Золовловлювач є.б. левіна

1. Золовловлювач, що містить вертикально встановлений корпус, розділений решіткою на дві камери: камеру для приймання забруднених газів і камеру для приймання очищених газів, при цьому камера для приймання забруднених газів має два отвори - вхідний і вихідний, а камера для приймання очищених газів має один отвір - вихідний, 3 25897 „Золовловлювач....” має такі суттєві відмінні ознаки: - по-перше корпус золовловлювача розташовується горизонтально, а вихідний отвір „камери для приймання очищених (частково) димових газів” і вихідний отвір „камери для приймання забруднених димових газів" з'єднуються трубчастим колектором (оригінальної конструкції) з одним вихідним отвором, при цьому, прямоточне дно „камери для приймання забруднених димових газів” перетворюється на „бункер-сепаратор” (оригінальної конструкції) з нахиленим дном, яке облаштоване двома течками, для видалення назовні осадженої золи із „бункера-сепаратора", і жорстким ребром, яке розділяє (сепарує у процесі осадження в бункері) фракції золи на крупні і дрібні; - на зовнішніх поверхнях золовловлювача монтується повітряний теплообмінник (будь-якої відомої конструкції), який призначений для зменшення температури димових газів перед їх направленим у технологічні схеми ( комплекси апаратів) для тонкого очищення газів. Сутність корисної моделі пояснюється кресленнями, де: - на Фіг.1 зображено: а) загальний вигляд „ Золовловлювача” (збоку) у розрізі; б) вигляд по стрілці А на Фіг.1а(без колектора); - на Фіг.2 зображено: а) загальний вигляд колектора з боку (див. Фіг.1а, п.8); б) вигляд по стрілці А на Фіг.2а; в) вигляд по стрілці В на Фіг.2а; г) розріз В-В на Фіг.2а; - на Фіг.3 зображений варіант принципової (повної) схеми очищення димових газів енергокотлів ТЕС, де: 1 - енергетичний котел; 2 - димовий тракт; 3 - „Золовловлювач” (з повітряним теплообмінником 3а); 4 - водяний теплообмінник; 5 - димосос; 6 - блок апаратів для тонкого очищення димових газів; 7 - вентилі (7а; 7б; 7в); 8 - блок апаратів для очищення чистих газів від шкідливих газових складових: NOX і SOX ; 9 - вентилятор; 10 - агрегат для підігрівання (підсушування ) чистих газів перед їх викидом у атмосферу; 11 - воздухопровід гарячого повітря; 12 - димова труба; 13 - золонакопичувач (споруда повинна бути герметичною). Примітки: 1) Вентилі 7а, 7б і 7в призначенні для регулювання порядку викиду очищених димових газів у атмосферу: - напряму - вентиль 7а відкритий, а вентилі 76 і 7в закриті; - через агрегати блока 8 - вентиль 7а закритий, а вентилі 7б і 7в відкриті. 2) Відомий варіант схеми очищення димових газів наведено в [4]. „Золовловлювач...” містить в собі наступне (див.Фіг.1): - корпус 1, який має вхідний отвір 2 (розміром „Д”) і два ви хідних отвора: малий 3 (розміром 0,25 „Д”) і великий 4 (розміром 0,75”Д”). Між боковими площинами корпусу 1 монтується решітка 5, яка ділить порожнину корпусу 1 на дві частини: „камеру для приймання забруднених димових газів" 6 і 4 „камеру для приймання очищених (частково) димових газів” 7; - колектор 8, який з'єднує між собою вихідні отвори 3 і 4 корпусу 1; - „бункер-сепаратор” 9, що має форму нерівнобокої перевернутої піраміди (її бокові площини виготовляються разом з боковими площинами корпусу 1), яка розміщується знизу корпусу 1 між його отворами 2 і 3. Порожнина „бункерасепаратора” 9 разом з порожниною камери 6 утворює загальну „осаджувальну камеру” (6 плюс 9), дно якої (більша нахилена сторона „піраміди”) обладнується: а) двома течками: течка 10 - призначена для видалення із бункера 9 крупних фракцій (розміщується у самому низу нахиленого дна бункера); течка 11- призначена для видалення із бункера 9 дрібних фракцій (розміщується у верхній зоні нахиленого дна бункера 9 на відстані однієї третини довжини дна від вихідного отвор у 3 корпусу 1); б) жорстким ребром 12 (виконує роль „мола”), яке