Спосіб діагностики залізодефіцитного стану у дітей

Спосіб діагностики залізодефіцитного стану у дітей, що включає відбір проби периферійної крові, дослідження морфофункціональних параметрів її еритроцитів, оцінку результатів та визначення дефіциту заліза, який відрізняється тим, що як морфофункціональні параметри еритроцитів до 3 відбір проби периферійної крові, дослідження клінічних параметрів еритроцитів периферійної крови, оцінку результатів та визначення дефіциту заліза й ступеню перебігу захворювання. За умов прототипу визначають кількість еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, лімфоцитів, оксигемоглобіну та швидкість осідання еритроцитів. При оцінці клінічних параметрів периферійної крові виявляють нормовані відхилення визначених параметрів від середньостатистичних для здорових індивідуумів, формують факторну діаграму на основі нормованих відхилень і факторних виражень вагових навантажень, отриманих заздалегідь за даними здорових індивідуумів. Визначення дефіциту заліза здійснюють по відхиленню форми поточної факторної діаграми від отриманих раніше, за масивом значень, характерних для хворих індивідуумів. Ступінь перебігу захворювання визначають за відхиленнями значень факторів від нормованих границь та інтервалів [3]. Як інформує аналіз властивостей прототипу, збільшення номенклатури клінічних параметрів периферійної крови покращує інформативність та інтерпретацію даних дослідження, з можливістю визначення не лише дефіциту заліза, але й ступеню перебігу захворювання. Однак, відомому рішенню задачі ще бракує простоти та експлуатаційних зручностей, внаслідок високої трудомісткості при оцінці та обробці досліджуваних параметрів, необхідності формування масиву факторних діаграм, ступіней захворювання для їх наступної обробки за умов факторного аналізу. При цьому розрахунок на відносну візуалізацію «відхилень» форм факторних діаграм при встановленні дефіциту заліза, границь та інтервалів під час з'ясування ступеню перебігу захворювання від нормованих значень стримує реалізацію прийнятної точності. Це утрудняє архівацію даних, впливає на достовірність ретроспекції масиву сформованих значень і вимагає залучення комп'ютерних прикладних програм, що підвищує собівартість діагностики. В основу дійсної корисної моделі поставлена задача створити такий спосіб діагностики залізодефіцитного стану у дітей, застосування якого дозволило б шляхом дослідження змін морфофункціональних особливостей еритроцитів периферійної крові та математичного моделювання гематологічної залежності залізодефіциту на їхній основі спростити дослідження, підвищити експлуатаційні зручності й точність кінцевого результату. Поставлена задача вирішується тим, що при здійсненні у способі діагностики залізодефіцитного стану у дітей, що включає відбір проби периферійної крові, дослідження морфофункціональних параметрів її еритроцитів, оцінку результатів, визначення дефіциту заліза, відповідно до корисної моделі, як морфофункціональні параметри еритроцитів досліджують середні показники об'єму еритроцитів, вмісту гемоглобіну в еритроциті, концентрації гемоглобіну в об'ємі еритроцитів й анізоцито-зу еритроцитів, розраховують гематологічний індекс і визначають дефіцит заліза, якщо значення 27021 4 гематологічного індексу становить менше 120ум.од. І Г=MCV+MCH+MCHC-RDW, де: І Г - гематологічний індекс, ум.од.; MCV - середній об'єм еритроцита, фл; МСН - середній вміст гемоглобіну в еритроциті, пг; МСНС - середня концентрація гемоглобіну в певному об'ємі еритроцитів, г/л; RDW - показник анізоцитозу еритроцитів, %. