Спосіб хірургічного лікування раку правої половини ободової кишки, ускладненого гострою кишковою непрохідністю з недостатністю баугіневої заслінки

Спосіб відноситься до медицини, а точніше до хірургії та онкології. Відомо, що для раку правої половини ободової кишки, ускладненого кишковою непрохідністю, операцією вибора є правобічна геміколектомія з формуванням ілеотранзверзоанастомоза. Однак при наявності перитоніту та трофічними порушеннями стінок кишки є противопоказанням для накладання анастомоза. В даній ситуації після видалення правої половини ободової кишки з пухлиною і промивання черевної порожнини антисептиками закінчують операцію накладанням ілеостоми та колостоми з дренуванням черевної порожнини. В подальшому через декілька місяців при задовільному стані хворого, показано накладання ілеотранзверзоанастомоза (Юхтін В.І., 1988). Даний підхід не передбачає виділення хірургічного методу лікування правобічної товстокишкової непрохідності з недостатністю баугіневої заслінки та розвитком тонкокишкової непрохідності. Найбільш близьким способом хірургічного лікування раку правої половини ободової кишки, ускладненого кишковою непрохідністю є формування ілеотранзверзоанастомоза з підшиванням клубової кишки, перпендикулярно вісі попереково-ободовій з формуванням анастомоза та накладанням підвісної ілеостоми [1]. Недопіком даного способу є те, що він не забезпечує вкриття кукси попереково-ободової кишки, що не запобігає ускладнень з боку останньої, не дає можливості достатньо надійно сформувати анастомоз при потовщеній та трофічно зміненій стінці клубової кишки, так як не був призначений для використання при обтураційній товсто-кишковій непрохідності з недостатністю баугіневої заслінки та запущеною тонкокишковою непрохідністю. Перед проведенням правобічної геміколектомії не проводилась декомпресія та ляваж тонкої кишки назо-гастроінтестінальним зондом та в послідуючому ретроградна інтубація через ілеостому тонкої кишки з укладкою її по принципу Нобля. Задачею заявленого винаходу є радикальність оперативного втручання, запобігання недостатності кишкового шва та ускладнень останнього в зв'язку з трофічними змінами у стінці клубової кишки в результаті недостатності баугіневої заслінки та розвитком тонкокишкової непрохідності, повна декомпресія кишечника з місцем анастомоза, ліквідація джерел ендотоксикоза. Спосіб здійснюється слідуючим шляхом: середнє-серединна лапаротомія (від середини відстані між мечеподібним відростком та пупком до лонного сполучення). Ревізія органів черевної порожнини з уточненням локалізації пухлини, її розповсюдженість та метастазування, оцінка стану стінки тонкої кишки, наявність чи відсутність перитоніту. Виконуємо назо-гастро-інтестінальним зондом декомпресію тонкої кишки з промиванням фізіологічним розчином та антимікробною сумішшю. Останній забираємо. Проводимо правобічну геміколектомію в модифікації Fridricha, відступивши на 8 - 12см від кінця клубової кишки, формуємо при паралельному розміщенні вісі кишок ілеотранзверзоанастомоз "бік в бік" дворядним швом (перший ряд - серозо-м'язевий вузловий капроновий №4; другий - вузловий П-подібний капроновий №2, через всі шари без прошивання слизової оболонки). Сформовану куксу ободової кишки 3 - 4 вузловими швами занурюємо в стінку тонкої кишки. Даний етап операції представлений на фіг.1. Після санації черевної порожнини вшиваємо навідними швами: правий боковий канал з використанням зв'язок резекованого правого кута ободової кишки; краї брижі тонкої та товстої кишок. Формуємо ілеостому (повну чи часткову в залежності від делятації тонкої кишки). Виконуємо ретроградну інтубацію тонкої кишки через ілеостому з укладкою її по принципу Нобля. Даний етап операції представлений на фіг.2. Дренуємо черевну порожнину, вшиваємо лапаротомну рану. Виконуємо девульсію анального сфінктера. Приклад. Хворий Г., історія хвороби №4155, 63 роки, поступив по невідкладній хірургії, верефіковано діагноз: гостра кишкова непрохідність пухлинного генеза з локалізацією пухлини в правій половині ободової кишки з прогресуючою тонкокишковою непрохідністю. Операція виконана по розробленій методиці. Післяопераційний період протікав гладко, показники сечовини; №-сечовини; креатиніну; молекули середньої ваги нормалізувались до кінця другої доби і утримувались в межах норми. Активна перистальтика почала вислуховуватись в кінці першої доби. Ілеостома закрита на 34 добу під місцевою анестезією. Хворий знаходиться під наглядом городського онкодиспансера. Експериментально-клінічна апробація способу проведена на 12 безпородних собаках, вагою 8 12кг, та 10 хворих показала, що він відповідає хірургічним та онкологічним принципам, забезпечує надійну профілактику недостатності швів анастомозу при даній патології, досягається повна декомпресія кишечника з можливістю проводити ляваж медикаментозними сумішами, що приводить до відновлення нормальної трофіки кишкової стінки та функції кишечника. Мала травматичність етапу хірургічної реабілітації, що дає право рекомендувати його для хірургічного лікування хворих раком правої половини ободової кишки, ускладненого гострою кишковою непрохідністю з недостатністю баугіневої заслінки. Таким чином, запропонований спосіб є надійним гарантом профілактики хірургічних ускладнень в післяопераційному періоді у хвори х з важкою патологією, який відповідає хірургічним та онкологічним принципам.