прилаштовується (вертикально до нахиленого дна бункера 9) перед верхньою течкою 11 (висота ребра 12 не повинна перевищува ти показника висоти „піраміди” у місці приєднання ребра 12 до дна бункера 9); - повітряний теплообмінник (на кресленні не показано) будь-якої відомої конструкції. „Золовловлювач...” працює наступним чином. Вихлопні димові гази (зі швидкістю 12...15м/с і власним тиском 0.3...0,5МПа) по димовому тракту ( див. Фіг.3) поступають через отвір 2 корпусу 1 (золовловлювача) у загальну порожнину „осаджувальної камери" (6 плюс 9). Об'єм порожнини (6 плюс 9) повинен бути не менше 8...10 „Vт” (де „Vт”об'єм одного метра погонного димового тракта). З цього моменту починається процес грубого очищення димових газів енергетичних котлів ТЕС. Як тількифронт потоку димового газу (неперервний процес) поступає у порожнину (6 плюс 9), він змінює свій агрегатний стан: стислий ламінарний потік (див. на Фіг.1а стрілки, що показані в середині вхідного патрубка 2 корпусу 1) миттєво розширюється („вибухає” - зона умовного вакууму) тим, самим швидкість його газової складової (разом з надто легкими твердими фракціями) значно спадає, а грубі (важкі) фракції димового газу продовжують рухатись (по інерції) швидше основної газо-пилової суміші. У цей момент починається сепарація (розділення) газового потоку: - газова суміш (газ і надлегкі фракції) уходять через решітку 5 корпусу 1 у порожнину „камери для приймання очищених (частково) димових газів” 7 і далі через вихідний отвір 4 попадають у колектор 8 (перший - основний потік частково очищених димових газів); - важкі фракції (зола та інше), вивельні (частково) від впливу газового потоку, під час свого інерційного польоту в порожнині (6 плюс 9), підпадають під дію гравітаційної сили Землі, а це призводить до подальшого: - „надважкі” фракції осідають на нахилене дно „бункера-сепаратора” 9 і видаляються зовні через течку 10; 5 - останні тверді фракції (розміри менше 50мкм), що продовжують літати у газо-пиловому потоці, який продовжує рухатись у бік вихідного отвору 3, натикаються на „мол” (жорстке ребро 12) - це є припона для цього газо-пилового потока, яка призводить до наступного: ті тверді фракції газопилового потоку, яких цей поток не зміг „пересадити” через „мол” - осідають на нахилене дно бункера 9 і видаляються зовні через течку 10, а надлегкі фракції, які разом з газопиловим потоком перенеслися через „мол” попадають у газовий ви хор, що утворюється за „молом” (за законами динаміки атмосфери), де рух твердих фракцій (розміром 50...30мкм) різко змінюється у бік нахиленого дна бункера 9 (див. на Фіг.1 стрілки за жорстким ребром 12) - осідають на ньому і видаляються зовні із бункера 9 через течку 11. Осаджена і видалена із „бункера-сепаратора” зола поступає у золоприймальний накопичувач (або інше), що показаний на Фіг.3, п.13. Використання видаленої золи визначається за технологічними потребами. 25897 6 Гаряче повітря повітряного теплообмінника використовується для підігрівання (підсушування) очищених димових газів після апаратів мокрої очистки (див. позиції 3а; 11 і 10 на Фіг.3). Нові суттєві відмінні ознаки при взаємодії з відомими суттєвими ознаками дадуть можливість суттєво підвищити (на ТЕС) техніко-економічні показники експлуатації комплексу апаратів, які складають схеми тонкого очищення димових газів (включаючи димосос). Джерела інформації: 1. Рихтер Л.А. „Тепловые электрические станции и защита атмосферы", Москва, „Энергия", 1975р. с.37, 38. 2. Семаков Ф.П., Ужек Г.Л. „Очистка дымовых газов", Київ, „Те хніка", 1974, с.54, 55. 3. Вальдберг А.Ю. і інші, „Технология пылеулавливания", Ленінград, „Машиностроение", 1985р., с.25-28. 4. Патент Російської Федерації 2018055, кл. F23J15/00, бюл. №15, від 15.08.1994р. 7 Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 25897 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601