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності істотних ознак з вищезазначеним технічним результатом полягає в наступному. Оскільки в умовах залізодефіциту ефективний еритропоез неможливий, середні показники об'єму еритроцита, вмісту гемоглобіну в еритроциті, концентрації гемоглобіну в певному об'ємі еритроцитів мають тенденцію до зниження, а показник анізоцитозу еритроцитів підвищується за рахунок мікроцитозу. Тож, використання середніх показників об'єму еритроцитів, вмісту гемоглобіну в еритроциті, концентрації гемоглобіну в об'ємі еритроцитів й анізоцитозу еритроцитів дозволяє розрахувати гематологічний індекс, що корелює з виснаженням запасів заліза в організмі. Його критеріальне значення набуває практичної значущості на межі 120ум.од., на якій порушення забезпеченості організму залізом виявляється з мінімальним впливом випадкових помилок на рівнозначність класифікації залізодефіцитного стану, щодо наявності чи відсутності порушень забезпеченості організму залізом. Погрішність класифікації залізодефіциту на межі 120ум.од. гематологічного індексу сягає ± 1%. Дослідження змін морфофункціональних особливостей еритроцитів периферійної крові, разом з математичним моделюванням їх гематологічної залежності, істотно знижує трудомісткість процесу, прискорює оцінку, виключає потребу у використанні масиву факторних діаграм і ступенів захворювання, здійснення маніпуляцій, зв'язаних з накопиченням, архівацією останніх на основі ретроспекції раніш одержаних масивів, формуванням і обробкою параметрів на основі факторного аналізу, використання спеціальних прикладних програм, що сприяє спрощенню і підвищенню експлуатаційних зручностей при використанні способу. Кореляція морфофункціональних особливостей еритроцитів периферійної крові з виснаженням резервів заліза, яка вперше виявлена заявником, відбивається у вигляді пропонованої математичної моделі, а використання цілочисельного значення гематологічного індексу, на відміну від візуалізації «відхилень» форм факторних діаграм, границь та інтервалів за прототипом, виключає вплив помилок візуалізації факторних діаграм і спрощує інтерпретацію морфофункціональних параметрів при оптимальній інформативності одержуваних параметрів. Достовірність гематологічного індексу підтверджується шляхом побудови лінійної дискримінантної функції за результатами аналізу експериментальних вибірок, характерних для наявності та відсутності дефіциту заліза у дітей. 5 Додатково запропоноване рішення задачі має низку інших переваг над прототипом, які зв'зуються зі зменшенням у 3 рази собівартості обстеження, у 10-15 разів обсягів відбору досліджуваної крові, у т.ч. й тривалості болючих відчуттів у дітей, підвищенням оперативності діагностики й можливістю селекції адекватного медикаментозного навантаження на дитину тощо. Отже, сукупність ознак способу діагностики залізодефіцитного стану у дітей є суттєвою та відповідає критерію «новизна», оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з отриманням вищезазначеного технічного результату та не випливає з досліджуваного рівня техніки явним чином, відповідно. Відомості, які підтверджують можливість відтворення способу, з досягненням заявленого технічного результату, полягають в наступному. Для здійснення способу залучають гематологічний аналізатор крові типу Micros - 60, виробництва «АВХ» (Франція). Сутність способу полягає в тім, що спочатку відбирають пробу периферійної крові, в кількості 10мкл. Надалі, як морфофункціональні параметри еритроцитів досліджують середні показники об'єму еритроцитів (MCV), вмісту гемоглобіну в еритроциті (МСН), концентрації гемоглобіну в їхньому об'ємі (МСНС) й анізоцитозу еритроцитів (RDW), за допомогою гематологічного аналізатора крові. На основі одержаних морфофункціональних параметрів еритроцитів розраховують гематологічний індекс (І Г): І Г=MCV+MCH+MCHC-RDW, ум.од. При І Г120ум.