечує підвищення ефективності лікування пацієнтів з ГІМ, перебіг якого ускладнився ГСН. Результати використання запропонованого способу наведені в Таблиці 1. Таблиця 1 Порівняльна характеристика ефективності використання запропонованого та відомого способу в клінічній практиці Критерії 1. Скорочення терміну лікування в стаціонарі 2. Зменшення кількості рецидивів та повторних ін фарктів міокарда 3. Час настання ефекту 4. Зменшення кількості летальних випадків 5. Покращення показників скоротливої здатності міокарда 6. Покращення ефекту лікування 7. Зменшення тривалості тимчасової непрацездатності (у днях, у випадках, у тривалості випадку) Запропонований спосіб Відомий прототип На 3-4 дні 1-2 У 71% пацієнтів 62% Наприкінці курсового лікування Перша реакція через 7год., при подальшій стабілізації ефекту На 9% На 6% У 86%хворих 75% У 92%хворих 68% У 83% хворих 67% Таким чином, застосування даного способу лікування гострого інфаркту міокарда, ускладненого гострою серцевою недостатністю забезпечує підвищення ефективності лікування з 68% до 92%. Суть корисної моделі пояснюється конкретними прикладами застосування способу. Приклад 1. Хворий Ц., 54 роки, історія хвороби №2856. 24.02.2004p., поступив зі скаргами на інтенсивні пекучі болі за грудиною, які іррадіювали у ліву р уку та ліву лопатку, виникли у спокої, не знімалися нітрогліцерином, запаморочення, задуху у спокої, загальну слабкість, серцебиття. Неодноразово лікувався амбулаторно та в стаціонарі з приводу ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії. Приймає інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприлу в дозі 10мг/добу) та антиагреганти (аспірин 75мг/добу). При поступленні ЧСС - 110уд/хв, AT 5 25242 90/60мм рт.ст. На ЕКГ: ознаки трансмурального інфаркту міокарда передньо-верхівкової ділянки лівого шлуночка. При проведенні імуноферментного аналізу виявлено підвищений рівень інтерлейкіну-1-a (29,01пг/мл), інтерлейкіну-6 (30,27пг/мл), фактора некрозу пухлин (44,26пг/мл), неоптерину (15,36нмоль/л). При проведенні Ехо-КГ обстеження виявлено зони гіпокінезії в ділянці передньої стінки лівого шлуночка та зниження його скоротливої здатності (загальна фракція викиду 40%). Пацієнту призначено наступні групи препаратів: наркотичні анальгетики (морфін), низькомолекулярні гепарини (еноксапарин), антиагреганти (аспірин, клопідогрель), інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприлу), статини (сімвастатин), інгібітор 5-ліпоксигенази (кверцетин). Застосування кверцетину розпочали з його внутрішньовенної форми: 0,5г 10% розчину препарату, розчиненого в 50мл фізіологічного розчину NaCI, шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 20хв увели зразу після госпіталізації хворого. Потім інфузію повторювали через 2 та 12год у такій самій дозі. На 2-гу та 3-тю доби кверцетин уводили двічі по 0,5г з інтервалом 12 годин, на 4-ту та 5-ту доби - однократно в дозі 0,25г. Далі, починаючи з 6-ї доби захворювання, пацієнту призначили гранули кверцетину по 1г (1/2 чайної ложки) на ½ склянки води, 2 рази на добу. Через двадцять вісім днів після проведеного лікування отримані наступні результати: при проведенні імуно-ферментного аналізу виявлено зниження рівню прозапальних цитокінів: інтерлейкіну-1-a (9,73пг/мл), інтерлейкіну-6 (4,83пг/мл), фактора некрозу пухлин (16,57пг/мл), неоптерину (4,24нмоль/л). При проведенні повторної Ехо-кардіографії спостерігалось збільшення загальної фракції викиду до 49%. Хворому було рекомендовано в подальшому проводити курсове лікування гранулами кверцетину. З прикладу та таблиці можна побачити, що запропонований авторами спосіб дозволяє: - Скоротити термін лікування в стаціонарі пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, ускладненим гострою серцевою недостатністю; - Зменшити кількість рецидивів та повторних інфарктів міокарда; - Попередити прогресування серцевої недостатності, про що свідчить зростання загальної фракції викиду; - Зменшити тривалість тимчасової непрацездатності у пацієнтів, що перенесли гострий інфаркт міокарда, ускладнений гострою серцевою недостатністю. Мета корисної моделі. Оптимізувати лікування гострого інфаркту міокарда, ускладненого гострою серцевою недостатністю. Поставлена мета досягається тим, що пацієнтам з гострим інфарктом міокарда, ускладненим гострою серцевою недостатністю, рекомендується призначення гранул кверцетину починаючи з шостої доби гострого інфаркту міокарда, після початкової внутрішньовенної інфузії препарату (1-5 доби інфаркту) та продовження прийому гранул кверцетину впродовж одного місяця, а потім перехід до курсової схеми лікування кверцетином. 6 Технічне рішення: спосіб сформульовано на основі обстеження та лікування 45 хворих на гострий інфаркт міокарда, ускладнений гострою серцевою недостатністю. Всім пацієнтам проводили електрокардіографію, ехокардіографію, імуноферментний аналіз рівню прозапальних цитокінів в крові. Суть даного способу заключається в тому, що корисна модель пояснюється конкретними прикладами застосування способу. Висновок Запропонований спосіб лікування гострого інфаркту міокарда, ускладненого гострою серцевою недостатністю дає змогу покращити результати лікування хворих на гострий інфаркт міокарда, ускладнений гострою серцевою недостатністю. Спосіб може бути використаний при лікуванні хворих на гострий інфаркт міокарда, а також при виконанні НДР та дисертаційних робіт. Відповідність критерію "новизна" даного способу відрізняється тим, що вперше проводилося лікування гострого інфаркту міокарда, ускладненого гострою серцевою недостатністю шляхом призначення гранул кверцетину, починаючи з шостої доби гострого інфаркту міокарда, після початкової внутрішньовенної інфузії препарату (1-5 доби інфаркту) та продовженням прийому гранул кверцетину впродовж одного місяця, а потім переходом до курсової схеми лікування кверцетином. Відповідність критерію "суттєві відмінності" даного способу забезпечується тим, що на відміну від відомих раніше способів запропонований нами спосіб ґрунтувався на призначенні підтримуючої дози метаболічної терапії впродовж всього гострого та підгострого періоду інфаркту міокарда, а також враховуванням вихідного рівню прозапальних цитокінів, збільшення якого має несприятливе прогностичне значення у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда та гострою серцевою недостатністю. Відповідність даної корисної моделі критерію "позитивний ефект" забезпечується результатами клінічних досліджень, які засвідчують ефективність застосування описаного способу, який, на наш погляд, найбільше відповідає сучасному розвитку кардіології і може бути використаний у науковопрактичній діяльності та виконанні науководослідних робіт. Література: 1. Абакумов Ю.Е., Васюк Ю.А. За харова Т.Ю. и др. Прогноз раннего постинфарктного периода при осложненном течении инфаркта миокарда //Кардиология. - 1993. - Т. 3, №2. - С.27-30. 2. Амосова Е.Н., Ткаченко Л.А. Лечение инфаркта миокарда с элевацией сегмента ST. Основные положения рекомендаций Американского кардиологического колледжа и Американской ассоциации кардиологов - 2004 (Часть І) //Серце і судини. - 2005. - №2. - С.19-26. 3. Амосова Е.Н., Ткаченко Л.А. Лечение инфаркта миокарда с элевацией сегмента ST. Основные положения рекомендаций Американского кардиологического колледжа и Американской ассоциации кардиологов - 2004 (Часть II) //Серце і судини. - 2005. - №4. - С.15-28. 7 25242 4. Воронков Л.Г., Рогуцька О.М.,. Семененко О.І. Як ми діагностуємо та лікуємо серцеву недостатність? Аналіз результатів опитування практичних лікарів з 16 міст України //Укр. кардіол. журн. 2007. - №1. – С.5-12. 5. Коваленко В.М. Розвиток кардіології в Україні від М.Д. С тражеска до сучасності (погляд через століття) //Укр. кардіол. журн. - 2006. - Спеціальний випуск (Матеріали Міжнародного форуму Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 8 "Кардіологія вчора, сьогодні, завтра" м. Київ, 17-19 травня). – С.7-13. 6. Пархоменко А.Н., Мойбенко А.А., Кожухов С.Н. и др. Первый опыт применения внутривенной формы ингибитора 5-липоксигеназы у больных с острым инфарктом миокарда: клиникогемодинамические параллели, влияние препарата на размеры некроза //Укр. Кардіо. Ж. - 2000. - №12. - С.5-9. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601