од. - відсутність порушень, з погрішністю ± 1%. За цих умов істотно спрощується здійснення способу, підвищуються експлуатаційні зручності й точність кінцевого результату, майже у 2 рази. Тривалість діагностики сягає у середньому 5 хвилин. Приклад 1. Дівчинці К., 6 місяців, проведено морфофункціональне дослідження еритроцитів периферійної крові. Для спрощення дослідження, підвищення його експлуатаційних зручностей й точності кінцевого результату, в пробі периферійної крові за допомогою гематологічного аналізатора досліджували середні показники об'єму еритроцитів (MCV), вмісту гемоглобіну в еритроциті (МСН), концентрації гемоглобіну в об'ємі еритроцитів (МСНС) й анізоцитозу еритроцитів (RDW). Розраховували значення гематологічного індексу: І Г=MCV+MCH+MCHC-RDW=70+28+27-14=111, ум.од. Оскільки значення ІГ було меншим 120ум.од, це дозволило встановити наявність залізодефіциту у дівчинки. Висновок був підтверджений біохімічним дослідженням показників насичення організму залізом. Приклад 2. Хлопчик М, 4міс, при дослідженні периферійної крові діагностовано анемію (гемоглобін 100г/л). Проведено морфофункціональне дослідження еритроцитів периферійної крові за допомогою гематологічного аналізатора з наступним визначенням гематологічного індексу: І Г=MCV+MCH+MCHC-RDW=65+20+25-20=90, ум.од. 27021 6 Порівняння розрахованого прогностичного індексу з критеріальним значенням дозволило встановити наявність залізодефіцитного стану. Призначено феротерапію, на тлі лікування гематологічні показники нормалізувалися протягом 3 місяців. Приклад 3. Дівчинка Л., 6 років, діагноз - анемія (гемоглобін 86г/л). Здійснене морфофункціональне дослідження еритроцитів периферійної крові за умов пропонованого способу, з наступним визначенням гематологічного індексу: І Г=MCV+MCH+MCHC-RDW=90+35+30-14=141, ум.од. Порівняння І Г з його критеріальним значенням (120ум.од.) дозволило виключити залізодефіцитний характер анемії. Подальше обстеження дозволило діагностувати колагеноз. Призначення препаратів заліза у даному випадку не було показаним. Отже, для заявляємого об'єкта, який охарактеризований у незалежному пункті формули, підтверджена можливість його здійснення з вагомим перевершенням вищезазначеного технічного результату, що відповідає умові «промислова придатність». У зв'язку з тим, що залізодефіцитні стани недостатньо добре розпізнаються у дітей, їх деякі форми являють безпосередню загрозу для життя чи неминуче зв'язані з відставанням у фізичному, розумовому розвитку та обтяжують інші захворювання дітей, превентивна корекція залізодефіцитних станів допоможе попередити глибокі зміни еритропоетичної активності кісткового мозку та обмежити надмірне медикаментозне навантаження на організм дитини. За наявністю вказаної практичної цінності, спрощення, підвищення експлуатаційних зручностей й точності кінцевого результату, майже у 2 рази, за рахунок застосування гематологічного індексу, що корелює з виснаженням запасів заліза в організмі, та реалізацією низки інших переваг над прототипом, доведених під час клінічної апробації заявленого об'єкта, виникає доцільність запровадження заявленого об'єкта в педіатрії. Таким чином, з урахуванням п.2 Ст.7 Закону та вищезазначених тверджень заявника, пропоноване рішення задачі можливо кваліфікувати корисною моделлю. Джерела інформації: 1. Болезни системы крови. Фанштейн Ф.Э., Козинец Г.И., Бахрамов СМ., Хохлова М.П. Ташкент: Медицина, 1987. - 402с. 2. Способ определения прелатентного дефицита железа у детей: Пат. 2115118 России, МПК G01N33/48, G01N33/68 / Попова В.А., Длужевская Т.С., Погорелова Т.Н., Пчельникова О.Т. (Россия); Ростовский НИИ акушерства и педиатрии (Россия). - №5057484/14; заявл. 03.08.92; опубл. 10.07.98. 3. Способ диагностики железодефицитной анемии: Заяв. 2005124598 России, МПК А61В 5/00 / Семиколенова Н.А., Гольтяпин В.В., Потуданская М.Г., Пахоменко А.Г., Климов А.И., Мосур Е.Ю. (Россия). - №2005124598/14; заявл. 02.08. 05; опубл. 10.02.07. 7 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 27021 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601